Ухвала

від 13.05.2013 по справі 2а-10053/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2013 р. м. Київ К/9991/59723/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2011

у справі № 2а-10053/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благобуд»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Благобуд» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.07.2011 № 0002492302/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Благобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Моней Фарм» за період з 01.07.2008 по 31.07.2010, складено акт № 7145/23-02/33051502 від 17.06.2011, в якому зафіксовано порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставність формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, отриманих від ТОВ «Моней Фарм» за грудень 2009 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 41 810 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.07.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002492302/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 52 263 грн., в т.ч.: 41 810 грн. основного платежу та 10 453 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору від 06.12.2009 № 6/12-1, укладеного між ТОВ «Благобуд» (підрядник) та ТОВ «Моней Фарм» (субпідрядник), останнім виконано роботи по влаштуванню зовнішнього водопроводу на реконструкції нежитлового приміщення № 4 цокольного поверху по вул. Прорізна, 15, м. Києва.

Відповідно до договору від 15.12.2009 № 15/12-1, укладеного між ТОВ «Благобуд» (підрядник) та ТОВ «Моней Фарм» (субпідрядник), останнім виконано роботи по будівництву офісних приміщень в будинках № № 3, 4, 5 першої черги будівництва житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького в Печерському районі м. Києва.

Відповідно до договору від 20.12.2009 № 20/12-1, укладеного між ТОВ «Благобуд» (підрядник) та ТОВ «Моней Фарм» (субпідрядник), останнім виконано роботи по реконструкції теплових мереж та споруд на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (сантехнічні та будівельні роботи водопровідних та теплових мереж корпусу № 58).

Відповідно до договору від 20.12.2009 № 20/12-2, укладеного між ТОВ «Благобуд» (підрядник) та ТОВ «Моней Фарм» (субпідрядник), останнім виконано роботи по влаштуванню залізобетонних сходів по вул. Київській, 1-Б, с. Тарасівка, Києво-Святошинського району.

В оплату за виконані ТОВ «Моней Фарм» роботи, ТОВ «Благобуд» перерахувало грошові кошти в повному обсязі вартості виконаних робіт, що підтверджено копіями платіжних доручень та оригіналами виписок з банку.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Моней Фарм» виписано Товариству з обмеженою відповідальністю «Благобуд» податкові накладні на загальну суму 250 861 грн., в тому числі податок на додану вартість 41 810,17 грн., на підставі яких останнім сформовано податковий кредит в грудні 2009 року.

Збільшуючи грошове зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що за результатами перевірки контрагента позивача - ТОВ «Моней Фарм» встановлено, що за даними податкової звітності основні засоби 1 групи відсутні; в обліковій справі не знаходиться копія договору оренди приміщення; не встановлено наявність у ТОВ «Моней Фарм» власних чи орендованих складських, торговельних, виробничих приміщень, виробничого обладнання, транспортних засобів, які можна використати при здійсненні господарської діяльності; за даними кримінальної справи № 51-3099, порушеної за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, засновниками та службовими особами ТОВ «Моней Фарм» рахуються фізичні особи, які ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мають.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем підтверджено здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим податковий орган дійшов помилкового висновку щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за грудень 2009 року.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (виконання робіт за договорами підряду), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту, податковий орган вказав, що роботи згідно укладених договорів підряду між ТОВ «Благобуд» та ТОВ «Моней Фарм», останнім не могли здійснюватись, оскільки в нього відсутні орендовані складські, торговельні, виробничі приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби, які можна використати при здійсненні господарської діяльності, що залишилось не дослідженим судами обох інстанцій.

Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо наявності чи відсутності вироку по кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ «Моней Фарм».

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний