Рішення

від 16.05.2013 по справі 901/1261/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2013 Справа № 901/1261/13 За позовом прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим

до Обслуговуючого кооперативу «Бакси»

про визнання недійсним договору

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача Оногда Т.М., заступник голови, довіреність від 13.04.2013, Брусенцов В.В. адвокат, довіреність від 13.04.2013

Від відповідача Шатров Ю.М. керівник, витяг з ЄДР серії АЖ № 323076.

Прокурор Провотар Т.В., прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя, посвідчення № 013906 від 11.12.2012

СУТЬ СПОРУ: прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Бакси» про визнання недійсним договору позички комунального майна від 15.07.2010, що знаходиться в комунальній власності Глазівської сільської ради, укладений між Глазівською сільською радою та Обслуговуючим кооперативом «Бакси», а також зобов'язання останнього повернути Глазівській сільській раді комунальне майно з водопостачання, передане у позичку, а саме: трубу п\е - погонний метр 2976, ціна 239 132,45 грн.; трубу електростальну - погонний метр 218, ціна 35 196,41 грн.; засувки - 5 шт., ціна 6 031,33 грн.; колодязі - 5 шт., ціна 14 996,38грн.; насоси - 3 шт., ціна 6 165,00 грн.; водосвердловини - 2 шт., ціна 186 200,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення вимог статей 793, 794 Цивільного кодексу України договір позички, укладений між позивачем та відповідачем нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію.

В процесі розгляду справи прокурором змінені позовні вимоги.

Так, відповідно до заяви від 24.04.2013 прокурор просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину зобов'язавши обслуговуючий кооператив «Бакси» повернути Глізвській сільській раді комунальне майно з водопостачання, передане у позичку, а саме: трубу п\е - погонний метр 2976, ціна 239 132,45 грн.; трубу електростальну - погонний метр 218, ціна 35 196,41 грн.; засувки - 5 шт., ціна 6 031,33 грн.; колодязі - 5 шт., ціна 14 996,38грн.; насоси - 3 шт., ціна 6 165,00 грн.; водосвердловини - 2 шт, ціна

186 200,00 грн.

Відповідач позов не визнав, проте письмового відзиву на позов не надав.

В судовому засіданні 16.05.2013 представником відповідача заявлене усне клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Українсько-швейцарську програму «Деспро».

Суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі (частина 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, підстав для залучення третьої особи, представником відповідача не надано, як і не надано будь-яких відомостей щодо Українсько-швейцарської програми «Деспро».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 35-ої сесії 05-го скликання Глазівської сільської ради «Про передачу об'єктів майна системи водопостачання комунальної власності в позичку Кооперативу «Бакси» від 15.07.2010 останньому передані об'єкти системи водопостачання комунальної власності в позичку (а.с. 8).

Пунктом 2 зазначеного рішення Кооператив «Бакси» зобов'язано укласти договір позички з Глазівською сільською радою строком на 5 років - з 15.07.2010 по 15.07.2015.

15.07.2010 між Глазівською сільською радою (позичкодавець) та Кооперативом «Бакси» (користувач) укладений Типовий договір позички майна, що належить до комунальної власності територіальної громади (села, селища) (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого позичкодавець передає, а користувач приймає в строкове безоплатне користування комунальне майно, розташоване в с. Глазівка з метою водопостачання (а.с. 9-11).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що користувач вступає в строкове безоплатне користування майном в термін, вказаний у Договорі, одночасно із підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі вказаного майна, який є невід'ємною частиною Договору.

Передача нерухомого майна в позичку не надає користувачеві права власності на майно. Власником наданого в позику майна залишається позичкодавець, а користувач користується ним протягом строку позики (пункт 2.2 Договору).

Передача майна в позичку здійснюється за вартістю, визначеною в звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки (пункт 2.3 Договору).

Договір укладено строком на п'ять років - з 15.07.2010 до 15.07.2015 (пункт 10.1 Договору).

За актом приймання-передачі об'єктів майна позивачем передано, а відповідачем прийнято: трубу п\е - погонний метр 2976, вартістю 239 132,45 грн.; трубу електростальну - погонний метр 218, вартістю 35 196,41 грн.; засувки - 5 шт., вартістю 6 031,33 грн.; колодязі - 5 шт., вартістю 14 996,38грн.; насоси - 3 шт., вартістю 6 165,00 грн.; водосвердловини - 2 шт., вартістю 186 200,00 грн. (а.с. 12).

За твердженням позивача та прокурора майно, що передане відповідачу в позичку є капітальною спорудою, оскільки фундаментально пов'язано із земельною ділянкою та переміщення його без знецінення та зміни його призначення неможливе.

Посилаючись на те, що у порушення вимог статей 793, 794 Цивільного кодексу України Договір позички нотаріально не посвідчений та не пройшов державної реєстрації, у зв'язку з чим є нікчемним, прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Так, предметом даного позову є вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину - договору позички.

Відповідно до частини 1 статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу (частина 3 статті 827 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 15.07.2010 між Глазівською сільською радою та Кооперативом «Бакси» укладений Типовий договір позички майна, що належить до комунальної власності територіальної громади (села, селища).

Предметом даного Договору, відповідно до пункту 1.1 є комунальне майно з водопостачання, розташоване в с. Глазівка.

Як свідчать матеріали справи, зазначене майно є нерухомим майном, про що також свідчать свідоцтва про державну реєстрацію прав (а.с. 13, 15) та свідоцтва про право власності на це майно (а.с. 14, 16).

Відповідно до частини 3 статті 828 Цивільного кодексу України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Так, згідно зі статтею 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Також, відповідно до статті 794 Цивільного кодексу України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він укладений строком на п'ять років - з 15.07.2010 до 15.07.2015.

Тобто, виходячи з положень статей 793, 794 Цивільного кодексу України та умов Договору, договір позички, який укладений строком на 5 років повинен бути нотаріально посвідчений та підлягає державній реєстрації.

Проте, як свідчать матеріали справи та не спростовувалось представниками сторін в процесі розгляду справи, Договір позички від 15.07.2010 нотаріально не посвідчений та державну реєстрацію не пройшов.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив таке.

Судам відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 Цивільного кодексу України тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сторонами не дотримано вимог закону щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору позички, суд вважає, що позовні вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов'язати відповідача повернуту власнику майно, яке було ним отриманого за таким договором підлягають задоволенню.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача.

В судовому засіданні 16.05.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення.

Повне рішення складено 21.05.2012.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину зобов'язавши обслуговуючий кооператив «Бакси» (вул. Караханяна, 46, с. Глазівка, Ленінський район, АР Крим, 98220, ЄДРПОУ 36716602) повернути Глазівській сільській раді (вул. Караханяна, 21, с. Глазівка, Ленінський район, АР Крим, 98220, ЄДРПОУ 37668945) комунальне майно з водопостачання, передане у позичку, а саме: трубу п\е - погонний метр 2976, ціна 239 132,45 грн.; трубу електростальну - погонний метр 218, ціна 35 196,41 грн.; засувки - 5 шт., ціна 6 031,33 грн.; колодязі - 5 шт., ціна 14 996,38грн.; насоси - 3 шт., ціна 6 165,00 грн.; водосвердловини - 2 шт, ціна 186 200,00 грн.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Бакси» (вул. Караханяна, 46, с. Глазівка, Ленінський район, АР Крим, 98220, ЄДРПОУ 36716602) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026)

9 754,42 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас