Постанова

від 27.08.2013 по справі 901/1261/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 901/1261/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заплава Л.М.,

суддів Антонової І.В.,

Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

прокурора, Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача, Брусенцов Володимир Володимирович, довіреність № б/н від 30.04.13, Глазівська сільська рада;

відповідача, Кручко Федір Олексійович, довіреність № 517 від 28.05.13, обслуговуючий кооператив "Бакси";

розглянувши апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Бакси" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пукас А.Ю.) від 16 травня 2013 року у справі №901/1261/13

за позовом прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим, в інтересах держави (вул. Геологічна, 17,Леніне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200) в особі Глазівської сільської ради (вул. Караханяна, 21,Глазівка, Ленінський р-н,98220)

до обслуговуючого кооперативу "Бакси" (вул. Караханяна, 21,Глазівка,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98220)

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Глазівської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до обслуговуючого кооперативу «Бакси» про визнання недійсним договору позички комунального майна від 15 липня 2010 року, що знаходиться в комунальній власності Глазівської сільської ради, укладеного між Глазівською сільською радою та обслуговуючим кооперативом «Бакси», а також зобов'язання останнього повернути Глазівській сільській раді комунальне майно з водопостачання, передане у позичку, а саме: трубу п\е - погонний метр 2976, ціна 239 132,45 грн.; трубу електростальну - погонний метр 218, ціна 35 196,41 грн.; засувки - 5 шт., ціна 6 031,33 грн.; колодязі - 5 шт., ціна 14 996,38грн.; насоси - 3 шт., ціна 6 165,00 грн.; водосвердловини - 2 шт., ціна 186 200,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням вимог статей 793, 794 Цивільного кодексу України, при укладанні договору позички, так як він нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію.

Позивач зазначає, що майно яке передається згідно договору позички а саме : засувки, колодязі, насоси, труби, водосвердловини складають насосну свердловину, яка є капітальною спорудою, тому що вона фундаментально пов'язана із земельною ділянкою.

Пізніше на насосну свердловину було оформлено свідоцтво про право власності як на нерухоме майно.

Заявою від 24 квітня 2013 року прокурор змінив позовні вимоги, та просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, зобов'язавши обслуговуючий кооператив «Бакси» повернути Глазівській сільській раді комунальне майно з водопостачання, передане у позичку, а саме: трубу п\е - погонний метр 2976, ціна 239 132,45 грн.; трубу електростальну - погонний метр 218, ціна 35 196,41 грн.; засувки - 5 шт., ціна 6 031,33 грн.; колодязі - 5 шт., ціна 14 996,38грн.; насоси - 3 шт., ціна 6 165,00 грн.; водосвердловини- 2шт,ціна186 200,00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пукас А.Ю.) від 16 червня 2013 року у справі №901/1261/13 позов задоволено.

Застосовані наслідки недійсності нікчемного правочину зобов'язавши обслуговуючий кооператив "Бакси" повернути Глазівській сільській раді комунальне майно з водопостачання, передане у позичку, а саме: трубу п\е - погонний метр 2976, ціна 239 132,45 грн.; трубу електростальну - погонний метр 218, ціна 35 196,41 грн.; засувки - 5 шт., ціна 6 031,33 грн.; колодязі - 5 шт., ціна 14 996,38грн.; насоси - 3 шт., ціна 6 165,00 грн.; водосвердловини - 2 шт, ціна 186 200,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що сторонами не дотримано вимоги закону щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору позички, таким чином, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається та без нотаріального посвідчення такий договір є нікчемним.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, обслуговуючий кооператив "Бакси" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що виводи, викладені в рішенні господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не були з'ясовані та не були прийняті всі обставини, які мають суттєве значення для повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 липня 2013 року апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу „Бакси" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Заплава Л.М., Градова О.Г ., Антонова І.В.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 липня 2013 року здійснено заміну судді Антонової І.В. на суддю Євдокимова І.В.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2013 року здійснено заміну судді Градової О.Г. та судді Євдокимова І.В. на суддю Антонову І.В. та суддю Латиніна О.А.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

15 липня 2010 року рішенням 35-ої сесії 05-го скликання Глазівської сільської ради «Про передачу об'єктів майна системи водопостачання комунальної власності в позичку кооперативу «Бакси» передані об'єкти системи водопостачання комунальної власності в позичку та зобов'язано кооператив «Бакси» укласти договір позички з Глазівською сільською радою строком на 5 років.

15 липня 2010 року між Глазівською сільською радою (позичкодавець) та кооперативом «Бакси» (користувач) укладений типовий договір позички майна, що належить до комунальної власності територіальної громади (села, селища) строком на 5 років.

Пункт 1.1 договору передбачає, що позичкодавець передає, а користувач приймає в строкове безоплатне користування комунальне майно, розташоване в с. Глазівка з метою водопостачання.

Пунктом 2.1 договору визначено, що користувач вступає у строкове безоплатне користування майном у термін, вказаний у договорі, одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі вказаного майна, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно пунктів 2.2., 2.3. договору передача нерухомого майна в позичку не надає користувачеві права власності на майно. Власником наданого в позику майна залишається позичкодавець, а користувач користується ним протягом строку позики. Передача майна в позичку здійснюється за вартістю, визначеною в звіті про незалежну оцінку, складеному за методикою оцінки.

Згідно пункту 10.1 договір укладено строком на п'ять років - з 15 липня 2010 року до 15 липня 2015 року.

По акту приймання-передачі позивачем передано, а відповідачем прийнято: трубу п\е - погонний метр 2976, вартістю 239 132,45 грн.; трубу електростальну - погонний метр 218, вартістю 35 196,41 грн.; засувки - 5 шт., вартістю 6 031,33 грн.; колодязі - 5 шт., вартістю 14 996,38грн.; насоси - 3 шт., вартістю 6 165,00 грн.; водосвердловини - 2 шт., вартістю 186 200,00 грн.

Посилаючись на те, що у порушення вимог статей 793, 794 Цивільного кодексу України Договір позички нотаріально не посвідчений та не пройшов державної реєстрації, прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим звернувся з відповідним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину - договору позички.

Відповідно до частини 1 статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

З матеріалів справи вбачається, що 15. липня 2010 року між Глазівською сільською радою та кооперативом «Бакси» укладений типовий договір позички майна, що належить до комунальної власності територіальної громади (села, селища).

Предметом даного Договору, відповідно до пункту 1.1 є комунальне майно з водопостачання, розташоване в с. Глазівка.

Згідно свідоцтва про право власності від 27 грудня 2012 року нежитлова будівля, насосна свірдловина97.Д, розташовані в с Глазівка, вул.Сумська, буд. 29 є нерухомим майном та належить Глазівської територіальної громаді в особі Глазівської сільської ради.

Частиною 3 статті 828 цивільного кодексу України передбачено, що договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Згідно статті 793 цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він укладений строком на п'ять років - з 15 липня 2010 року до 15 липня 2015 року.

Таким чином, господарським судом вірно зазначено що, виходячи з положень статей 793 Цивільного кодексу України та умов Договору, договір позички, який укладений строком на 5 років повинен бути нотаріально посвідчений.

Проте, договір позички від 15 липня 2010 року нотаріально не посвідчений.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив , що судам, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 Цивільного кодексу України тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За таких обставин, господарський суд вірно дійшов висновку, що сторонами при укладенні договору позики не дотримано вимог закону щодо його нотаріального посвідчення, тому договір позички є нікчемним, у зв'язку з чим вимоги, щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов'язання відповідача повернуту власнику майно, яке було ним отримано за таким договором підлягають задоволенню.

Господарський суд безпідставно посилається на необхідність державної реєстрації договору позики, так як договір позики не підлягає державної реєстрації.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому рішення господарського суду не підлягає скасуванню, так як воно прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пунк 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Бакси" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2013 року у справі №901/1261/13 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2013 року у справі №901/1261/13 залишити без змін

Головуючий суддя Л.М. Заплава

Судді І.В. Антонова

О.А.Латинін

Розсилка:

1.Прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим (вул. Геологічне, 17, Леніне, Ленінський р-н, 98200)

2. Глазівська сільська рада (вул. Караханяна, 21, Глазівка, Ленінський р-н, 98220)

3. Обслуговуючий кооператив "Бакси" ( Караханяна, 21,Глазівка,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98220 )