Постанова

від 15.05.2013 по справі 812/3666/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2013 року Справа № 812/3666/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України «Шахта Партизанська» про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України «Шахта Партизанська» про припинення юридичної особи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України «Шахта Партизанська» взята на облік в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби з 24.03.2010 та є неприбутковою організацією. Відповідач, в порушення п.п.49.18.2 п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України не подає до органів державної податкової служби податкову звітність з 2009 року. Враховуючи вищевикладене, позивач просить припинити юридичну особу Первинну профспілкову організацію незалежної профспілки гірників України «Шахта Партизанська».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України «Шахта Партизанська» зареєстрована виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 03.03.2004 (а.с. 13).

Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України «Шахта Партизанська» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 36952332 (а.с. 8) та взята на облік в Антрацитівській ОДПІ Луганської області Державної податкової служби з 24.03.2010 за №15934, що підтверджується довідкою №156 від 25.03.2010 (а.с. 9).

На час утворення відповідача як громадської організації діяли норми Закону України №2460-XII від 16.06.1992 «Про об'єднання громадян»

З 01.01.2013 діє Закон України №5026-VI від 22.06.2012 «Про громадські об'єднання», який і підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Преамбулою цього Закону визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань.

Статтею 2 Закону України №5026-VI від 22.06.2012 «Про громадські об'єднання» дія визначено, що цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні.

Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення:1) політичних партій; 2) релігійних організацій; 3) непідприємницьких товариств, що утворюються актами органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; 4) асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань; 5) саморегулівних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування; 6) не підприємницьких товариств (які не є громадськими об'єднаннями), утворених на підставі інших законів (ч.3 ст.2 Закону України №5026-VI від 22.06.2012 «Про громадські об'єднання»).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 1 Закону України №5026-VI від 22.06.2012 «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (ч.3 ст.1 Закону України №5026-VI від 22.06.2012 «Про громадські об'єднання»).

Таким чином, дія Закону України №5026-VI від 22.06.2012 «Про громадські об'єднання» у повній мірі розповсюджується на відповідача, який є громадською організацією.

Вирішуючи питання про обґрунтованість дій позивача, судом встановлено наступне.

Згідно із п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України від 15.05.2003 №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509 - XII, відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України від 15.05.2003, №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.

Таким чином, органи державної податкової служби за загальним правилом мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 33 зазначеного закону передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Разом з тим, Закон України «Про громадські об'єднання» є спеціальним законом, який регулює порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні.

Розділ IV Закону України «Про громадські об'єднання» визначені особливості припинення громадських об'єднань.

Так, відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про громадські об'єднання»

припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється:

1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу;

2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.

Відповідно до ч.2 ст.25 цього Закону припинення діяльності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має наслідком припинення цієї юридичної особи у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на статтю 38 Закону України від 15.05.2003, №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якою встановлено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Слід зазначити, що статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що його дія поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 15.05.2003 №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Таким чином, при розгляді цієї справи суд керується як загальними правилами щодо реєстрації та припинення юридичних осіб визначених Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», так і нормами спеціального Закону «Про громадські об'єднання», які визначають певні особливості реєстрації та припинення діяльності громадських організацій. При цьому за загальним правовим принципом превалювання норм спеціального закону над нормами загального закону, в питаннях пов'язаних з припиненням об'єднання громадян суд повинен керуватися, насамперед, нормами Закону України «Про громадські об'єднання» як нормами спеціального закону.

Виходячи з положень статті 67 Податкового кодексу України та статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд погоджується з наявністю у податкового органу права звертатися до суду з позовом про припинення юридичної особи.

У той же час, з огляду на суб'єктний склад сторін у справі, відповідач є громадською організацією, на яку розповсюджується дія спеціального Закону «Про громадські об'єднання», суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки підстави для припинення об'єднання громадян, визначені розділом IV Закону України «Про громадські об'єднання» відсутні, а неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності не визначена цим законом як підстава для припинення об'єднання громадян.

Частиною 3 Розділу VІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зазначено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки між нормами ст.25 Закону України «Про громадські об'єднання» та ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» існують суперечності, то вищезазначені вимоги «Прикінцевих положень» передбачають правозастосування за правилами: за розбіжностями між нормами, прийнятими органом влади у різний час, перевага віддається нормі, прийнятій пізніше; за розбіжностями між загальною та спеціальною нормами, перевага належить спеціальній нормі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

При поданні позову позивачем не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи - громадської організації, якою є відповідач, встановлених Законом України «Про громадські об'єднання», який у даному випадку є спеціальною нормою стосовно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Згідно із ч. 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 15 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 травня 2013 року, про що згідно вимог ч. 2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23,71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України «Шахта Партизанська» про припинення юридичної особи, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена у повному обсязі 20 травня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова