ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/39798/13
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. -
головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Антрацитівська ОДПІ)
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2013
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013
у справі №812/3666/13-а
за позовом Антрацитівської ОДПІ
до первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України "Шахта Партизанська" (далі - Організація)
про припинення юридичної особи.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2013 року Антрацитівська ОДПІ звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила припинити юридичну особу відповідача з підстав неподання ним податкової звітності більше року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013, у позові відмовлено з тих мотивів, що позивачем не доведено існування підстав, з якими стаття 25 Закону України «Про громадські об'єднання» та стаття 18 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності» пов'язують можливість припинення юридичної особи, створеної відповідно до вимог цих Законів.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Антрацитівська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що суди безпідставно надали перевагу положенням статті 25 Закону України «Про громадські об'єднання» та статті 18 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності» над приписами статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», що регулює розглядувані правовідносини.
Організацією у відповідності до статті 216 Кодексу адміністративного судочинства України подано заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 06.08.2010 відповідач був зареєстрований виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради як некомерційна організація та з 24.03.2010 перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ.
Підставою для звернення Антарцитівською ОДПІ з даним позовом стало те, що в порушення вимог пунктів 49.1, 49.2 статті 49, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідач з моменту реєстрації не подає до податкового органу звітність.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що у даному випадку, позивачем заявлено позов до об'єднання громадян, яке створене відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а така підстава припинення (ліквідації) юридичної особи -громадської організації, як неподання податкової звітності, вказаними Законами не передбачена.
Відповідно до положень частини другої статті 14 Закону України «Про об'єднання громадян», у випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
За правилами частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Системний аналіз наведених законодавчих положень свідчить на користь висновку про те, що норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є загальними відносно спеціальних норм Закону України «Про об'єднання громадян» та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», які встановлюють додаткові, специфічні підстави ліквідації об'єднань громадян, профспілок, та не суперечать загальним нормам.
Враховуючи вищевикладене, при встановленні факту неподання податкової (фінансової) звітності юридичною особою до податкового органу, позовна вимога про припинення юридичної особи підлягає задоволенню незалежно від виду юридичної особи та її організаційно-правової форми.
Однак суди попередніх інстанції, розглядаючи справу, не перевірили доводи податкового органу про те, що відповідач в порушення пунктів 49.1, 49.2 статті 49, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не подає звітність до податкового органу більше дванадцяти послідовних місяців з моменту реєстрації.
Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які входять до предмета доказування у справі, виключає можливість перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і прийняття за наслідками встановленого правильного та вмотивованого рішення у відповідності з вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області задовольнити частково.
2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 у справі №812/3666/13-а скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду відповідно до розпорядження Голови Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 № 193.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2014 |
Оприлюднено | 29.10.2014 |
Номер документу | 41061033 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Костенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні