Рішення

від 14.05.2013 по справі 2-2704/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-2704/12

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 травня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Цокол Л.І. ,

при секретарі - Кіров О. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі третіх осіб ОСОБА_6, приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, державного нотаріуса Київського державного нотаріального архіву ОСОБА_10 про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_20 в особі свого представника ОСОБА_11 до відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просить визнати правочини недійсними, зокрема довіреність від 27 січня 2011 року видану від імені ОСОБА_20 на ім'я ОСОБА_3 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №52; довіреність від 28.10.2011 року посвідчену приватним нотаріусом м. Москви Російської Федерації ОСОБА_12, якою ОСОБА_20 уповноважив громадянина ОСОБА_4 продати квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану в реєстрі за №4д-1358; довіреність від 28 листопада 2011 року видану ОСОБА_4 в порядку передоручення від імені ОСОБА_20 на ім'я ОСОБА_5 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №3236; дублікат договору купівлі-продажу від 21 серпня 2001 року квартири АДРЕСА_1 виданий державним нотаріусом Київського державного нотаріального архіву ОСОБА_10 27 травня 2011 року, договір купівлі-продажу від 05 грудня 2011 року квартири АДРЕСА_1 укладений ОСОБА_5 від імені ОСОБА_20 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим у реєстрі за №4207; договір іпотеки від 05 грудня 2011 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим у реєстрі за №4210 та просив скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 накладену 05 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та визнати право власності ОСОБА_20 на квартиру АДРЕСА_1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що квартиру АДРЕСА_1 не продавав, ні доручень ні довіреностей ніколи нікому на право продажу не видавав, оригіналу договору не втрачав. Намірів продавати квартиру не мав. Тому вважає, що договори укладені від його імені щодо вказаної квартири є недійсними та порушують його право власності на це майно.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 будучи повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилися, своїх заперечень по суті порушеного питання не подали.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про час і місце будучи повідомлені належним чином. Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_9 направила письмові заперечення щодо суті позову , зазначала про те, що нотаріальна дія від 28.11.2011 року була вчинена із дотриманням приписів пунктів 153 розділу Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства Юстиції № 20\5 від 03.03.2004 року, та з урахуванням ст.ст. 43,44 Закону України «Про нотаріат», та при відсутності обставин, вичерпний перелік яких встановлено ст. 49 Закону України «Про нотаріат».

За згодою представника позивача ОСОБА_15 судом проведено заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_15, який підтримав вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві, вивчивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ч.3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ст.. 203 ЦК України особа , яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Під час судового розгляду встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_20 21.08.2001 року придбав у ОСОБА_16 квартиру АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі - продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстраційним номером 1053.

27.01.2011 року була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 довіреність, якою ОСОБА_20 уповноважив ОСОБА_3, бути його представником з повноваженнями для вчинення усіх необхідних дій щодо розпорядження майном, зокрема квартири АДРЕСА_1 в тому числі з правом підпису договорів купівлі-продажу (міни, дарування) вказаної квартири. Дана довіреність зареєстрована в реєстрі № 52.

Використовуючи вказану довіреність ОСОБА_3 звернувся до Київського державного нотаріального архіву 27 травня 2011 року з заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстраційним номером 1053.

Дублікат договору купівлі - продажу укладеного 21 серпня 2001 року нерухомого майна АДРЕСА_1, що в м. Києві був виданий 27 травня 2011 р. державним нотаріусом Київського державного нотаріального архіву ОСОБА_10 ОСОБА_3

26.10.2011р. дублікат договору було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності за зверненням ОСОБА_3

28.10.2011 року нотаріусом м. Москви Російської Федерації ОСОБА_12 була посвідчена довіреність, якою ОСОБА_20 уповноважив громадянина ОСОБА_4 продати квартиру АДРЕСА_1. Довіреність зареєстрована в реєстрі за №4д-1358.

28.11.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було посвідчено довіреність якою ОСОБА_4 діючи від імені громадянина ОСОБА_20 уповноважує ОСОБА_5 продати квартиру АДРЕСА_1. Довіреність зареєстрована в реєстрі за № 3236.

05.12.2011 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_7 був посвідчений договір - купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_2 (покупець) та ОСОБА_20 від імені якого діє ОСОБА_5 (продавець). Договір купівлі-продажу зареєстровано у реєстрі № 4207.

05.12.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 був посвідчений договір іпотеки укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в забезпечення умов виконання договору позики посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 05.12.2011 року. Договір іпотеки зареєстровано в реєстрі за № 42а та накладено заборону на квартиру АДРЕСА_1. Договір позики зареєстровано у реєстрі за № 4208.

Позивач зазначає, що ніяких довіреностей на управління майном та продаж належного йому майна окрім, довіреності на ім'я ОСОБА_11 нікому не видавав. Також зазначає, що у період видачі довіреностей (2011 рік) на розпорядження його майном, а саме квартирою АДРЕСА_1, проживаючи у м. Пекін КНР не відвідував ані Російську Федерацію, ані Україну та кордони цих країн не перетинав.

Крім того, позивач вказує, що довіреність від 28.10.2011 року яка була посвідчена нотаріусом м. Москви Російської Федерації ОСОБА_12, якою ОСОБА_20 уповноважив громадянина ОСОБА_4 продати квартиру АДРЕСА_1 містить не правдиві данні, а саме номер паспорту ОСОБА_20. Так у довіреності вказано паспорт громадянина Китаю : НОМЕР_3 виданий Міграційним управлінням Міністерства громадянської безпеки Китаю 16.01.2008 року.

Відповідно до листа Консула Посольства КНР в України Сюй Чжунсинь від 05.02.2013 року, номера паспорта «НОМЕР_3» не існує. Громадянин КНР ОСОБА_20 мав паспорт № НОМЕР_4, який був виданий 09 січня 2004 року Посольством КНР в Україні та термін дії якого скінчився 08.01.2009 року та не був більше продовжений . 17.03.2008 року ОСОБА_20 оформив новий паспорт № НОМЕР_5 виданий Управлінням по справам в'їзду та виїзду Міністерства громадянської безпеки КНР, термін дії якого до 16.03.2018 року. Також в листі зазначено про те, що міграційного управління в Міністерстві громадянської безпеки КНР не існує.

Відповідно до листа прикордонної служби України Головного центру обробки спеціальної інформації від 21.08.2012 року № 0.254-11459\0\15-12, відомостей про перетенинання державного кордону громадянином Китаю ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.01. по 05.12.2011 року не виявлено.

Відповідно до п.13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Міністерством Юстиції України 03.03.2004 року при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

Враховуючи досліджені під час судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що правочини щодо нерухомого майна АДРЕСА_1, що в м. Києві, вчинені без додержання вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Міністерством Юстиції України 03.03.2004 року, зокрема нотаріусом ОСОБА_8 при посвідчені довіреності від 27 січня 2011 року від імені ОСОБА_20 на ім'я ОСОБА_3 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1, не перевірено особу ОСОБА_20, як учасника цивільних відносин.

Суд критично відноситься до довіреності від 28.10.2011 року посвідченої нотаріусом м. Москви Російської Федерації ОСОБА_12, якою ОСОБА_20 уповноважив громадянина ОСОБА_4 продати квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану в реєстрі за №4д-135 , враховуючи обставини зазначені в листі Консула Посольства КНР в України Сюй Чжунсинь від 05.02.2013 року. При цьому вимоги позивача про визнання вказаної довіреності недійсною не підлягають задоволенню, оскільки цивільні відносини пов'язані з видачею довіреності вчинені за межами території України, отже не регулюються законодавством України .

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_20 в частині визнання довіреностей недійсними, зокрема довіреність від 27 січня 2011 року видану від імені ОСОБА_20 на ім'я ОСОБА_3 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №52; довіреність від 28 листопада 2011 року видану ОСОБА_4 в порядку передоручення від імені ОСОБА_20 на ім'я ОСОБА_5 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №3236; є повністю обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою ст. 53 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що дублікат втраченого документа видається у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом.

Враховуючи, що у судовому засіданні встановлено, що оригінал договору купівлі-продажу спірної квартири знаходиться у позивача , не був ним втрачений чи зіпсований, особисто позивач не звертався до нотаріуса із заявою про видачу дублікату і нікого на це не уповноважував, суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним дублікату договору купівлі-продажу від 21 серпня 2001 року квартири АДРЕСА_1 виданий державним нотаріусом Київського державного нотаріального архіву ОСОБА_10 27 травня 2011 року підлягають задоволенню.

Вказане свідчить про те, що волевиявлення власника квартири АДРЕСА_1 на її відчуження не існувало. Отже вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 05 грудня 2011 року квартири АДРЕСА_1 укладений ОСОБА_5 від імені ОСОБА_20 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим у реєстрі за №420, та відповідно договору іпотеки від 05 грудня 2011 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим у реєстрі за №4210 є повністю обґрунтованими .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203,215,216,244,658 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсною довіреність від 27 січня 2011 року видану від імені ОСОБА_20 на ім'я ОСОБА_3 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №52.

Визнати недійсною довіреність від 28 листопада 2011 року видану ОСОБА_4 в порядку передоручення від імені ОСОБА_20 на ім'я ОСОБА_5 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №3236.

Визнати недійсним дублікат договору купівлі-продажу від 21 серпня 2001 року квартири АДРЕСА_1 виданий державним нотаріусом Київського державного нотаріального архіву ОСОБА_10 27 травня 2011 року.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05 грудня 2011 року квартири АДРЕСА_1 укладений ОСОБА_5 від імені ОСОБА_20 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим у реєстрі за №4207.

Визнати недійсним договір іпотеки від 05 грудня 2011 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим у реєстрі за №4210.

Скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 накладену 05 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 .

Визнати право власності ОСОБА_20 на квартиру АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Цокол Л.І.