Ухвала

від 04.08.2016 по справі 2-2704/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

04 серпня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів -Чобіток А.О., Крижанівської Г.В.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Михайло Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левінець Валентина Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Крістіна Юріївна, державний нотаріус Київського державного нотаріального архіву Зубченко Роман Олександрович, про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року,

встановила:

у серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2013 р. позов було задоволено частково.

Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2014 р. було визнано за позивачем право власності на АДРЕСА_1, що складається з чотирьох кімнат загальною площею 91,30 кв.м, жилою - 62,40 кв.м.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити , посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В, пояснення представника позивача - ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, від імені якого виступала громадянка КНР ОСОБА_12, зазначала, що громадянин КНР ОСОБА_18 придбав у громадянина КНР ОСОБА_13 за договором купівлі-продажу від 21.08.2001 р. квартиру АДРЕСА_2. В 2012 р. ОСОБА_18 дізнався про те, що вказана квартира була продана 05.12.2011 р. ОСОБА_14, хоча він такого договору не укладав та не видавав доручення представляти його інтереси ОСОБА_3 28.10.2011 р. В зв'язку з цим позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири від 05.12.2011 р. та визнати за ним право власності на квартиру. В ході розгляду справи позовні вимоги було уточнено і представник позивача просив визнати недійсними: довіреність на ім'я ОСОБА_2 на право розпорядження вказаною квартирою від 27.01.2011 р., довіреність ні ім'я ОСОБА_3 від 28.10.2011 р., довіреність в порядку передоручення на ім'я ОСОБА_4 від 28.11.2011 р., дублікат договору купівлі-продажу від 21.08.2001 р., виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 27.05.2011 р., договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_16 05.12.2011 р., договір іпотеки, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_5 05.12.2011 р. та визнати за ним право власності на вказану квартиру, а також виключити дані про ОСОБА_14 з Реєстру власників нерухомого майна та Реєстру іпотек, а також скасувати заборону відчуження вказаної квартири.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2013 р. позов було задоволено частково.

Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2014 р. було визнано за позивачем право власності на АДРЕСА_1, що складається з чотирьох кімнат загальною площею 91,30 кв.м, жилою - 62,40 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, оскільки нотаріальні дії були вчинені нотаріусами без дотримання вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої МЮ України 03.03.2004 р. та Закону України «Про нотаріат».

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 203, 215, 216, 244, 658 ЦК України, Закону України «Про нотаріат».

Доводи, викладені в апеляційній скарзі представником ОСОБА_14- ОСОБА_10 є необґрунтованими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оригінал договору купівлі-продажу спірної квартири від 21.08.2001 р. знаходиться у позивача, не був ним втрачений та не звертався за отриманням дублікату, був наданий для огляду представником позивача в судовому засіданні, а тому суд першої інстанції правильно визнав, що виданий 27.05.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЗубченкомР.О. дублікат договору купівлі-продажу від 21.078.2001 р. є недійсним.

Суд першої інстанції правильно оцінив всі наявні в справі докази та дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені правочини були вчинені від імені ОСОБА_18 з порушенням вимог закону та не відповідали його волевиявленню, а тому є недійсними. При цьому судом було відмовлено у визнанні недійсною довіреності, виданої від імені ОСОБА_18 ОСОБА_3 28.10.2011 р., яка була посвідчена нотаріусом м. Москви Російської Федерації ОСОБА_17, однак судом було враховано, що вказана довіреність не могла бути видана позивачем, оскільки зазначені в ній дані про паспорт не відповідали даним паспорта позивача.

Таким чином, судом було першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 відхилити, а заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 757/1115/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/287/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.