Постанова

від 20.05.2013 по справі 13/5005/16049/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2013 року Справа № 13/5005/16049/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від відповідача: Сироткін О.О., довіреність № б/н від 03.01.13;

представник позивача та представник Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2013 року

за скаргою публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпропетровськ

на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

у справі № 13/5005/16049/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Думето", м. Запоріжжя

до публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпропетровськ

про стягнення 443 071, 12 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2013 року у справі № 13/5005/16049/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) відмовлено в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпропетровськ вих. №9 від 29.001.2013 року на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Ухвала мотивована тим, що факт неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, суд вважав недоведеним, пославшись на опис вкладення та реєстр поштових відправлень, а також письмову відповідь Дніпропетровської дирекції Поштамп ЦПЗ № 1 від 12.03.2013 року.

Не погодившись з ухвалою господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою.

У апеляційній скарзі боржник (відповідач) зазначає, що рекомендованим листом постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику не направлялась. Відбиток печатки про відправлення (головпоштамт м. Дніпропетровськ) не узгоджується з реєстром № 6, виданим відділенням зв'язку № 9, яке не працює взагалі. Оригінали поштових квитанцій про здійснення відправлень відсутні, а фактично боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження тільки 17.01.2013 року безпосередньо від стягувача (позивача). Стягувач, також не отримав постанови про відкриття виконавчого провадження, а отримав її копію тільки після відкриття виконавчого провадження, про що йдеться у листі від 17.01.2013 року.

Отже, боржник просить скасувати оскаржувану ухвалу; скасувати постанову державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 24.01.2013 року (ВП № 354 687 87) про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 43 282 грн. 95 коп.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2013 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя:Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.

Представник позивача на представник Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції не скористались своїм правом передбаченим положенням ст. 96 ГПК, отже відсутність відзивів представників сторін в матеріалах справи, не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали.

20.05.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу господарського суду скасувати.

Представник позивача та представник Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року № 28.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпропетровськ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія провадження та примусове виконання судових рішень інших органів(посадових осіб), зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів(посадових осіб), які здійснюються у спосіб, на підставах та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, наданими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішенням, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі-рішення).

Про те, що виконання судового рішення є складовою частиною правосуддя, йдеться і у рішеннях Європейського суду з прав людини, що характеризує цю стадію процесу як гарантію втілення приписів суду у суспільне життя. Це також надає судовим рішенням ознак стабільності, обов'язковості, а процесу виконання судових рішень - ознак регламентованості.

Згідно з приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах, на підставі і у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.

Частина 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що не передбачено способу, у який повинна бути направлена постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику і стягувачу.

З матеріалів справи видно, що постанова про відкриття виконавчого провадження у цій справі була винесена 27 листопада 2012 року (а.м. 43),

Причиною виникнення спору між сторонами є наявність/відсутність підстав для сплати виконавчого збору, отже різне розуміння сторонами виконавчого провадження моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, з якого починає обчислюватися строк для добровільного виконання рішення.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі за умов, передбачених для вручення судових повісток (п. 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 15.12.1999 року за № 865/4158 (далі-Інструкція).

Поняття судові повістки вміщено у ст. 74 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

У ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані юридичним особам вручаються під розписку відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Водночас, Інструкція не адаптована під виконання рішень (наказів) господарського суду в частині належного повідомлення про відкриття виконавчого провадження, оскільки таке поняття, як судова повістка відсутнє у господарському процесі.

Питання належного повідомлення сторони про час і місце судового засідання саме у господарському процесі регламентовано ст. 64 ГПК України, а також діючою у той час Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з наступними змінами і доповненнями), якою було встановлено, що на звороті у лівому нижньому куті примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку цього документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог вищенаведеної Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Стороною, не повідомленою належним чином про час і місце судового засідання слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог, передбачених ст. 64 ГПК України (п.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.).

На постанові про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2012 року відсутні жодні відмітки про надсилання копії її учасникам виконавчого провадження. У цій постанові надано строк для добровільного виконання рішення суду до 04.12.2012 року.

Водночас, у матеріалах справи містяться докази того, що постанова про відкриття виконавчого провадження була дійсно направлена, які дістали належну оцінку судом першої інстанції, а саме лист заступника начальника Укрпошти (а.м. 53), також реєстр № 6 відділення зв'язку № 9 з відтиском печатки цього відділення.

Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо) може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів.

Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути і засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру (п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року).

Таким чином, оскільки законодавством не встановлено порядок відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження саме у господарському процесі, то слід застосувати аналогію права, згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року .

Доводи про підроблення поштових документів не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, з вищенаведених причин, як підстава для скасування рішення не може бути прийнятий і лист від 13.03.2013 року за № 5.06-1361 та лист від 18.03.2013 року за № 3-07-1395 (а.м.95).

Таким чином, наказ від 24.01.2013 року був виконаний боржником, проте за межами строку, встановленого для добровільного виконання, отже він не може бути звільнений від сплати виконавчого збору.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, що було дотримано судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2013 року у справі № 13/5005/116049/2011 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2013 року у справі № 13/5005/116049/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складений 22.05.2013 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик