Постанова

від 22.07.2013 по справі 13/5005/16049/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Справа № 13/5005/16049/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачаСироткіна О.О., представник за дов. від 03.01.2013 року ВДВСне з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на постанову від 20.05.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 13/5005/16049/2011 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Думето" доПублічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на дії ВДВСБабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції простягнення 443071,12 грн. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Думето" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" про стягнення 443071,12 грн. .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2012 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Думето" збитків у розмірі - 443071, 12 грн., 8861,42 грн. - судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2012 року змінено та викладено в наступній редакції : "Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Думето" 423829,50 грн. збитків та 8476,59 грн. судового збору. В решті позову відмовити".

12.11.2012 року на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року залишено без змін.

29.01.2013 року Публічне акціонерне товариство "Розівський елеватор" звернулось зі скаргою на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у задоволенні якої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2013 року (суддя Первушин Ю.Ю.) відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року (головуючий суддя Білецька Л.М., судді Верхогляд Т.А., Тищик І.В.) ухвала господарського суду Дніпроперовської області від 18.03.2013 року залишена без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Розівський елеватор" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судами обох інстанцій статтей 25, 31, 43 Закону України "Про виконавче провадження", щодо порядку надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження учасникам справи.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є такою, що не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Бабушкінського відділу примусового виконання рішень Дніпропетровського міського управління юстиції від 27.11.2012 року ВП № 35468787 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 13/5005/16049/2011 від 12.11.2012 року в якій боржнику надано строк до 04.12 2012 року для добровільного виконання рішення суду 04.12.2012 року, ПАТ "Розівський елеватор" не було надано до Бабушкінського відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ документів підтвердження виконання рішення наказу № 13/5005/16049/2011 виданого 12.11.2012 року господарським судом Дніпропетровської області, в зв'язку з чим державним виконавцем було розпочато примусове виконання вищезазначеного виконавчого документа.

10.12.2012 року державний виконавець, керуючись статтями 5, 52 Закону України "Про виконавче провадження", було накладено арешт на кошти боржника, згідно наданої відповіді ДПС України, про що була винесена відповідна постанова про арешт коштів боржника від 10.12.2012 року.

18.01.2013 року до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надійшла заява боржника про закінчення виконавчого провадження (т-4, а.с. 42) до якої були додані платіжні доручення № 4381,4382 від 17.01.2013 року.

24.01.2013 року державний виконавець керуючись статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 43282,95 грн.

Звертаючись із скаргою на дії державної виконавчої служби заявник просив скасувати постанову від 24.01.2013 року про стягнення з нього виконавчого збору, оскільки постанова від 27.11.2012 року про відкриття виконавчого провадження № 35468787 в порушення частини 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" боржник не отримував, а виконав рішення суду у справі № 13/5005/16049/2011 добровільно після отримання листа позивача 17.01.2013 року.

Відмовляючи у задоволенні вимог боржника суди встановили, що направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2012 року підтверджується листом заступника начальника Дніпропетровської дирекції Поштамту реєстром № 6 відділення зв'язку № 9 з відтиском печатки цього відділення та описом вкладення поштового відправлення від 27.11.2012 року.

Проте, такий висновок суперечить вимогам частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" згідно з якою, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а відтак належним та допустимим доказом надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження є документ, який підтверджує факт надсилання постанови саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Посилання судів на останнє речення пункту 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" є помилковим, оскільки надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі не звільняє виконавчу службу від додержання порядку надсилання саме рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року у справі № 13/5005/16049/2011 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач