Постанова

від 21.05.2013 по справі 5017/3001/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р.Справа № 5017/3001/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: О.Л. Воронюка

Суддів: Г.А. Єрмілова, В.В.Лашина

При секретарі: С.В. Гавричкові

За участю представників сторін у судовому засіданні

від прокуратури Одеської області - Коломійчук І.О., посвідчення № 005250 від 22.09.2012р.

від Державної екологічної інспекції в Одеській області - Поляруш Т.М., довіреність № 13/02 від 03.01.2012р.

від ТОВ „Монеліт" - Бєлих О.В., довіреність № б/н від 28.02.2013р.

Директор ТОВ „Монеліт" - Малєнков О.М., паспорт серія КЕ № 047876 від 22.12.1995р.

Голова Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області - Терзі В.І., посвідчення б/н від 16.11.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „МОНЕЛІТ"

на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013р.

по справі № 5017/3001/2012

за позовом Прокурора Болградського району Одеської області в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області

до відповідача ТОВ „МОНЕЛІТ"

про стягнення 151 286 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 26.03.2013р. оголошувалась перерва до 16.04.2012р.

Відповідно до ст.ст.4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 21.05.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановила:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. по справі № 5017/3001/2012 (головуючий суддя Фаєр Ю.Г., судді - Гут С.Ф., Малярчук І.А.) позов Прокурора Болградського району Одеської області в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області про стягнення 151 286 грн. шкоди, зумовленої забором води з артезіанських свердловин без наявності діючого дозволу на спеціальне водокористування, задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „МОНЕЛІТ" на користь Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного забору води з артсвердловин у період з 08.08.2011р. по 29.05.2012р. у розмірі 121 554,02грн. Стягнуто з ТОВ „МОНЕЛІТ" на користь Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 2 431,08 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ „МОНЕЛІТ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити Прокурору Болградського району Одеської області в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області в задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Крім іншого, скаржник вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про відшкодування збитків, з огляду на недоведеність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що свідчить про порушення господарським судом ст. 1166 ЦК України. З дій ТОВ „МОНЕЛІТ", вчинених з метою отримання спеціального дозволу на водокористування, вбачається, що вина відповідача у неотриманні спеціального дозволу на водокористування відсутня , оскільки він вжив необхідних заходів для його отримання, а згідно приписам ст. 6 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, припинення водокористування відповідачем припинило б надання послуг з водопостачання та водовідведення населенню, а відповідач не міг зупинити здійснення водопостачання населенню в с. Дмитрівна Болградського району Одеської області, оскільки державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.

Крім того, скаржник зазначає, що відсутні в матеріалах справи приписи, якими зобов'язано відповідача не здійснювати використання води артезіанських свердловин до отримання дозволу на спец водокористування і таке право відповідача взагалі не було припинено, тому скаржник вважає, що відсутні підстави вважати його дії в період до 29.05.2012р. самовільним водокористуванням.

Дмитрівська сільська рада Болградського району Одеської області проти доводів Прокурора Болградського району Одеської області заперечує та підтримує доводи апеляційної скарги ТОВ „МОНЕЛІТ", вважає їх обґрунтованими, з мотивів викладених у поясненні до апеляційної скарги.

Відзиву на апеляційну скаргу від Прокурора Болградського району Одеської області та Державної екологічної інспекції в Одеській області до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ „МОНЕЛІТ" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

29.05.2012р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області, відповідно до ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказами Державної екологічної інспекції в Одеській області від 28.05.2012р. № 550, була проведена спільна позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при видобутку води та законності використання артезіанських свердловин ТОВ „МОНЕЛІТ" на території Дмитрівської сільської ради, Болградського району, за насідками якої було складено акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 13, т.1).

За результатами перевірки встановлено, що згідно договору оренди від 04.09.2009р. між Дмитрівською сільською радою та ТОВ „МОНЕЛІТ", в особі директора Малєнкова О.М. - орендаря, укладено договір оренди 4 артезіанських свердловин терміном на 49 років, розташованих на землях Дмитрівської сільської ради, за межами населеного пункту.

На час здійснення зазначеної перевірки, водозабір здійснювався з двох артсвердловин, інші дві артсвердловини не введені в експлуатацію. Артсвердловини, з яких здійснюється водозабір, розташовані за межами населеного пункту, землі Дмитрівської сільської ради, а саме: 1 північно-східний край села Дмитрівна (згідно наданого паспорту артсвердловини №3366 глибина свердловини 338м); 2 південно-східний край села (згідно наданого паспорту артсвердловини №4239 глибина свердловини 315м). Водозабір підприємством здійснюється на хозпобутові потреби мешканців с.Дмитрівка, Болградського району. На час здійснення перевірки дозвіл на спецводокористування відсутній, що є порушенням ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України. Підприємство ніколи дозволу на спецводокористування не отримувало. За період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. згідно наданих Державних статистичних звітів за формою 2-ТП водгосп, об'єм забраної води складає 1,7тис.м 3 (за період з 01.04.2011р. по 08.08.2011р. об'єм забраної води з артсвердловин, згідно наданої довідки складає 0,566тис.м 3 , за період з 08.08.2011р. по 31.12.2011р. об'єм забраної води з артсвердловин, згідно наданої довідки складає 1,134тис.м 3 ). За період з 01.01.2012р. по 29.05.2012р. згідно наданого Державного статистичного звіту за І кв. 2012р. за формою 2-ТП водгосп та наданої довідки об'єм забраної води складає 1,18тис.м 3 . Під час здійснення перевірки також встановлено, що журнал первинного обліку забраної води, за формою ПОД 12 відсутній, зони санітарної охорони артсвердловин відсутні, що є порушенням ст.ст.44, 48 Водного кодексу України.

Зазначений акт перевірки був отриманий та підписаний Директором ТОВ „МОНЕЛІТ" - Малєнковим О.М. без зауважень та заперечень.

За результатами перевірки, 29.05.2012р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області складено протокол № 000263 про адміністративне правопорушення та 29.05.2012р. винесено постанову № 000263 про накладення адміністративного стягнення на директора Малєнкова О.М. у вигляді штрафу в розмірі 136 грн., у зв'язку з тим, що ТОВ „МОНЕЛІТ" с 01.04.2011р. по теперішній час здійснює самовільне водокористуванням артсвердловин в с. Дмитрівна, Болградського району, відсутній журнал первинного обліку забраної води, артсвердловини не обладнані ЗСО. (а.с. 17-18, т. 1)

Накладений штраф було сплачено гр. Малєнковим О.М. згідно квитанції № 7996021 від 21.06.2012р. (а.с. 19,т. 1)

На підставі зазначеного акта перевірки, було здійснено розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування ТОВ „МОНЕЛІТ" за період з 01.04.2011р. по 08.08.2011р., на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року за № 767/16783, та за період з 08.08.2011р. по 29.05.2012р. згідно зазначеної Методики, в редакції Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220, за формулою 23, а саме: Зсам . = 100 х W х Тар. (а.с. 15-16, т.1)

Згідно розрахунку позивача у період з 01.04.2011р. по 08.08.2011р. водозабір склав 0,566 тис.м 3 , а тому сума збитків становить: Зсам=100х566м 3х0,5253грн. = 29 731,98грн.

Згідно розрахунку позивача у період з 08.08.2011р. по 29.05.2012р. водозабір склав 2,314м 3 , а тому сума збитків становить: Зсам=100х2314м 3х0,5253грн.=121 554,42грн.

Отже, загальний розмір збитків, завданих відповідачем державі внаслідок самовільного використання, за розрахунками Державної екологічної інспекції у Одеській області, склав 151 286,4 грн., за стягненням яких Прокурор Болградського району Одеської області в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області звернувся до господарського суду.

Відповідно до приписів ст. 1 Водного кодексу України та п. 1.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009р. № 389, в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220 - використання води, це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Статтею 48 Водного кодексу України, передбачено що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до приписів п.9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень ТОВ „МОНЕЛІТ", відповідачем здійснювалось спеціальне водокористування без відповідного на те дозволу, та підприємство ніколи дозволу на спец водокористування не отримувало.

Положеннями статей 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

При цьому, шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказах, судом першої інстанції встановлено факт здійснення відповідачем в порушення вимог статей 48, 49 Водного кодексу України самовільного водокористування (спеціального водокористування без наявності дозволу на нього) з 01.04.2011р. по 29.05.2012р.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства є належним та допустимим доказом щодо факту вчинення правопорушення, з огляду на наступне.

Згідно акту перевірки від 29.05.2012р. відповідачем водозабір здійснювався з двох артсвердловин, інші дві артсвердловини не введені в експлуатацію. Артсвердловини, з яких здійснюється водозабір, розташовані за межами населеного пункту, землі Дмитрівської сільської ради, а саме: 1 північно-східний край села Дмитрівна (згідно наданого паспорту артсвердловини №3366 глибина свердловини 338м); 2 південно-східний край села (згідно наданого паспорту артсвердловини №4239 глибина свердловини 315м). Водозабір підприємством здійснюється на хозпобутові потреби мешканців с.Дмитрівка, Болградського району. На час здійснення перевірки дозвіл на спецводокористування відсутній, що є порушенням ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України. За період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. згідно наданих Державних статистичних звітів за формою 2-ТП водгосп, об'єм забраної води складає 1,7тис.м 3 (за період з 01.04.2011р. по 08.08.2011р. об'єм забраної води з артсвердловин, згідно наданої довідки складає 0,566тис.м 3 , за період з 08.08.2011р. по 31.12.2011р. об'єм забраної води з артсвердловин, згідно наданої довідки складає 1,134тис.м 3 ). За період з 01.01.2012р. по 29.05.2012р. згідно наданого Державного статистичного звіту за І кв. 2012р. за формою 2-ТП водгосп та наданої довідки об'єм забраної води складає 1,18тис.м 3 . Під час здійснення перевірки також встановлено, що журнал первинного обліку забраної води, за формою ПОД 12 відсутній, зони санітарної охорони артсвердловин відсутні, що є порушенням ст.ст.44, 48 Водного кодексу України.

Підприємство ніколи дозволу на спецводокористування не отримувало.

При цьому, згідно довідки Держуправління з охорони навколишнього природного середовища від 25.05.2012р. № 4719/05-07/01, документи для отримання дозволу на спецводокористування ТОВ „МОНЕЛІТ" до Держуправління не надходили. (а.с. 22)

Відповідно до листа Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства від 18.06.2012р. № 02/599 мінералізація підземних вод артезіанських свердловин №№3366, 4239 становить 2,8 г/дм 3 та відносяться до слабо солонуватих, глибини яких становлять 338 та 315 м. відповідно. В базі даних державного водного кадастру водокористувач ТОВ „МОНЕЛІТ" на обліку не значиться. (а.с.27, т.1)

Відповідно до п. 1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009р. № 389, в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220, остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води));

забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Відповідно до п.1.4 цієї Методики, вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, стягнення яких є предметом спору по цій справі, здійснено позивачем за період 01.04.2011р. по 08.08.2011р. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 та за період з 08.08.2011р. по 29.05.2012р. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем до стягнення сума 29731,98 грн. збитків заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування (у період з 01.04.2011р. по 08.08.2011р. водозабір склав 0,566 тис.м 3 ), розрахована позивачем за період з 01.04.2011 року по 08.08.2011 року, відповідно до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783.

При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив цілком правильний висновок, щодо неправильного застосування до визначення розміру збитків при їх розрахунку за період з 01.04.2011р. по 08.08.2011р. у сумі 29731,98грн., положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, оскільки для розрахунку збитків, заподіяних державі, за цією Методикою необхідно встановлення державними інспекторами такого порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яке, по-перше , призвело до забруднення водних об'єктів або забруднення поверхневих та підземних вод та по-друге , обумовлене самовільним використанням природних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Обидві зазначені складові є елементами складу правопорушення у сфері охорони водних ресурсів у розумінні п.1.2. Методики в редакції наказу №389 від 20.07.2009р. (чинній до 08.08.2011р.).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення шкоди за період з 01.04.2011р. по 08.08.2011р., розмір якої обґрунтований розрахунком Державної екологічної інспекції в Одеській області відповідно до цієї Методики (в редакції, яка діяла до прийняття наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220), взагалі не пов'язані з встановленням забруднення відповідачем поверхневих чи підземних вод у зв'язку із здійсненням ним спеціального водокористування без наявності дозволу. Виходячи з наведеного, визначення позивачем розміру шкоди за п.9.1 Методики за наявності умов, встановлених п.1.2. цієї Методики, внаслідок самовільного спецводокористування є помилковим, оскільки ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Водночас, п.1.2. Методики (в редакції змін згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220), встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі : забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

На підставі зазначеного, судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, щодо стягнення шкоди у сумі 121 554,02грн., за період з 08.08.2011р. по 29.05.2012р., відповідає вимогам діючого законодавства.

Доводи скаржника, що до розрахунку розміру збитків, за період з 08.08.2011р. по 29.05.2012р. повинен бути застосований пункт 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, що діяла під час укладення договору оренди артезіанських свердловин та водопостачальних мереж, які належать до комунальної власності територіальної громади с. Дмитрівна Болградського району Одеської області від 04.09.2009р.), яким передбачався виняток для застосування формули розрахунку відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме: крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м, тоді як відповідач використовує дві артезіанські свердловини, глибина яких відповідно до їх паспортів перевищує 20 м., судовою колегією не приймається з огляду на наступне.

Згідно листа Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства від 18.06.2012р. № 02/599 мінералізація підземних вод артезіанських свердловин №№3366, 4239 становить 2,8 г/дм 3 та відносяться до слабосолонуватих.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ „Монеліт" була проведена 29 травня 2012р., станом на час перевірки, діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсі" від 20.07.2009р. № 389, в редакції із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220, яка була чинною на момент вчинення правопорушення, а саме в період з 08.08.2011р. по 29.05.2012р.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсі" від 20.07.2009р. № 389, в редакції із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 червня 2011 року № 220, встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування (п. 1.2 Методики в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, Методика № 389 (в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р № 220, яка була чинна в період здійснення перевірки з 08.08.2011р. по 29.05.2012р.) містить окремий розділ ІХ, яким унормовано розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та закріплює формулу, за якою здійснюється відповідний розрахунок розміру відшкодування збитків, згідно пункту 9.1 цієї Методики.

Будь-яких обмежень, щодо глибини підземних вод, Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсі" від 20.07.2009р. № 389, в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220, не має.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Отже, скільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. по справі № 5017/3001/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „МОНЕЛІТ" без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2013р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин