Ухвала

від 21.05.2013 по справі 901/1015/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

21.05.2013 Справа № 901/1015/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно - курортне об'єднання Укркурорт Груп», м. Сімферополь

до відповідача Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт», м. Алушта

про стягнення 60089,00 грн.

Суддя Господарського Суду

Автономної Республіки Крим

І.О.Соколова

Представники:

Від позивача - представник Барбаховська О.М. за довіреністю від 03.04.2013

Від відповідача - представник не з'явився, сповіщений належним чином

Обставини справи: У березні 2013 Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно - курортне об'єднання Укркурорт Груп», м. Сімферополь, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим (надалі ГС АРК) із позовною заявою до відповідача - Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвіськкурорт», м. Алушта, у якої просить суд стягнути з відповідача суму 60089,00 грн. на підставі договору № 16 від 27.04.2010 про надання платних послуг по санаторно - курортному лікуванню.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що 27 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір за № 16 про надання платних послуг з санаторно - курортного лікування клієнтів ТОВ «СКО Укркурорт Груп».

Позивачем у виконання умов договору було перераховано відповідачу предоплату за послуги у сумі 605120,00 грн., але , відповідач виконав умови договору лише частково на суму 185000,00 грн. а також був вимушений повернути частку грошей у сумі 360031,00грн.

Таким чином, на момент пред'явлення позову до суду у відповідача залишилась грошові кошті позивача у розмирі 60089,00 грн., у зв'язку з чим ТОВ «СКО Укркурорт Груп» було змушено звернутися з позовом до суду у порядку ст. 1212 ЦК України .

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2013 позовна заява прийнята до розгляду суддею ГС АРК Соколовою І.О. , розгляд справи призначено на 11.04.2013 о 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 11.04.2013 суд, у зв'язку з клопотанням Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт», відклав розгляд справи на 24.04.2013 о 11 год. 00 хв.

До дня слухання справи до суду 24.04.2013 від відповідача - Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт» надійшло клопотання (вих. № 148 від 23.04.2013) про відкладення розгляду справи у зв'язку із находженням працівників відповідача - юрисконсультів у відрядженні.

Представник позивача у судовому засіданні 24.04.2013 надав суду запрошені документи, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача необґрунтовано отриману суму у розмірі 60089,00 грн. .

Крім того, представник позивача просив суд врахувати, що 30.06.2012 відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків на суму боргу 60089,00 грн., а також прийняв участь у проведенні звірки взаєморозрахунків на підставі ухвали ГС АР Крим, про що свідчить акт від 22.04.2013, яким також підтвердив наявність заборгованості перед позивачем на суму 60089,00 грн.

Відповідач у судове засідання 24.04.13 року не з'явився від нього на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із находженням працівників відповідача - юрисконсультів у відрядженні.

Ухвалою від 24.04.2013 суд, у зв'язку з клопотанням відповідача, ще раз відклав розгляд справи на 21.05.2013 о 10 год. 40 хв.

Представник позивача у судове засідання 21.05.13 року з'явився, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі , просив суд позов задовольнити та надав суду клопотання про забезпечення позову у порядку зі ст. 66 ГПК України.

Зокрема, у своєї заяві представник ТОВ «СКО Укркурорт Груп» посилався на те, що між сторонами був укладений договір , строк дії якого закінчився ще 31.12.10 року , борг відповідачем у сумі 60089,00 грн. до цього часу не сплачений , відповідач ухиляється від повернення боргу позивачу незважаючи на те, що між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, у судові засідання відповідач не з'являється , у зв'язку з чим, позивач має достатньо обґрунтоване припущення, що вказані вище дії відповідача призведуть до неможливості виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того , представник позивача у судовому засіданні заявив , що відповідач навмисно ухиляється від явки у судові засідання.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання 21.0513 року , відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був сповіщений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за адресою державної реєстрації.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Також, відповідно до аб. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позовні вимоги ґрунтуються на повернені відповідачем грошей у сумі 60089,00 грн. за договором про надання послуг. Відповідач на цю суму послуг позивачу не надав та у добровільному порядку не повертає грошові кошти позивачу більш ніж 3 роки, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заяву у порядку ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи зазначене, суд вважає побоювання позивача щодо неможливості виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог такими, що мають під собою обґрунтовані підстави.

Так, позов, згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального Кодексу України, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

В даному випадку, предметом позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 60089,00 грн.

Позивач у своїй заяві просить суд накласти арешт на грошові кошти у сумі 60089,00 грн., що знаходиться на розрахунковому рахунку відповідача за № 260009301070101 в ФАБ «Південний» , м. Сімферополь , МФО 384652

Оцінюючи ефективність заходів до забезпечення позову на предмет захисту прав позивача, суд вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 60089,00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку за № 260009301070101 в ФАБ «Південний» , м. Сімферополь , МФО 384652

Вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та у разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на предмет даного спору, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 60089,00 грн.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно - курортне об'єднання Укркурорт Груп», (м. Сімферополь, вул. Баришева, 27, ЄДРПОУ 36326956) про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити .

2. Вжити заходи до забезпечення позову у справі №901/1015/13 шляхом:

- Накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт», (м. Алушта, , с.м.т. Партенит, військове містечко, №3 , будівля 115, ЄДРПОУ 30639237, р/р 260009301070101 в ФАБ «Південний», м. Сімферополь, МФО 384652) в розмірі 60089,00 грн. , які знаходяться на розрахунковому рахунку Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт» за № 260009301070101 в ФАБ «Південний» , м. Сімферополь , МФО 384652

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття - 21.05.2013, згідно із ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом одного року з дня набрання ухвалою законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторно - курортне об'єднання Укркурорт Груп», (м. Сімферополь, вул. Баришева,27, ЄДРПОУ 36326956)

Боржником за даною ухвалою є: Державне підприємство Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт», (м. Алушта, , с.м.т. Партенит, військове містечко, №3 , будівля 115, ЄДРПОУ 30639237)

Ухвалу спрямувати сторонам рекомендованою кореспонденцією .

Суддя І.О. Соколова