Постанова

від 21.05.2013 по справі 820/2352/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р. Справа №820/2352/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.,

за участю:

представника позивача - Гвоздік О.І.,

представника відповідача - Гадяцької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агентство комплексної безпеки "Стелс" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001672220 від 06.12.2012 року та №0001682220 від 06.12.2012 року.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Віп Союз» (код ЄДРПОУ 37240791) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. За результатами перевірки складено акт від 26.11.2012 року №3249/2220/31236203 та винесено податкові повідомлення-рішення від 06.12.2012 року №0001682220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 12458,00грн., та від 06.12.2012 року №0001672220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10833,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5416,50грн. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, а тому є повністю незаконними та необґрунтованими. ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" у перевіряємий період вело господарську діяльність у відповідності до норм чинного законодавства із складання необхідної первинної документації, з поданням звітності із сплатою всіх податків та зборів, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією, звітами та розрахунками із сплати податків та зборів, які не визнані недійсними та підтверджують реальність підтвердження господарських операцій з ТОВ «Віп Союз».

В ході розгляду справи позивачем було подано до суду заяву про зміну позовних вимог, у яких позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.12.2012 року №0001682220 та податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012 року №0001672220 в частині грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 10833,00грн. за основним платежем, за штрафними санкціями у розмірі 2708,25грн.

У судовому засіданні представник позивача відкликав свою заяву про зміну позовних вимог та підтримав первинні позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просив суд задовольнити позов та скасувати у повному обсязі оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких відповідач зазначив, що висновки про порушення ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Віп Союз» за серпень, вересень 2011 року. З цих підстав зроблено висновки про те, що позивач неправомірно задіяв в складі витрат при обчисленні податку на прибуток підприємств та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом. При перевірці ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" враховувались результати проведених перевірок контрагента позивача, яким було встановлено відсутність факту реального здійснення діяльності ТОВ «Віп Союз» за період 01.08.2011 - 30.09.2011р. В ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням проведених перевірок контрагентів, не підтверджено фактичне придбання товарів, надання послуг. У зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні представник відповідача - ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС - заперечував проти позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у письмових запереченнях, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю агентство комплексної безпеки "Стелс" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 16.01.2001 року як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №175365.

ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 312362020349, що підтверджується свідоцтвом №29277048 серії НБ№055987 від 07.02.2001 року.

Також, згідно довідки АА №739897 Головного управління статистики Харківської області, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є діяльність приватних охоронних служб; обслуговування систем безпеки; електромонтажні роботи; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; неспеціалізована оптова торгівля.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно п.п.79.1 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі наказу №1221 від 03.11.2012р. та згідно направлення на перевірку від 13.11.2012 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин ТОВ «Віп Союз» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" від 26.11.2012 року №3249/2200/31236203, в якому податковим органом встановлені наступні порушення:

1. п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за 3 квартал 2011 року в сумі 12458 грн.;

2. п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість на суму 10833 грн., в т.ч. за серпень 2011 року на суму 8333,00 грн., вересень 2011 року на суму 2500,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 06.12.2012 року №0001682220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 12458,00грн., та від 06.12.2012 року №0001672220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10833,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5416,50грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті від 08.06.2012 року №1004/2210/35351175 судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" та ТОВ «Віп Союз» не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, порушені вимоги вищенаведеного законодавства.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, відповідно до приписів ст.56 ПК України.

Рішенням ДПС у Харківській області, прийнятим за результатами первинної скарги, від 08.02.2013 року за №604/10/10.2-17 скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012 року №0001672220 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) в розмірі 2708,25грн., в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012 року №0001682220 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами розгляду повторної скарги Державна податкова служба України своїм рішенням від 11.03.2013 року №3989/6/10-2115 залишила податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 06.12.2012 року №0001682220 та від 06.12.2012 року №0001672220 без змін, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п.п.60.1.3 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Як було встановлено судом в ході розгляду справи та письмово підтверджено представником відповідача, після процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 06.12.2012 року №0001672220 та від 06.12.2012 року №0001682220, нові податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС не виносились.

Таким чином, відповідно до вимог діючого податкового законодавства, податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.12.2012 року №0001672220, яким ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10833,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5416,50грн. не вважається відкликаним.

Судом встановлено, що мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про порушення ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" діючого податкового законодавства, є висновки акту від 29.02.2012 року №1062/23-4/37240791 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віп Союз», у якому зафіксовано відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Віп Союз» за серпень, вересень 2011 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Між ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" (клієнт) та ТОВ «Віп Союз» (виконавець) укладено договір №08/07 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 04.07.2011 року, відповідно до умов якого за дорученням Клієнта, Виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги, а Клієнт зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Оцінивши вказаний правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, зазначений договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1.3. зазначеного договору роботи за цим договором виконуються виконавцем на підставі та у відповідності до завдань-доручень, які надаються Клієнтом Виконавцю на виконання визначеного виду робіт.

Згідно завдання-доручення №1 від 01.08.2011 року Виконавцю ТОВ «Віп Союз» доручено надати наступні інформаційно-консультаційні послуги Клієнту:

- інформаційно-консультаційне обслуговування по даним бухгалтерського обліку і звітності;

- складання на підставі даних бухгалтерського обліку фінансової, податкової звітності підприємства;

- надання консультацій по раціональному та ефективному використанню матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

- надання консультацій КЛІЄНТУ на предмет відповідності ПСБО №1,2, 3, 4, 6, 7, 9,13,15,16,25,26,29,31;

- вивчення діяльності КЛІЄНТА і перевірка документообігу на відповідність нормам Податкового кодексу України.

За результатами виконання зазначеного договору сторонами складено та підписано акт №ОУ-0000083 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2011р., відповідно до якого Виконавець надав у повному обсязі, а Клієнт отримав послуги, зазначені в завданні-дорученні №1 від 01 серпня 2011р.

Вартість наданих послуг складає всього без ПДВ 12500,00 грн.; ПДВ 2500,00 грн.; вартість наданих послуг з ПДВ 20% складає 15000 грн. 00 коп.

Виконавцем - ТОВ з обмеженою відповідальністю «Віп Союз» було виписано податкову накладну №181 від 31.08.2011р. на суму 15000,00грн., в т.ч. ПДВ 2500,00грн.

На підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності представник позивача пояснив суду, що інформаційно-консультаційне обслуговування по даним бухгалтерського обліку і звітності здійснювалось шляхом надання усних консультацій за телефоном або електронною поштою по питаннях, які щоденно виникали при веденні бухгалтерського обліку. Складання на підставі даних бухгалтерського обліку фінансової, податкової звітності підприємства здійснювалось в електронному вигляді, на підтвердження чого представником позивача надано суду податкову декларацію з ПДВ за липень 2011р. з квитанцією, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011р. з квитанцією, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2011 року (з квитанцією), звіт про суми нарахованої заробітної плати до пенсійного фонду за липень 2011р. з квитанцією, звіт про обсяги реалізованих послуг за липень 2011р., звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення за липень 2011р., звіт про наявність вакансій станом на 03.08.2011р., звіт про наявність вакансій станом на 10.08.2011р.

ТОВ «Віп Союз» надано позивачеві рахунок-фактуру №СФ-0000345 від 31.08.2011р. на оплату послуг з надання інформаційно-консультаційних послуг у розмірі 15000,00грн., у т.ч. ПДВ - 2500,00грн.

В матеріалах справи містяться копії виписки банку та платіжного доручення №365, відповідно до яких ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" 14.09.2011 року перерахував на користь ТОВ «Віп Союз» в рахунок оплати по договору №08/07 від 04.07.2011р. безготівкові кошти у розмірі 15000,00грн., в т.ч. ПДВ - 2500,00грн.

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкової накладної та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагента позивача, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання в матеріалах справи немає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Віп Союз» було виконано договір №08/07 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 04.07.2011 року та дані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Також, судом встановлено, що між ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" (клієнт) та ТОВ «Віп Союз» (виконавець) укладено договір №07/07 про надання юридичних послуг від 01.07.2011 року, відповідно до умов якого за дорученням Клієнта, Виконавець зобов'язується надати юридичні послуги, а Клієнт зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Оцінивши вказаний правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, зазначений договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1.3. зазначеного договору роботи за цим договором виконуються виконавцем на підставі та у відповідності до завдань-доручень, які надаються Клієнтом Виконавцю на виконання визначеного виду робіт.

Згідно завдання-доручення №1 від 01.08.2011 року Виконавцю ТОВ «Віп Союз» доручено надати юридичні послуги Клієнту, перелік яких визначений у зазначеному завданні-дорученні.

За результатами виконання зазначеного договору сторонами складено та підписано акт №ОУ-0000084 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2011р., відповідно до якого Виконавець надав у повному обсязі, а Клієнт отримав послуги, зазначені в завданні-дорученні №1 від 01 серпня 2011р.

Вартість наданих послуг складає всього без ПДВ 41666,67грн.; ПДВ 8333,33грн.; вартість наданих послуг з ПДВ 20% складає 50000 грн. 00 коп.

Виконавцем - ТОВ з обмеженою відповідальністю «Віп Союз» було виписано податкову накладну №183 від 31.08.2011р. на суму 50000,00грн., в т.ч. ПДВ 8333,33грн.

На підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності представником позивача на вимогу суду надані копія договору між ТОВ АКБ «Стелс» та ТОВ «Стальконструкція» розроблених документів (наказів, актів, розпоряджень та ін..), претензії до ТОВ «Керуюча фірма «Адамант» за договорами охорони об'єктів з розрахунками заборгованості та пені, позовні заяви до ТОВ «Керуюча фірма «Адамант», відзиву на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3

ТОВ «Віп Союз» надано позивачеві рахунок-фактуру №СФ-0000346 від 31.08.2011р. на оплату послуг з надання юридичних послуг у розмірі 50000,00грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33грн.

В матеріалах справи містяться копії виписок банку та платіжних доручень №353 на суму 25000,00грн. та №354 на суму 25000,00грн., відповідно до яких ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" 12.09.2011 року та 13.09.2011 року відповідно перерахував на користь ТОВ «Віп Союз» в рахунок оплати по договору №07/07 від 01.07.2011р. безготівкові кошти у загальному розмірі 50000,00грн.

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкової накладної та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагента позивача, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання в матеріалах справи немає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Віп Союз» було виконано договір №07/07 про надання юридичних послуг від 01.07.2011 року та дані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкової накладної та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагента позивача, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання в матеріалах справи немає.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи доводів податкового органу, викладених в акті перевірки, про відсутність у ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" об'єктів, які підпадають під визначення ст.138 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ «Віп Союз» за серпень 2011 року, а також про встановлення факту неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності з порушеннями ч.1,5 ст.203, 215, п.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Згідно п.п.138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. г) п.п.138.10.2 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" відповідно до п.п.138ю1ю1 п.138.1 ст.138 ПК України для обчислення об'єкту оподаткування були враховані витрати операційної діяльності за господарсько-правовими договорами, укладеними з ТОВ «Віп Союз» щодо надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг.

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1. ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" та його контрагентом - ТОВ «Віп Союз», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання послуг, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та витрат по господарським операціям з придбання послуг у ТОВ «Віп Союз».

Також згідно ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Аналізуючи положення ст.ст.54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Суд зазначає, що в акті перевірки від 26.11.2012 року №3249/2200/31236203 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ агентство комплексної безпеки "Стелс" вимог діючого податкового законодавства.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Віп Союз».

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0001672220 від 06.12.2012 року та за №0001682220 від 06.12.2012 року є такими, що винесені податковим органом з порушенням вимог п.3 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю агентство комплексної безпеки "Стелс" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби за №0001672220 від 06.12.2012 року та за №0001682220 від 06.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" (61153, м. Харків, пр. 50 років ВЛКСМ, буд. №34, кв. №60 , код ЄДРПОУ 31236203, р/р26005310014601 в ФАБ "Південний" м. Харкова, інші відомості суду не відомі) сплачений судовий збір в розмірі 287,08грн. (двісті вісімдесят сім грн. 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Повний текст постанови складено 23 травня 2013 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв