Постанова

від 20.05.2013 по справі 5015/3847/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. Справа № 5015/3847/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Костів Т.С.

при секретарі судового засідання Костур Р.Б.

за участю представників:

від позивача: Швай С.С., Петрицин Н.Т.;

від відповідача: Балич О.П., Михайлик О.С., Гринда І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Мостиського споживчого товариства, б/н від 19.02.2013р. (вх. №360 від 26.02.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2013р.

у справі № 5015/3847/12, головуючий суддя Козак І.Б., судді Березяк Н.Є. та

Яворський Б.І.

за позовом Мостиського споживчого товариства, м. Мостиська Львівської області

до Мостиської районної спілки споживчих товариств, м. Мостиська Львівської області

про виділення майна в натурі,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі № 5015/3847/12 в задоволенні позову Мостиського споживчого товариства про виділення майна в натуральній формі в еквіваленті 12,7% від вартості майна Мостиської районної спілки споживчих товариств відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Мостиське споживче товариство звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі №5015/3847/12 та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, покликається на те, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, так як всупереч необхідності призначення комплексної експертизи така проведена не була, а також висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки магазини «Сулківщизна» та «Гастроном», які, начебто передавалися у власність Мостиського СТ взамін повернення частки ще до моменту їх передачі перебували на балансі позивача, а також не узгоджується з її розміром (12,7% від всього майна Мостиської РСС).

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 26.02.2013р. справу за №5015/3847/12 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 27.02.2013р. у склад колегії для розгляду справи №5015/3847/12 введено суддів Бонк Т.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.03.2013р.

13 березня 2013р. відповідач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі № 5015/3847/12 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, викладених в оспорюваному судовому акті.

Розпорядженням голови суду від 18.03.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Костів Т.С. введено суддю Бойко С.М. з підстав, викладених у ньому.

18 березня 2013р. на розгляд Львівського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло доповнення до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 18 березня 2013р. представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. За згодою останніх, зважаючи на подані позивачем доповнення до апеляційної скарги, розгляд справи було відкладено на 08.04.2013р.

03 квітня 2013р. відповідачем подано додатковий відзив на апеляційну скаргу (вх.№05-04/1174/13 від 03.04.2013р.), в якому спростовує доводи позивача, викладені в доповнення до апеляційної скарги.

Розпорядженням голови суду від 08.04.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Бонк Т.Б. введено суддю Костів Т.С. з підстав, викладених у ньому.

В судовому засіданні 08.04.2013р. представники сторін висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. За згодою останніх, було оголошено перерву в судовому засіданні до 15.04.2013р.

Позивачем, 11.04.2013р. подано суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№05-04/1423/13 від 11.04.2013р.)

В судовому засіданні 15.04.2013р. оголошено перерву до 20.05.2013р.

08.05.2013р. відповідачем подано суду письмові заперечення на апеляційну скаргу (вх.№05-04/1956/13 від 08.05.2013р.).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги та доповнення до неї слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі №5015/3847/12 залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Мостиське споживче товариство 19.09.2012 року звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Мостиської районної спілки споживчих товариств про виділення майна в натуральній формі в еквіваленті 12,7% від вартості майна відповідача станом на момент виходу позивача зі складу відповідача. Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що позивач з моменту створення відповідача входив у склад відповідача і був одним з його засновників.

Зокрема, 25.12.1992 року між позивачем та відповідачем у відповідності до статті 9 ЗУ "Про споживчу кооперацію" укладено ряд договорів, якими створено спільні підприємства, зокрема:

- СП Гуртово-торгова база із статутним фондом 10 083 млн. крб., частка майна позивача станом на 01.07.1992 року становила 244 млн. крб.

- СП Хлібокомбінат Мостиської РСТ із статутним фондом 7 655 млн. крб., частка майна позивача станом на 01.07.1992 року становила 1 213 млн. крб.

- СП Райкоопзаготпром Мостиської РСТ із статутним фондом 11 600 млн. крб., частка майна позивача станом на 01.07.1992 року становила 14 млн. крб.

- СП Коопунівермаг Мостиської РСТ із статутним фондом 11 600 млн. крб., частка майна позивача станом на 01.07.1992 року становила 14 млн. крб.

- СП "Комбінат громадського харчування" із статутним фондом 13 294 млн. крб., частка майна позивача станом на 01.07.1992 року становила 66 млн. крб.

Протоколом засідання зборів засновників відповідача від 25.12.1992 року №1, серед іншого, створено наступні спільні підприємства: Хлібокомбінат, Комбінат громадського харчування, Райкоопзаготпром, Торгову базу та Коопунівермаг, затверджено статути вказаних спільних підприємств.

Свідоцтвом відповідача, виданим позивачу 25.12.1992 року, засвідчено право власності позивача на 12,7 відсотків майна всіх госпрозрахункових підприємств, організацій власного господарства відповідача (копія Свідоцтва долучена до матеріалів справи).

Постановою правління відповідача від 02.06.1995 року на підставі договорів від 25.12.1992 року постановлено провести реорганізацію райспоживспілки в спільні підприємства райспоживспілки станом на 02.06.1995 року (вказані протокол та постанови долучені до матеріалів справи).

Однак, згідно Рішення загальних зборів пайовиків позивача від 30.10.2009 року позивач вирішив вийти зі складу відповідача і, листом від 26.11.2009 року, вих. №101, звернувся на конференцію відповідача з пропозицією розгляду питання виходу позивача зі складу відповідача та повернення частки майна, яке належить позивачу.

Пунктами 1 та 3 Постанови позачергових зборів ради відповідача від 23.12.2009 року №1 постановлено виключити позивача із складу відповідача та залишено без задоволення заяви про повернення частки в майні так, як позивач не має майна у складі відповідача (копія вказаної постанови долучена до матеріалів справи).

Не погоджуючись із пунктом 3 вказаної Постанови, позивач 06.04.2012 року повторно звернувся до відповідача листом (вих. №29) із вимогою про повернення майна.

Відповідач, розглянувши вказане звернення позивача, листом від 14.05.2012 року, вих. №63, повідомив позивачу про те, що рішенням позачергових зборів відповідача від 07.05.2012 року постановлено рішення других позачергових зборів ради відповідача від 23.12.2009 року з питання повернення майна позивачу залишено без змін (належним чином завірені копії листів від 06.04.2012 року, вих. №29, та від 12.05.2012 року, вих. №63, долучено до матеріалів справи).

Приписами частини другої статті 9 Закону України від 10.04.1992 року № 2265-XII "Про споживчу кооперацію" встановлено, що основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Згідно пункту 2 Статуту Мостиської районної спілки споживчих товариств, затвердженого зборами ради Мостиської райспоживспілки від 14.05.2009 року, зареєстрованого 10.08.2009 року за №14021050008000153, Мостиська районна спілка споживчих товариств об'єднує на добровільній основі Мостиське, Чернівське, Судововишнянське, Гусаківське, Крукеницьке споживчі товариства та виробничо-торгівельне споживче товариство "Хлібодар" Мостиського району Львівської області, котрі є її членами і виконують вимоги її статуту.

Пунктом 12 Статуту встановлено, що член райспоживспілки має право виходу з її складу. Питання про вихід розглядається його вищим органом управління при обов'язковій участі представників райспоживспілки. Орган управління споживчого товариства подає правлінню райспоживспілки письмову заяву і копію рішення свого вищого органу управління про вихід. Заява повинна бути розглянута з прийняттям відповідного рішення правлінням райспоживспілки не пізніше тридцяти днів та внесена на розгляд чергових зборів ради райспоживспілки. Взаєморозрахунки між райспоживспілкою і її членом повинні бути проведені протягом року з моменту затвердження радою райспоживспілки рішення про його вихід з її складу.

Підсумовуючи викладене вище, Мостиське споживче товариство Рішенням загальних зборів пайовиків від 30.10.2009 року вирішило вийти із складу Мостиської районної спілки споживчих товариств і Постановою позачергових зборів ради Мостиської районної спілки споживчих товариств від 23.12.2009 року №1 постановлено виключити Мостиське споживче товариство із складу Мостиської районної спілки споживчих товариств, що сторонами у спорі не заперечується.

Натомість позивач стверджує, що незважаючи на його виключення із складу Мостиської районної спілки споживчих товариств відповідач не здійснив виділення і повернення йому належної частки в майні, чим порушує його законні права.

Однак такі доводи позивача спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається наступне.

Згідно рішення зборів ради засновників Мостиської районної спілки споживчих товариств, оформленого протоколом від 18.03.1998 року №2 вирішено реорганізувати спільні підприємства у підприємства. Окрім того, вказаним протоколом розглянута заява пайовиків позивача про те, що дана реорганізація можлива лише за умови відмови учасників від своїх часток у вказаних спільних підприємствах, однак, пайовики позивача рішенням від 20.02.1998 року вирішили, що єдиною умовою відмови позивача від частки в майні є передача і юридичне закріплення за позивачем магазину "Гастроном" у місті Мостиська та магазину в селі Сулківщизна (належним чином завірена копія виписки з протоколу від 20.02.1998 року долучена до матеріалів справи).

Постановою відповідача від 10.04.1998 року №13 "Про передачу магазину с. Сулківщизна" постановлено передати приміщення магазину с. Сулківщизна балансовою вартістю 42225 грн. 00 коп., зношення - 22447 грн. 00 коп. з балансу Коопунівермагу на баланс Мостиського споживчого товариства.

Постановою від 06.05.1998 року №16 позивач відмовився від частки в майні СП "Коопунівермаг" з дня введення в дію Постанови відповідача від 10.04.1998 року №13 (належним чином завірена копія вказаної постанови долучена до матеріалів справи).

Окрім того, Постановою від 15.06.2001 року №6 "Про повернення Мостиському споживчому товариству частки в майні спільних підприємств" відповідач, на виконання рішення ради засновників спільних підприємств від 18.03.1998 року, оформлених протоколом засідання від 18.03.1998 року №2, рішення ради райспоживспілки від 04.04.2001 року, у відповідності до пункту 16.3. договору про створення спільних підприємств від 25.12.1992 року та заяви загальних зборів пайовиків позивача постановлено повернути Мостиському споживчому товариству частку в майні спільних підприємств шляхом передачі магазину "Гастроном" м. Мостиська станом на 01.07.2011 року балансовою вартістю 37 500 грн. 00 коп. (належним чином завірена копія вказаної постанови долучена до матеріалів справи).

Актом передачі магазину "Гастроном" м. Мостиська від 03.07.2001 року відповідно до постанови від 15.06.2001 року проведено передачу магазину "Гастроном" міста Мостиська загальною площею 182, 47 м. кв., балансовою вартістю станом на 01.07.2001 року - 37500 грн. 00 коп. з балансу Комбінату громадського харчування Мостиської райспоживспілки на баланс Мостиського споживчого товариства як неодержану частку у майні спільних товариств.

Доказів скасування та/або визнання незаконною Постанови Мостиської районної спілки споживчих товариств від 15.06.2001 року №6 "Про повернення Мостиському споживчому товариству частки в майні спільних підприємств" станом на час розгляду справи по суті сторонами не заявлено та не подано.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що фактично позивач отримав свою частку у майні спільних підприємств, створених за договорами від 25.12.1992 року, оскільки така частка була повернута позивачу Постановою Мостиської районної спілки споживчих товариств від 15.06.2001 року №6 "Про повернення Мостиському споживчому товариству частки в майні спільних підприємств" у вигляді передачі Мостиському споживчому товариству за актом від 03.07.2001 року б/н магазину "Гастроном" м. Мостиськ загальною площею 182,47 м. кв., балансовою вартістю станом на 01.07.2001 року - 37500 грн. 00 коп. як неодержану частку в майні спільних товариств.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували правомірність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

При цьому слід зазначити, що доводи апелянта про те, що магазини Сулківщизна та «Гастроном» м.Мостиська перебували на балансі Мостиського СТ не відповідають дійсності, так як дані магазини перебували в безплатному користуванні Мостиського СТ, про що свідчить рішення прийняте загальними зборами членів Мостиського СТ від 20.02.1998р. (якщо б дані об'єкти були на балансі Мостиського СТ, то не було би прийняте рішення загальними зборами про передачу тих об'єктів в рахунок частки в майні райспоживспілки).

Заявлене апелянтом клопотання про призначення комплексної експертизи, апеляційним судом відхиляється, оскільки місцевим господарським судом призначалася економічна експертиза з метою встановлення дійсної вартості частки позивача у статутному фонді відповідача, на що експертом, згідно повідомлення №3797 від 09.11.2012р.(т.2,а.с.15), дано відповідь про неможливість дачі такого висновку, так як дане питання виходить за межі компетенції експерта.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі № 5015/3847/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 23 травня 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Костів Т.С.