Постанова

від 15.05.2013 по справі 22/5025/1129/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 22/5025/1129/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької М. Данилової за участю представників: Томчук М.О. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" на постановувід 17.12.2012 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 22/5025/1129/12 господарського суду Хмельницької області за позовомПрокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" простягнення коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії 2008 р. на суму 96 300,00 грн. Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2013 р. у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, суддів: Корсака В.А., Сибіги О.М. прийнято касаційну скаргу ТОВ "Золотий колос" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. у даній справі та призначено до розгляду на 15.05.2013 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/512 від 13.05.2013 р. у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді - доповідача Божок В.С. здійснено перерозподіл справи № 22/5025/1129/12, за результатами якого для її розгляду сформовано колегію суддів у складі: Дроботова Т.Б. - головуючий (доповідач), судді - Волковицька Н.О., Данилова М.В.

Ухвалою від 13.05.2013 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.05.2013 р.

15.05.2013 р. у судовому засіданні присутнього у судовому засіданні прокурора повідомлено про перерозподіл справи. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року Прокурор Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Золотий колос" про стягнення коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році у розмірі 96300,00 грн., посилаючись на приписи статей 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі розпоряджень голови Теофіпольської райдержадміністрації № 238/2008-р від 19.08.2008 р. та № 428/200-р від 12.08.2008 р. Управлінням агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації відповідно до розподілу коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії у 2008 році, із резервного фонду державного бюджету ТОВ "Золотий колос" згідно платіжного доручення № 598 від 24.09.2008 р. було перераховано 87 300 грн., а на виконання розпоряджень голови райдержадміністрації № 628/2008-р від 19.12.2008 р. та № 371/2008-р від 24.12.2008 р. згідно платіжного доручення № 974 від 25.12.2008 р. ТОВ "Золотий колос" перераховане ще 9 000 грн. на компенсацію витрат, завданих стихією.

Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабміном України, і відповідно до частини 2 пункту 11 Порядку, затвердженого постановою Кабміну від 29.03.2002 р. № 415, кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Відповідно до вказаної норми Кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Проте, кошти, виділені відповідачу з резервного фонду, всупереч нормам законодавства щодо обов'язкового їх повернення, повернуті не були, направлена 20.09.2011 р. прокуратурою вимога щодо вирішення питання стосовно повернення коштів залишена ТОВ "Золотий колос" без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду.

ТОВ "Золотий колос" подало до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій на підставі частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України просило відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на закінчення строку позовної давності по виплаченим відповідачу коштам 25.09.2011 р. та 26.12.2011 р. (а.с. 39-40).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012 р. (суддя Заверуха С.В.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з ТОВ "Золотий колос" на користь Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації 96 300, 00грн. бюджетних коштів, виділених з резервного фонду Державного бюджету на відшкодування наслідків стихійного лиха.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог та обов'язковості повернення до резервного фонду державного бюджету коштів, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році.

При цьому, суд першої інстанції зазначив щодо безпідставності доводів відповідача про сплив позовної давності.

За апеляційною скаргою ТОВ "Золотий колос" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Петухов М.Г., Гулова А.Г., Маціщук А.В.) переглянувши рішення господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 17.12.2012 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "Золотий колос" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності по вимогам щодо стягнення коштів, отриманих товариством 24- 25 вересня та 25-26 грудня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:

- на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 1010-р від 28.07.2008 р. "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях", розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008 р. "Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області", розпорядження Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області № 238/2008-р від 19.08.2008 р. управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації визначено розпорядником з використання коштів із дотриманням встановлених вимог на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, діючих на території Теофіпольського району, які зазнали збитків внаслідок стихії;

- на виконання розпорядження № 238/2008-р від 19.08.2008 року, Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації перерахувало ТОВ "Золотий колос" кошти у сумі 87 300, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №598 від 24.09.2008 року;

- розпорядженням Хмельницької облдержадміністрації № 628/2008-р від 19.12.2008 р. та розпорядженням Теофіпольської райдержадміністрації № 371/2008-р від 24.12.2008 р. було внесено зміни до вищезазначених розпоряджень, зокрема до розподілу коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області;

- Управлінням агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації проведено додаткові виплати коштів сільськогосподарським підприємствам, зокрема ТОВ "Золотий колос" з врахуванням внесених змін до розподілу коштів на підставі платіжного доручення № 974 від 25.12.2008 р. було перераховано 9 000,00 грн.

Судами встановлено, що ТОВ "Золотий колос" перераховано 96 300,00 грн.

20.09.2011 року прокурором, після проведення перевірки, було направлено ТОВ "Золотий колос" вимогу № 51/780 вих.11 про перерахування коштів до резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству та про прийняте рішення повідомити прокуратуру району до 30.09.2011 р.

Вимога прокурора товариством не виконана, кошти до резервного фонду державного бюджету не повернуті.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації про стягнення з ТОВ "Золотий колос" коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році у розмірі 96300,00 грн.

За приписами статті 24 Бюджетного кодексу України (в реакції, чинній на момент перерахування відповідачу відповідних коштів) резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.

Згідно з абзацами 10 та 14 пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України, зокрема, утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 415 затверджено Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, яким визначені напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов'язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання.

Розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради (пункт 5 Порядку ) .

Відповідно до пункту 11 Порядку використання коштів державного бюджету (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 27.07.2005 р.), кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету.

Кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення .

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.10.2012 р. № 14815575 ТОВ "Золотий Колос" засноване на приватній власності, відомості про наявність державної частки власності у майні товариства відсутні, у зв'язку з чим суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення позивачу грошових коштів в розмірі 96 300, 00 грн., отриманих відповідачем з резервного фонду бюджету.

При цьому, судами було зазначено, що відсутність у відповідних актах розпорядників даних коштів умов та строків повернення цих грошових коштів до бюджету, не може вважатись підставою для неповернення даних грошових сум.

Стосовно доводів ТОВ "Золотий колос" про пропуск позивачем строку позовної давності, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 253 вказаного Кодексу встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається із спливом цього строку (пункти 1, 5 статті 261 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що в березні 2011 р. прокуратурою Теофіпольського району проведено перевірку діяльності Управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації на предмет дотримання вимог бюджетного законодавства, за результатами якої встановлено неповернення ТОВ "Золотий колос" до резервного фонду державного бюджету 96 300,00 грн.

20.09.2011 року листом-вимогою № 51/780 вих.11 прокурор просив ТОВ "Золотий колос" до 30.09.2011 р. перерахувати відповідні кошти, і враховуючи те, що розпорядженнями № 428/2008-р від 12.08.2008 р. та № 238/2008-р від 19.08.2008 р., додатком до розпорядження, уточненим розподілом коштів, не визначено конкретної дати повернення коштів наданих відповідачу з резервного фонду бюджету, вимога про повернення вказаних коштів може бути заявлена позивачем або прокурором в інтересах держави в особі позивача в будь-який момент і з цього часу, буде рахуватися позовна давність, у зв'язку з чим доводи відповідача про пропуск строку позовної давності визнані судами безпідставними.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, беручу до уваги приписи законодавства, судова колегія вважає правомірним висновок судів про задоволення позовних вимог, а судові рішення у справі вважає такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника щодо порушення судами норм матеріального права судова колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. у справі № 22/5025/1129/12 та рішення господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

М. Данилова