Постанова

від 17.12.2012 по справі 22/5025/1129/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" грудня 2012 р. Справа №22/5025/1129/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

за участю представників сторін:

від позивачів: не з`явилися;

від відповідача: не з`явився

від органу прокуратури: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золотий колос"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012р.

у справі №22/5025/1129/12 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золотий колос"

про стягнення коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році на суму 96300,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012р. у справі №22/5025/1129/12 позов Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" про стягнення коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році на суму 96300,00 грн. задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" на користь Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації 96300,00 грн..

Своє рішення суд першої інстанції нормативно обґрунтував ст.ст. 530 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету" та вказав, що ТзОВ "Золотий колос" із резервного фонду Державного бюджету виділено кошти для подолання наслідків стихії в сумі 96300,00 грн. Врахувавши вимоги п.11 вказаного Порядку та те, що ТзОВ "Золотий колос" засноване на приватній власності, суд прийшов до висновку про обов'язок відповідача повернути кошти.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області у справі №22/5025/1129/12 від 12.11.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує, що суд протиправно не задовольнив його заяви про застосування строків позовної давності, таким чином порушивши вимоги ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, оскільки "Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові". Звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що ні в одному із актів, на підставі яких надавались дані кошти, не передбачалось умов та строків їх повернення. Враховуючи зазначені обставини, при яких були виплачені кошти, скаржник стверджує, що право вимоги про повернення даних коштів у Позивача виникло з моменту їх зарахування на рахунок Відповідача. Крім того, скаржник зазначає, що вимога про повернення боргу мала б бути надіслана органом,, який здійснив виплату коштів а не Прокуратурою району. Крім того навіть такої вимоги ТзОВ "Золотий колос" не отримувало та в матеріалах справи доказів її надсилання не міститься, що також свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені аргументи на підтвердження своєї позиції, відповідач рахує, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення та розглянути справу без участі його представника. Вважає, що оскаржене рішення прийняте у відповідності до вимог п.11 Постанов КМУ №415 від 29.03.2002 року.

Представник Теофіпольської райдержадміністрації надіслав до суду аналогічний за змістом відзиву Управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації відзив на апеляційну скаргу, в якому також просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення та розглянути справу без участі його представника.

В свою чергу, від прокурора у справі відзив на апеляційну скаргу відповідача не надійшов.

Згідно ч.2 ст.96 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

17 грудня 2012 року в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники сторін, а також представник органу прокуратури не з'явилися.

Проте, від ТзОВ "Золотий колос" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з важкими погодними умовами. Однак, колегія суддів відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що матеріали справи містять достатню кількість документів та доказів на підставі яких, є можливим об`єктивно та повно дослідити обставини даної справи та прийняти законне рішення. Разом з тим, сторони були повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином та явка представників сторін в судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.

Враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 74-77), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Прокуратурою Теофіпольського району проведено перевірку у діяльності управління агропромислового розвитку Теофіпольської РДА на предмет дотримання вимог бюджетного законодавства.

Як вірно встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1010-р від 28.07.2008р. "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях", розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №428/2008-р від 12.08.2008р. "Про розподіл коштів, виділених КМУ на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області", розпорядження Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області №238/2008-р від 19.08.2008р. управління агропромислового розвитку Теофіпольської РДА визначено розпорядником з використання коштів із дотриманням встановлених вимог на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, діючих на території Теофіпольського району, які зазнали збитків внаслідок стихії.

Згідно акта від 19.09.2008 року в результаті стихії у період з 22 по 27.07.2008 року господарству "Золотий колос" нанесені збитки в розмірі 477300,00 грн. (а.с.11).

Відповідач звернувся до районної комісії по використанню коштів згідно розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації №428/2008-р від 12.08.2008 року із заявою, в якій просив виділити кошти з резервного фонду державного бюджету на часткову компенсацію втрат агроформування за наслідками стихії та зобов'язався їх використовувати для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, насіння, садивного матеріалу, мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів, протруйників (а.с.10).

В свою чергу, розглянувши подані ТзОВ "Золотий колос" документи, вказана комісія вирішила надати господарству кошти з резервного фонду державного бюджету України в сумі 87300,00 грн. (а.с.12).

На виконання розпорядження №238/2008-р від 19.08.2008 року, Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації перерахувало відповідачу кошти у сумі 87300,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №598 від 24.09.2008 року (а.с.9).

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №628/2008-р від 19.12.2008р. та розпорядженням Теофіпольської районної державної адміністрації №371/2008-р від 24.12.2008р. було внесено зміни до вищезазначених розпоряджень, зокрема до розподілу коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області.

Внаслідок чого управлінням агропромислового розвитку Теофіпольської РДА проведено додаткові виплати коштів сільськогосподарським підприємствам, зокрема ТзОВ "Золотий колос" з врахуванням внесених змін до розподілу коштів на підставі платіжного доручення №974 від 25.12.2008р. було перераховано 9000,00 грн. (а.с.9).

Оскільки кошти в сумі 96300,00 грн. повернуті не були, 20.09.2011 року прокурором було направлено відповідачу вимогу №51/780 вих.11 про перерахування коштів до резервного фонду державного бюджету в сумі 87300,00 грн., виділених на часткову компенсацію витрат підприємству та про прийняте рішення повідомити прокуратуру району до 30.09.2011р (а.с.21).

Вказана вище вимога прокуратури була залишена відповідачем без належного реагування.

Аналізуючи встановлені обставини справи, слід враховувати наступні положення чинного законодавства.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Відповідно до ч.1 ст.117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Аналогічне положення містяться і у ч.1 ст.52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

За приписами ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, приймає рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха, утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання та приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 24 Бюджетного кодексу України, резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 10, 14 п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Відповідно до п. 11 Порядку використання коштів державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 27.07.2005р.), кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.10.2012р. №14815575 судом першої інстанції встановлено та перевірено колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду той факт, що ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „Золотий КолосВ» засноване на приватній власності, відомості про наявність державної частки власності у майні товариства відсутні.

Отже, враховуючи наведені вище норми законодавства, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для повернення позивачу грошових коштів в розмірі 96300,00 грн., отриманих відповідачем з резервного фонду бюджету.

Крім цього апеляційний суд не приймає до уваги факт відсутності у відповідних актах розпорядників даних коштів умов та строків повернення цих грошових коштів до бюджету , так як відсутність вказаних умов не може вважатись підставою для неповернення даних грошових сум.

Таким чином, із встановлених обставин справи вбачається, що позовні вимоги належним чином обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, а тому приймаються судом апеляційної інстанції до уваги як такі, що підлягають до задоволення.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2008р. №1010-р кошти виділялися із резервного фонду, порядок використання яких визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. №415, в якій зокрема зазначено, що кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються лише на умовах повернення. Таким чином, у відповідача у законодавчо визначеному порядку виник обов'язок щодо повернення отриманих коштів, чого останнім виконано не було.

Разом з тим, доводи апелянта, щодо спливу строку позовної давності, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки останні не підтверджені належними доказами та спростовуються встановленими обставинами.

В Цивільному кодексі України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається із спливом цього строку.

Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

В березні 2011р. прокуратурою Теофіпольського району проведено перевірку у діяльності управління агропромислового розвитку Теофіпольської РДА на предмет дотримання вимог бюджетного законодавства, за результатами якої встановлено неповернення ТзОВ "Золотий колос" до резервного фонду державного бюджету 96300,00 грн.

20.09.2011 року листом-вимогою №51/780вих.11 прокурор просив відповідача до 30.09.2011р. перерахувати кошти в сумі 87300 грн.

Враховуючи те, що розпорядженнями №428/2008-р від 12.08.2008р. та №238/2008-р від 19.08.2008р., додатком до розпорядження, уточненим розподілом коштів, не визначено конкретної дати повернення коштів наданих відповідачу з резервного фонду бюджету, вимога про повернення вказаних коштів може бути заявлена позивачем або прокурором в інтересах держави в особі позивача в будь-який момент і з цього часу, буде рахуватися позовна давність.

З врахуванням наведеного, безпідставним є твердження ТзОВ "Золотий колос" щодо спливу позовної давності у даному випадку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є помилковими та не ґрунтуються на доказах, що свідчили б про надання коштів з резервного фонду бюджету на інших умовах та в іншому порядку, ніж передбачено Порядком використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою № 415 Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року (зі змінами та доповненнями), та змінювали б нормативно обумовлений обов'язок повернення таких коштів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012р. у справі №22/5025/1129/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" - без задоволення.

2. Справу №22/5025/1129/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.