Постанова

від 21.05.2013 по справі 826/3589/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И в порядку письмового провадження м. Київ 21 травня 2013 року                      № 826/3589/13-а За позовомПриватного акціонерного товариства «Русанівка» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000922260 від 11.03.2013 Суддя: Кротюк О.В.            Обставини справи: Приватне акціонерне товариство «Русанівка» (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі – відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000922260 від 11.03.2013. Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив: Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Русанівка» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Феррум Груп» за лютий 2011 року. За наслідком перевірки було складено акт від 20.02.2013 № 682/22-621-03062252 (далі – Акт перевірки). Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.139.1.1, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за перший квартал 2011 року на суму 65  000 грн. На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 №0000922260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі  81 250 грн. (65 000 грн. за основним платежем та 16 250 грн. за штрафними санкціями). Аналізуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд приймає до уваги  наступне. Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. У відповідності до частин 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.  Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки на фактичну безтоварність операцій, судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи у третіх осіб. Як зазначив позивач у позовній заяві, первинні документи, які стосуються господарських відносин з ТОВ «Феррум Груп» (договір поставки від 17.02.2011 №170211, видаткова та податкова накладні), були вилучені у нього ГВ ОРВ ПВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва відповідно до протоколу обшуку від 15.03.2012. У процесі розгляду справи судом витребувано зазначені документи та долучено до матеріалів справи копію договору від 17.02.2011 №170211 та видаткову накладну (копія податкової накладної, виписаної ТОВ «Феррум Груп» на адресу позивача, надана представником позивача у судовому засіданні). Так, згідно з умовами договору від 17.02.2011 №170211, ТОВ «Феррум Груп» продає ПрАТ «Русанівка» матеріали для проведення ремонтно-будівельних робіт, а також іншої господарської діяльності. На підтвердження своєї правової позиції позивачем також надано суду оборотно-сальдову відомість по рахунку 205 за 1 квартал 2011 р., картку контрагента ТОВ «Феррум Груп» з 01.01.2011 по 14.03.13, платіжні доручення. Представник позивача зазначив про те, що придбані у ТОВ «Феррум Груп» будівельні матеріали були використані для ремонту майнового комплексу за адресою м.Київ, просп. Возз'єднання, 21, власником якого є позивач, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Свідоцтва про право власності ВАТ «Русанівка» на майновий комплекс (будинок №21 літери А, В, Б, Г на просп. Возз'єднання) з додатком, Державного акту на право постійного користування землею на просп. Возз'єднання, 21, виданого Київської міською радою ВАТ «Русанівка», договорами підряду на виконання ремонтних та будівельно-монтажних робіт з договірними цінами, кошторисами, графіками, актами приймання виконаних робіт. При цьому, позивач зазначає, що відремонтовані приміщення передані в оренду (що підтверджується копією договору оренди №190612 від 19.06.2012, укладеним між ПрАТ «Русанівка» та ТОВ «МС-Трейд» та актом прийому-здачі приміщення). Разом з тим, як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України стала постанова від 23.05.2011 б/н слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом створення та придбання невстановленими слідством особами ТОВ «Феррум Груп» з метою прикриття незаконної діяльності. Суд не може погодитися з висновками податкового органу з огляду на наступне. Згідно із ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 (далі – КПК), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом (ст.30 КПК). Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди (ст. 33 КПК). Ст.84 КПК передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку (ст.396 КПК). Відповідно до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Таким чином, вказані у будь-якій постанові слідчого відомості повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням, винесеним в порядку КПК України з перевіркою ї підтвердженням їх відповідності вимогам, визначеним процесуальним законом (кодексом). Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№984 від 22.12.2010; далі - Порядок), акт – це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. Таким чином, постанова від 23.05.2011 б/н слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м.Києва не є належним доказом, відповідно до абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку, оскільки встановлені у ході досудового розслідування обставини підлягають доведенню в порядку кримінального судочинства та перевірці і встановленню судом у відповідному рішенні. А тому, з огляду на вказане вище у сукупності, суд вбачає відсутність доказів з боку податкової служби щодо безтоварності операцій відносно особи позивача. З аналізу положень норм Податкового кодексу України, Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 7046232,  та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11). Оцінюючи вказане у сукупності, матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приймаючи до уваги належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи податкової служби щодо відсутності товарного характеру операцій позивача є необґрунтованими. Таким чином, позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3. ст.2 КАС України належним доказами. Позивач в силу положень  ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги. Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби №0000922260 від 11.03.2013. Судові витрати в сумі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 50 коп. присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Русанівка» (код ЄДРПОУ 03062252) за рахунок Державного бюджету України. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському у районі м. Києва Державної податкової служби. Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України. Суддя                                                                                           О.В. Кротюк