Рішення

від 24.12.2008 по справі 52/254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/254

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/254

24.12.08

Господарський суд міста Києва у складі судді  Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітнес Консалтінг»про стягнення 152 446,41 грн. за участю представників позивача –Радченко А.М., довіреність № 597/11.5.2  від 04.12.2008 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

   У жовтні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 152 446,41 грн., з яких 129 144,45 грн. попередньої оплати, 17 924,78 грн. пені та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5 377,18 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору № ПП 046-251207/А від 25.12.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2008 року розгляд справи відкладено на 17.12.2008 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

17.12.2008 року до канцелярії суду надійшла телеграмма про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника  у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2008 року розгляд справи відкладено на 24.12.2008 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 24.12.2008 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.12.2008 року не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.                                                                         

        Судом встановлено, що 25.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ПП 046-251207/А, відповідно до умов якого у строки передбачені договором, постачальник за замовленням покупця зобов'язується поставити та здійснити монтаж на попередньо визначених площах спортивного інвентаря згідно Специфікації № 1, яка оформлюється додатком № 1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти зазначене обладнання та виконані роботи, оплативши їх вартість.

Поставка та монтаж обладнання при умові виконання покупцем взятих на себе зобов'язань здійснюється постачальником протягом 120 календарних днів від дати підписання договору обома сторонами (п.2.1. договору).

Загальна вартість обладнання та виконаних робіт за даним договором складає 215 240,74 грн. (п. 5.2. договору).

Кошти в розмірі 60% від загальної ціни договору –129 144,45 грн. перераховуються покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів від дати підписання сторонами договору (п. 5.2.1. договору).  

         Кошти в розмірі 20% від загальної ціни договору –43 048,14 грн. перераховуються покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів від дати отримання від постачальника письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника. Після надходження коштів покупця на поточний рахунок постачальника, постачальник зобов'язується здійснити доставку обладнання до місця монтажу (п. 5.2.2. договору).

        Кошти в розмірі 20% від загальної ціни договору –43 048,14 грн.  перераховуються покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання та виконаних робіт (п. 5.2.3. договору).

На виконання умов договору платіжним дорученням № 655 від 22.01.2008 року позивач перерахував відповідачеві 60% від загальної ціни договору, що складає 129 144,45 грн.

Відповідно до п. 7.8. договору у випадку прострочення покупцем оплати належних за цим договором платежів більше ніж на (десять) календарних днів постачальник має право відстрочити поставку обладнання на кількість днів затримки платежів з боку покупця.

Договір підписаний сторонами 25.12.2007 року, отже 60% від загальної ціни договору позивач повинен був перерахувати відповідачеві з 26.12.2007 року по 28.12.2007 року включно, але позивач 60% від загальної ціни договору перерахував відповідачеві лише 22.01.2008 року.

Оскільки оплата в розмірі 60% від загальної ціни договору відбулася 22.01.2008 року, то 120-денний строк поставки та монтажу обладнання закінчився із відстрочкою на 26 календарних днів.     

          Наступна оплата в розмірі 20% від загальної ціни договору мала бути здійснена позивачем після отримання від постачальника (відповідача) письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника.

          Відповідач не виконав свого обов'язку щодо письмового повідомлення позивача про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника.

          Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 4234/1-08-2 від 07.08.2008 року про виконання обов'язку щодо письмового повідомлення позивача про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника.

          Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді.

         Відповідач не надав докази надання письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника.

 Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.             

Ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

       За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у сумі 129 144,45 грн. обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.                                      

        Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

         Згідно з ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

          Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 7.7. договору у випадку порушення постачальником строку поставки та монтажу обладнання, передбаченого п. 2.1. договору, постачальник сплачує покупцю пеню, що нараховується на вартість поставленого із затримкою товару за кожний день затримки поставки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.       

            Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем нараховано 17 924,78 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

           Отже, вимоги позивача про стягнення 17 924,78 грн. пені та 5 377,18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 1 524,47 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітнес Консалтінг»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, код 34415504) на користь Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) 129 144 (сто двадцять дев'ять тисяч сто сорок чотири) грн. 45 коп. попередньої оплати, 17 924 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 78 коп. пені, 5 377 (п'ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 18 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 524 (одна тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                                        С.Чебикіна