Рішення

від 02.02.2009 по справі 33/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/427

02.02.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                 товариства з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс»

до                              відкритого акціонерного товариства  «Київський річковий порт»

про                             визнання договору № 12-170/07 від 10.10.2007 року недійсним

За участю представників сторін:

від позивача:        Фітковський Н.І. –представник за довіреністю № б/н від 12.01.09;

від відповідача:    Тукало О.М. –представник за довіреністю № 01-29-1205 від 01.12.08.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»про визнання договору № 12-170/07 від 10.10.2007 року недійсним.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.10.2007 року між ним та відповідачем був підписаний договір поставки № 12-170/07.

Вищезазначений договір поставки був підписаний не уповноваженою на це особою, а саме –Чумаком М.Л., який на загальних зборах товариства був відкликаний з посади директора товариства, що підтверджується протоколом загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс»від 05.09.2007 року. Директором товариства був обраний Добровольський В.В. Тому, договір підписаний особою у якої не було на це відповідних повноважень.

Оскільки, у Чумака В.Л. не було відповідних повноважень на підписання договору поставки № 12-170/07 від 10.10.2007 року тому, позивач просить визнати його недійсним.

У судовому засіданні 01.12.2008 року представники сторін подали документи на виконання вимог ухвали суду від 10.11.2008 року.

Також, через загальний відділ діловодства від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого просив суд в позові відмовити.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги просив позов задовольнити.

Судом оголошено перерву до 09.12.2008 року для дослідження та оцінки доказів по справі.

У судове засідання 09.12.2008 року представник позивача не з'явився, проте через загальний відділ діловодства надав суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із його відрядженням.

Представник відповідача подав суду додаткові письмові пояснення по справі.

Враховуючи клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та його неявку в судове засідання, суд відклав розгляд справи на 22.12.2008 року.

У судовому засіданні 22.12.2008 року представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання сторін про продовження строку розгляду справи.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Визнати недійсним договір № 12-170/07 від 10.10.2007 року, стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом оголошена перерва до 02.02.2009 року для надання додаткових доказів по справі.

Представник позивача подав додаткові пояснення по справі, відповідно до яких підтримав свої позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача подав письмові пояснення по справі № 33/427 та додаткові документи, відповідно до яких просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову про визнання договору поставки недійсним повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 10.10.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт»та товариством з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс»було укладено договір поставки № 12-170/07.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс»вищезазначений договір був підписаний директором Чумаком М.Л.

Згідно з ч.1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.                                                                                                                                                       

Відповідно до п.10.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс» - виконавчим одноособовим органом товариства, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, є директор.

Пунктом 10.10.4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс»передбачено, що до компетенції директора належить вчинення правочинів, укладення угод (договорів, контрактів), в тому числі зовнішньоекономічних, з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом.

Судом встановлено, що договір поставки № 12-170/07 від 10.10.2007 року зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс»укладено та підписано не уповноваженою на це особою.

Оскільки, відповідно до витягу з протоколу № 05/09 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс»від 05.09.2007 року, відкликано з 05.09.2007 року з посади директора Чумака Миколу Лаврентійовича. Обрано на посаду директора товариства Добровольського В.В. строком на три роки з 06.09.2007 року.

Відповідно до ч.1 статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з ч.2 статті 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.1.1 договору поставки № 12-170/07 від 10.10.2007 року постачальник зобов'язується передати (поставляти) судовими партіями, а покупець приймати у власність пісок річковий, видобутого судном «КИЙ», у загальній кількості 55 000 тонн, і оплачувати його на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору поставки № 12-170/07 від 10.10.2007 року передбачено, що поставка товару за цим договором здійснюється на умовах FOB «Франко-борт, порт відвантаження зазначений (товар передано/завантажено через поручні судна в погодженому місці відвантаження)»згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року.

На виконання умов договору позивачем було направлено на місце відвантаження теплоходи «Чернігів»та «Нікополь»для навантаження товару відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи актах завантаження судна. В вищезазначених актах зазначено дату складання актів, назва судна, яке прибуло, відправника –відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт», одержувача –товариство з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс», спосіб навантаження (ГПП «Кий»), спосіб визначення ваги, кількість товару у тонах та печатка відповідного теплоходу. Загальний тоннаж товару згідно актів завантаження судна становить 25 080 тонн.

Також, відповідачем був виставлений рахунок-фактура № КР-0002375 від 31.2007 року на річковий пісок в кількості 25 080 тонн на суму 313 500,00 грн.

Та, 31.10.2007 року на підставі вищезазначеного рахунку-фактури між сторонами підписано та скріплено їх печатками видаткову накладку № КР-0002474 на загальну суму 313 500 грн. (25 080 тонн).

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме банківських виписок вбачається, що позивачем здійснена часткова оплата за отриманий ним товар по договору поставки № 12-170/07 від 10.10.2007 року.

Таким чином, позивач прийнявши товар та здійснивши часткову оплату за товар згідно договору поставки, вчинив юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного договору поставки.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що хоча договір поставки і був підписаний не уповноваженою на це особою проте, зазначена угода в подальшому була схвалена та прийнята до виконання позивачем, що в свою чергу створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для позивача, тому вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Річфлотсервіс» щодо визнання договору № 12-170/07 від 10.10.2007 року недійсним є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 33, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Суддя                                                                                                              С.М. Мудрий