Рішення

від 14.01.2009 по справі 52/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/256

14.01.09

Господарський суд міста Києва  у складі судді  Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» до Приватного підприємства «Нафтосервісгруп»про стягнення 44 570,80 грн., за участю представників позивача – Кроль М.Б., довіреність № 1524/22 від 18.12.2008 р., Гаврися Я.Б., довіреність № 1514/22 від 18.12.2008 року, відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 12 905,80 грн. збитків, 465,00 грн. штрафу,  31 200,00 грн. неустойки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань  за договором № 1466 від 03.10.2005 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2008 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи  на 10.12.2008 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.12.2008 року розгляд справи відкладено на 14.01.2009 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 14.01.2009 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2005 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1466, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобов'язується поставити на структурні підрозділи покупця, на підставі його письмових заявок, а покупець (позивач) прийняти та оплатити мазут топковий марки М-100 ДСТУ 4058-2001, з характеристиками:

-          температура спалаху у відкритому тиглі – не нижче 110 град. С;

-          вміст вологи –не більше, ніж 1%;

-          масова доля сірки – не більше, ніж 2,5%;

-          калорійність –не менш, ніж 9 680 ккал/кг.     

         Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.11.2005 року, а в порядку розрахунків –до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1. договору).

Пунктом 3.3 договору встановлена кількість, що постачається для Зміївської ТЕС –1 000 тонн +/-3%, для трипільської ТЕС - 1 000 тонн +/-3%.

Приймання кожної партії товару за кількістю здійснюється структурним підрозділом покупця, який отримує товар за результатами зважування на тепзометричних вагах структурного підрозділу покупця, показники яких є обов'язковими для обох сторін при розрахунках (п. 3.4. договору).

Контроль якості кожної партії поставленого товару здійснюється покупцем шляхом відбору проб і їх хімічного аналізу у відповідності до «Правил обліку палива на електростанціях»ГКД 34.09.101-2003 (п. 3.6. договору).

Відповідно до п.п. 3.7., 3.8., 3.9. договору при виявленні невідповідності якості або кількості поставленого товару з договором, структурний підрозділ покупця, який його отримує, має право викликати представника постачальника телеграмою на кожну окрему партію неякісного товару протягом 24 годин з моменту виявлення недоліків.

В разі неприбуття представника постачальника на структурний підрозділ покупця, який отримує товар протягом 48 годин з моменту надання повідомлення, структурний підрозділ покупця складає акт невідповідності товару.

При виявленні невідповідності якості товару, постачальник за власні кошти забезпечує його вивезення з території структурного підрозділу покупця, та оплачує всі витрати, які пов'язані з постачанням неякісного товару.

Відповідно до п. 8.2. договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України, зокрема Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітража від 25.04.66 № П-7 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітража від 15.06.65 № П-6.             

На виконання умов договору відповідачем на адресу Трипільської ТЕС за залізничними накладними № 43229742 (залізнична цистерна № 73721144), № 43229738 (залізнична цистерна № 73718447), № 43229732 (залізнична цистерна № 74246562) направлено мазут М-100 загальною масою 155 тонн.

При прийманні спірного мазуту позивачем встановлений факт поставки мазуту невідповідної якості.

При прийманні мазуту за якістю встановлено, що поставлений мазут за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам пункту 1.1. договору.

Так, фактичний вміст вологи у мазуті становив 50% проти 1,0% допустимого вмісту вологи, температура спалаху 120 град. С проти 110 град. С визначених договором, що що підтверджується Актами відбору проби № 1, № 2, № 3 від 30.10.2005 року, Актами про фактичну якість отриманої продукції № 1, № 2, № 3 від 30.10.2005 року, довідками про результати хімічного аналізу проби № 1, № 2, № 3.

Про поставку неякісного мазуту позивач повідомив відповідача листом № 13/5915 від 31.10.2005 року.

Отже, відповідач порушив зобов'язання з поставки мазуту щодо якості мазуту.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Внаслідок повернення неякісного мазуту позивачем понесені витрати у сумі 12 905,80 грн. що складаються з оплати залізничних тарифів по доставці вантажу до станцій одержувачів у сумі 6 880,00 грн.,  що підтверджується довідкою № 2036103, плати за перевезення вантажу та користування вагонами у сумі 3 703,40 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 11, зборів та штрафів у сумі 171,43 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 7.11.812.                                                 

 Виходячи з вищевикладеного, сума збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору складає 6 880,00 грн. + 3 703,40 грн. + 171,43 грн. + 2 150,97 грн. ПДВ = 12 905,80 грн.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені недержавних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Якщо поставка товару, не відповідає характеристикам якості, що вказані в п. 1.1. договору, товар може бути повернений постачальнику і всі витрати по поверненню несе постачальник. Крім того, за поставку неякісного товару постачальник несе відповідальність –штраф у розмірі 0,2% від вартості партії товару, що повертається (п. 10.1. договору).

Враховуючи, що відповідач поставив неякісний товар, з нього на користь позивача на підставі п. 10.1. договору підлягає стягненню 465,00 грн. штрафу, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, позовні вимоги в частині відшкодування відповідачем збитків у розмірі 12 905,80 грн. та штрафу у сумі 465,00 грн., понесених у зв'язку з поставкою мазуту неналежної якості, є обґрунтованими й відповідають матеріалам справи та  вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 31 200,00 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 4.2. договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору.

В разі не поставки партії товару в термін, зазначений в п. 4.2. договору, постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості непоставленої партії товару, але не більше, ніж 8% від вартості непоставленої партії товару (п. 10.4. договору).  

Договір сторонами підписано 03.10.2005 року, отже строк поставки товару відповідно до п. 4.2. договору визначено до 04.11.2005 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, товар відповідачем поставлено 30.10.2005 року, тобто в строк визначений в п. 4.2. договору.  

       Отже, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 31 200,00 грн. неустойки у зв'язку з не поставкою товару в строк зазначений в договорі відсутні, і тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.       

        Державне мито у сумі 133,71 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 35,40 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених позовних  вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

       Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Нафтосервісгруп»(02139, м. Київ, вул. Братиславська, 50, код 33399335) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» (02660, м. Київ, МСП вул. Магнітогорська, 1, код 22927045) 12 905 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 80 коп. збитків, 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 00 коп. штрафу, 133 (сто тридцять три) грн. 71 коп. державного мита та 35 (тридцять п'ять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

        В іншій частині в позові відмовити.

        Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                      С.Чебикіна