Рішення

від 19.12.2008 по справі 41/391

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/391

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/391

19.12.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «ТС Груп»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Алес Буд»

про                  стягнення 16 802, 13 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:    Паращук М.Л.  –дов. № 1225/1 від 25.12.2008 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «ТС Груп»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алес Буд»про стягнення 14254, 50 грн. основного боргу, 1 721, 47 грн. пені,  826, 16 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач всупереч умовам Договору № 1119/1 від 19.11.2007 року не сплатив позивачу вартість наданих послуг на технічне та програмне обслуговування комп'ютерної техніки, заборгувавши 14 254, 50 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 14.11.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.12.2008 року.

В судове засідання 08.12.2008 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі  не виконали, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 08.12.2008 року розгляд справи відкладено на 26.12.2008 року.

В судовому засіданні 26.12.2008 року позивач підтримав позовні вимоги та надав усні пояснення по суті позовних вимог.

Відповідач в судове засідання вдруге  не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 26.12.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «ТС Груп»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алес Буд»(замовник) укладено договір на технічне та програмне обслуговування комп'ютерної техніки.

Відповідно д п. 1.1 Договору замовник доручає, а  виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з технічного і програмного обслуговування комп'ютерної техніки, периферійного обладнання, підтримки локальної, телефонної мережі замовника., програмного забезпечення і бази даних, що використовується замовником, а виконавець в свою чергу відповідно до п.п.1.2. та 1.3 Договору бере на себе зобов'язання, за згодою із замовником, надати послуги з технічного і програмного обслуговування комп'ютерної техніки замовника, з метою забезпечення її постійного та ефективного використання, а також забезпечення працездатності програмних засобів і баз даних. Замовник передає уповноваженому представнику виконавця доступ до інформаційних мереж, комунікаційних мереж, обладнання зберігання даних та іншого обладнання. Паролі, коди доступу, ключі та інше передаються уповноважену представнику виконавця по акту прийому-передачі під його особисту відповідальність.

Порядок розрахунків сторони погодили розділом –3 Договору. Відповідно до якого, загальна ціна Договору складається із щомісячних плат виконавця за надання послуг замовнику. Оплата послуг проводиться замовником до 10 числа наступного за поточним місяцем. Розрахунки проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Підставою для оплати послуг виконавця є: рахунок-фактура та підписаний сторонами акт виконаних робіт. Щомісячна плата за надання послуг з технічного та програмного обслуговування  становить 3 200, 00 грн., у урахуванням податку на додану вартість. Всі наступні виклики спеціаліста виконавця на місцезнаходження замовника, що не передбачені п. 1.1 Договору оплачуються із розрахунку  200, 00 грн. за виклик.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з технічного і програмного обслуговування комп'ютерної техніки, про що було складені акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0000022 від 31.01.2008 року,  №  ОУ  - 0000023 від 31.01.2008 року, № ОУ –0000039 від 29.02.2008 року, №  ОУ –0000051 від 31.03.2008 року, які були направлені відповідачу супровідним листом № 18/00-42 від 08.04.2008 року. Крім того, позивач виставив відповідачу для сплати рахунки-фактури № СФ –0000021 від 31.01.2008 року, № СФ –000002 від 31.01.2008 року, № СФ –0000023 від 29.02.2008 року,  № СФ –0000054 від 31.03.2008 року.

Зазначені акти приймання - передачі виконаних робіт відповідач не підписав, однак своїм  листом № 08056/01-01 від 02.04.2008 року гарантував сплату боргу протягом 10 робочих днів, чим підтвердив факт отримання від позивача актів та рахунків про отримання послуг з технічного та програмного обслуговування комп'ютерної техніки. Однак, протягом вказаного часу відповідач розрахунки з позивачем не провів.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача з претензією № 18/00-052 від 05.05.2008 року про погашення боргу в  розмірі 14 254, 50 грн. Проте, зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

В силу положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні  є боржник і кредитор.

У зобов'язані на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язані має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в  частині стягнення основного боргу в розмірі 14 254, 50 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, керуючись п. 4.2 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 721, 47 грн. пені за період з квітня 2008 року по жовтень 2008 року та  826, 16 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2008 року по вересень 2008 року.

В силу положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні законом або договором.

П.4.2 Договору, сторони передбачили, що  у випадку, якщо встановленні строки Замовник не здійснить оплату в порядку, передбаченому в Розділі даного Договору, він сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання  за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.3 Договору, підставою для оплати наданих позивачем послуг є рахунок-фактура та підписаний сторонами Акт виконаних робіт, оскільки матеріали справи не містять належним чином підписані акти виконаних робіт та докази того, що рахунки –фактури дійсно були виставлені відповідачу, суд прийшов до висновку, що підставою для оплати наданих позивачем послуг є гарантійний лист відповідача від 02.04.2008 року, яким відповідач  гарантував оплату боргу протягом 10 робочих днів з урахуванням якого, суд встановив, що прострочення відповідача наступило з 17.04.2008 року.

                     Здійснивши перерахунок пені, господарський суд прийшов до висновку, що розмір пені за період з квітня по жовтень 2008 року розрахований позивачем не вірно, у зв'язку з чим підлягає до стягнення пеня в розмірі 1 699, 56 грн. за період з 17.04.2008 року по 17.10.2008 року в межах розрахунку позивача.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Здійснивши перерахунок індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що нарахування  позивачем інфляційних втрат здійснено  не вірно,  а тому інфляційні втрати підлягають до стягнення в сумі   370, 62 грн. за період з 17.04.2008 року по 30.09.2008 року в межах розрахунку позивача.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме основний борг в сумі 14 254, 50 грн., пеня частково в сумі 1699, 56 грн. та інфляційні втрати в сумі 370, 62 грн.

 Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

          Керуючись  ст.ст. 33,  82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алес Буд»(03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, фактична адреса: проспект Московський, 7, код ЄДРПОУ 30310055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова Компанія «ТС Груп»(02140, м. Київ, вул. М. Гришка, 4, фактична адреса: 03170, м. Київ, вул. В. Кільцева, 2, код ЄДРПОУ 32376191) 14 254 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 50 коп. боргу, 1699 (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 56 коп., 370 (триста сімдесят) грн. 62 коп. інфляційних втрат, 163 (сто шістдесят три) грн. 25 коп. державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 65 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                             О.М. Спичак

Дата підписання рішення

13.02.2009