Рішення

від 20.01.2009 по справі 37/468

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/468

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/468

20.01.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю  з іноземними інвестиціями «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.»

ДоВиробничо - комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю   «Олексів»

Простягнення 427 460,79 грн.

                                                                                  Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В судових засіданнях приймали участь представники сторін :

Від позивача : Антохіна Д.О.- представник за довіреністю № б/н від 20.08.2008 року; Воронцова О.В.- представник за довіреністю № б/н від 20.08.2008 року; Ляш Т.В.- представник за довіреністю № б/н від 20.08.2008 року;

Від відповідача  не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  з іноземними інвестиціями «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.»до Виробничо - комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю   «Олексів»про стягнення 427 460,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2008 року порушено провадження у справі № 37/468, розгляд справи було призначено на 16.12.2008 року о 15-30.

Представник відповідача 16.12.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/468 від 21.11.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2008 року розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача 20.01.2009 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/468 від 21.11.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що відповідач відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, справа № 37/468 у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.01.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 366897,56 грн., пеню в розмірі 45354,57 грн., 9539,34 грн. - інфляційні витрати, 5669,32 грн. - 3 % річних.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.01.2009 року  за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2006 року між сторонами був укладений договір оренди майна (оперативна оренда) № 6.22, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу у тимчасове користування та за плату елементи опалубки, згідно додатку № 1 (Специфікації елементів опалубки), яка є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язувався прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Сторони узгодили, що відповідно до п. 3.4 договору, у випадку передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням сторонами окремих додаткових специфікацій, що є невід'ємними частинами договору або товаророзпорядчими документами (накладними на переміщення та/або актами прийому –передачі), без оформлення додаткових угод до договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, фактичний обсяг майна, що передається позивачем відповідачу підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

Згідно з положеннями договору, плата за тимчасове користування майном згідно додатку № 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (п. 3.1 договору) і складає 4,2% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачу, та становить суму у розмірі 635,04 (у т.ч. 105,84 грн. –ПДВ).

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата (п.п. 3.1, 3.2), незалежно від її розміру, щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні відповідача, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць (п. 3.1) відповідач зобов'язаний сплатити позивачу шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту не пізніше останнього дня кожного відповідного місяця користування майном.

У п. 4.5. договору зазначено, що документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін, та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується накладними на переміщення № ДК-0000408 від 03.03.2006 року, № ДК-0000610 від 30.03.2006 року, № ДК-0000617 від 30.03.2006 року, № ДК-0000623 від 31.03.2006 року, № ДК-0000629 від 31.03.2006 року, № ДК-0000634 від 31.03.2006 року, № ДК-0001448 від 24.07.2006 року, № ДК-0001835 від 07.09.2006 року, № ДК-0001841 від 07.09.2006 року, № ДК-0002303 від 10.10.2006 року, № ДК-0002304 від 10.10.2006 року, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких долучені до матеріалів справи.

Протягом дії договору відповідач повернув частину орендованого майна позивачу.

Термін орендних правовідносин встановлений сторонами з моменту фактичної передачі майна або його частини і до 31 грудня 2006 року (п. 2.1).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В зв'язку з тим, що відповідач продовжував користуватись орендованими майном, а позивач не заперечував, строк дії договору вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За таких обставин, судом приймається до уваги та обставина, що правовідносини між сторонами за договором в частині сплати орендної плати продовжують існувати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі накладних на переміщення (копії залучені до матеріалів справи) передав, а уповноважений представник відповідача на підставі довіреностей (в матеріалах справи) прийняв в орендне користування майно.

Згідно з розрахунком позивача відповідач за весь час оренди (з березня 2006 р. по квітень 2008 р.) на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, а також актів надання послуг по оренді майна мав сплатити оренду плату на загальну суму 697401,22 грн., але фактично сплатив лише 330503,66 грн., через що виникла заборгованість у розмірі 366897,56 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем. В свою чергу позивачем наданий акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого вбачається, що відповідач станом на 10.12.2008 року визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 366897,56 грн.

В свою чергу, з наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Дока Україна Т.О.В.»доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Суд відзначає, що позивачем доведено, що відповідач своїх зобов'язань за договором оренди майна належним чином не виконав. Станом на день вирішення спору по суті заборгованість становить 366897,56 грн.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 366897,56 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 45354,57 грн. за період  прострочення з  01.05.2008 року по 04.11.2008 року.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення перерахування суми щомісячної орендної плати, орендодавець має право нараховувати та стягнути з орендаря пеню від суми заборгованості по орендним платежам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого порушення за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо перерахування суми щомісячної орендної плати, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за прострочення виконання взятих на себе зобов'язань в розмірі 45354,57 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 5669,32 грн. та суму інфляційних витрат у розмірі 9539,34 грн. за період прострочення з 01.05.2008 року по 04.11.2008 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 5669,32 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору оренди та інфляційних витрат у розмірі 9539,34 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Враховуючи, що відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 541, 549, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Виробничо - комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю   «Олексів»(юридична адреса 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 25, фактична адреса –02121, м. Київ, Харківське шосе, 178, кв. 141, код 23384380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20-А, код 30530955) основний борг у сумі 366897,56 грн.,  3% річних в сумі 5669,32 грн. інфляційні нарахування в сумі 9539,34 грн., пеню в сумі 45354,57 грн.,  державне мито в сумі 4274,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                    Кондратова І.Д.

Дата підписання

рішення 06.02.2009 року