Рішення

від 20.01.2009 по справі 33/465

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/465

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  33/465

20.01.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології»

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма-центр»

про                стягнення 16 432,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Підлісна Н.І. –представник за довіреністю № б/н від 15.01.2009 року;

від відповідача:   не з'явився.  

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма-центр»про стягнення 16 432,13 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі усної домовленості ним були виконані роботи по перевезенню сипучих матеріалів автомобілем-самоскидом на загальну суму 82 420,01 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт, які підписані та скріплені печатками сторін,:

-  № ОУ-0000026 від 21.05.2007 року на суму 20 020,01 грн. з ПДВ;

-  № ОУ-0000030 від 30.06.2007 року на суму 62 400,00 грн. з ПДВ.

Відповідач частково оплатив виконані роботи у сумі 70 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 289 від 29.05.2007 р. на суму 20 000,00 грн.;

- № 498 від 26.06.2007 р. на суму 20 000,00 грн.;

- № 478 від 22.06.2007 р. на суму 30 000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача 21.11.2007 року була направлена претензія з проханням оплатити вартість послуг по перевезенню сипучих матеріалів у сумі 12 420,01 грн. в термін до 03 грудня 2007 року.

Основна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду становить 12 420,01 грн. Позивач також нарахував відповідачеві індекс інфляції у розмірі 3 554,80 грн. та три проценти річних у розмірі 457,32 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2008 року порушено провадження у справі № 33/465 і призначено до розгляду на 16.12.2008 року.

У судове засідання 16.12.2008 року з'явились представники позивача, частково виконали вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.12.2008 року.

Представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/465 від 01.12.2008 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином .  

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 20.01.2009 р.

20.01.2009 представник позивача в судове засідання з'явився та подав документи на вимогу ухвали суду від 16.12.2008 року, надав пояснення по справі та  просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12 420,01 грн.,  індекс інфляції у сумі 3 554,80 грн. та 3% річних за прострочення грошових зобов'язань у сумі 457,32 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 164,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/465 від 01.12.2008 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахунком судом розміру індексу інфляції та трьох процентів річних.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України передбачає, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З наданих позивачем доказів вбачається, що ним були надані послуги  по перевезенню сипучих матеріалів автомобілем-самоскидом на загальну суму 82 420,01 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт, які підписані та скріплені печатками сторін, а саме  № ОУ-0000026 від 21.05.2007 року на суму 20 020,01 грн. з ПДВ та  № ОУ-0000030 від 30.06.2007 року на суму 62 400,00 грн. з ПДВ, то суд вважає, що сторони уклали договір про надання послуг у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі  вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач частково оплатив виконані роботи у сумі 70 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 289 від 29.05.2007 р. на суму 20 000,00 грн.;

- № 498 від 26.06.2007 р. на суму 20 000,00 грн.;

- № 478 від 22.06.2007 р. на суму 30 000,00 грн.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо (строк) термін виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача 21.11.2007 року була направлена претензія, яка залишилась без відповіді, з проханням оплатити вартість послуг по перевезенню сипучих матеріалів у сумі 12 420,01 грн. в термін до 03 грудня 2007 року.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за надані послуги у відповідача перед позивачем в сумі 12 420,01 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок розміру індексу інфляції:

12 420,01 грн. *102,1*102,9*102,7*103,8*103,1*101,3*100,8*99,5(%) = 14 570,77 грн.

14 570,77 –12 420,01 = 2 150,76 грн.,

За перерахунком суду розмір індексу інфляції становить 2 150,76 грн. та підлягає задоволенню.

Розрахунок розміру трьох відсотків річних:

12 420,01*3%/366*295 = 300,32 грн.

За перерахунком суду розмір трьох процентів річних становить 300,32 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма-центр»(04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 1, оф. 29; код ЄДРПОУ 19124147) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології»(80300, м. Жовква, Львівської області, вул. Вокзальна, 14; р/р 2600440004209 у відділенні № 37 Філії ВАТ КБ «Надра»Львівське РУ, МФО 325978, код ЄДРПОУ 32793214) суму основного боргу 12 420 (дванадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 01 коп. індекс інфляції у сумі 2 150 (дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 76 коп.,  три відсотки річних у сумі 300 (триста) грн. 32 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 32 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий