Рішення

від 02.03.2009 по справі 53/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/7

02.03.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукм'ясо"    

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово –комерційна фірма "ЕКОенерджі"

про стягнення 342 720,86 грн.

                                                                                          Суддя         Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Андросов Є.О. –представ. за дов. від 20.05.2008 б/н.  

від відповідача:  не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово –комерційна фірма "ЕКОенерджі" заборгованості за Договором про поставку № 113/07-СБ від 01.01.2007 в розмірі 342 720,86 грн., втому числі: 181 497,06 грн. основного боргу, 158 651,33 грн. пені, суми інфляційних збитків  в розмірі 2 572,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2008р. порушено провадження по справі № 53/7, розгляд справи призначено на 12.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2009р. у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважних представників сторін та невиконанням останніми вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 02.02.2009р.

Ухвалою від 02.02.2009р. заступник Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з виниклою необхідністю щодо витребування від сторін  додаткових письмових доказів та пояснень, продовжив строк вирушення спору на місяць.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2009р. у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та з'ясування того, що адреса відповідача зазначена у довідці ЄДРПОУ від 29.01.2009  відрізняється від адреси зазначеної в позовній заяві, розгляд справи було відкладено на 23.02.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2009р. у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та  подання останнім клопотання про відкладення розгляду справи,  розгляд справи було відкладено на 02.03.2009р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті товарів, поставлених за договором поставки № 113/07-СБ від 01.01.2007р.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 03.12.2008р., від 12.01.2009р., 02.02.2009 та від 23.02.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

Позовна заява та ухвали Господарського суду міста Києва були направлені позивачу за адресою зазначеною в довідці ЄДРПОУ від 29.01.2009р. № 21-10/568, а саме: 04050, м. Київ, вул.  Мельникова,12.

Відповідач 20.02.2009 подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було судом задоволено, розгляд справи відкладено на 02.03.2009р.

Проте відповідач явку своїх повноважених представників в судове засідання 02.03.2009р., не забезпечив, вимог суду не виконав, письмових пояснень по суті позовних вимог не надав.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.03.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.01.2007р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 113/07-СБ (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) продає, а Покупець (відповідач) купує ковбасні, м'ясні вироби, субпродукти й іншу продукцію вироблену Постачальником в асортименті, у кількості, за цінами і на суму, що зазначаються у накладних.

           На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу по справі Товар на загальну суму 547 047, 30 грн., що  підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями товарних накладних: № 28691 від 27.03.2008р., № 29951 від 31.03.2008р., № 31158 від 03.04.2008р., № 34855 від 14.04.2008р., № 38815 від 24.02.2008р., № 39171 від 24.04.2008р., № 40262 від 29.04.2008р., № 42147 від 05.05.2008р., № 44536 від 12.05.2008р., № 44585 від 12.05.2008р., № 46067 від 15.05.2008р., № 45445 від 15.05.2008р., № 51202 від 29.05.2008р., № 52504 від 02.06.2008р., № 53706 від 05.06.2008р., № 54949 від 09.06.2008р., № 56500 від 13.06.2008р., № 57335 від 16.06.2008р., № 58846 від 20.06.2008р., № 59578 від 23.06.2008р., № 61018 від 27.06.2008р., № 61867 від 30.06.2008р., № 63290 від 04.07.2008р., № 64457 від 07.07.2008р., № 65738 від 11.07.2008р., № 67999 від 18.07.2008р., № 68617 від 21.07.2008р., № 70839 від 28.07.2008р., № 73126 від 04.08.2008р., № 75462 від 11.08.2008р., № 77757 від 18.08.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

          Відповідно до п. 5.2 Договору № 113/07-СБ від 01.01.2007р. розрахунок за Товар Покупець  здійснює у якості 100% передоплати.

          Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що Товар був прийнятий згідно з товарними накладними уповноваженою особою покупця.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Матеріали справи також свідчать що відповідач за отриманий від позивача товар частково на суму 365 550,24 грн. розрахувався, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями: № 16 від 01.01.2008р., № 41 від 08.04.2008р., № 42 від 08.04.2008р., № 47 від 15.04.2008р., № 81 від 12.05.2008р., № ї від 19.05.2008р., № 1 від 02.06.2008р., № 2 від 02.06.2008р., № 3 від 02.06.2008р., № 1 від 10.06.2008р., № 4 від 10.06.2008р., № 6 від 10.06.2008р., № 52 від 19.06.2008р., № 3 від 19.06.2008р., № 6 від 15.07.2008р., № 7 від 15.07.2008р., № 0 від 15.07.2008р., № 8 від 15.07.2008р., № 9 від 15.07.2008р., № 6 від 15.07.2008р., № 9 від 18.07.2008р., № 2 від 22.07.2008р., № 3 від 23.07.2008р., № 5 від 31.07.2008р.

          Таким чином на день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача за неналежне виконання умов Договору становить 181 497,06 грн., що не заперечується і самим відповідачем, про що свідчить підпис на Акті звірки взаємних розрахунків.

          Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок  покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі –продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

          Таким чином, відповідно до вищезазначеної норми Цивільного кодексу України у разі наявності в договорі умови про попередню оплату товарів, але не встановлення конкретного строку такої оплати, строк оплати товару має визначатися відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.          

          Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача лист від 20.08.2008 № 18/08-юр з вимогою провести оплату отриманого раніше товару на загальну суму 181 497,06 грн. Відповідач 27.08.2008 листом надав відповідь позивачу,  в якому відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650), відповідач повинен був у строк до 29.08.2008р. оплати позивачу поставлений Товар у сумі 181 497,06 грн.

Однак, відповідач, як у строк до 29.08.2008р. так і на дату прийняття  рішення, свого обов'язку щодо оплати отриманого товару в сумі 181 497,06 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  181 497,06 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 8.1 Договору № 113/07-СБ від 01.01.2007р. у випадку прострочення оплати, порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику неустойку, а саме пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо таке прострочення складає більше 10 банківських днів.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір пені, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Позивач надав суду розрахунок пені  за період з 27.03.2008р. по 20.10.2008р. на суму 158 651,33 грн. з яким суд не погоджується, оскільки останній зроблений з 27.03.2008р. замість 29.08.2008р. та без урахування обмеженого законом розміру.

Згідно з Постановою Національного банку України, облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 16.02.2009р. становить 12%.   

Таким чином, суд  робить власний розрахунок пені за період з 29.08.2008р. по 20.10.2008р. (22 дня), за яким розмір пені становить 2 618,32 грн. (181 497,06 *24%/366*22).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме в частині 2618,32 грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

          Позивачем надано розрахунок втрат від інфляції за період з 27.03.2008р. по 20.10.2008р.  на суму 2 572,47 грн., з яким суд не погоджується,  оскільки останній зроблений з 27.03.2008р. замість 29.08.2008р.. Проте, за розрахунком суду розмір збитків від інфляції більший ніж позивачем визначений у позовних вимогах.

          За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 2 572,47 грн. підлягають задоволенню.

          Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволення частково, а саме на суму 181 497,06 грн. основного боргу, 2 618,32 грн. пені та 2 572,47 грн. збитків від інфляції.

          Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово –комерційна фірма "ЕКОенерджі" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12 , поточний рахунок № 26000301242237 у Мінському відділенні ПІБ м. Київ, МФО 32250, код ЄДРПОУ 25593484  або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукм'ясо" (39601, м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, 48, поточний рахунок № 26001010032980 у Філії "Придніпровське регіональне управління " Банку "Фінанси та Кредит", ВАТ МФО 331564, код ЄДРПОУ 30068026) основний борг в сумі 181 497 (сто вісімдесят одна тисяча чотириста дев'яносто сім) грн. 06 коп., пеню в сумі 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 32 коп., втрат від інфляції в сумі 2 572 ( дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 47 коп., державне мито в сумі 1 866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 87 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  64 (шістдесят чотири) грн. 27 коп.

3. В решті позову відмовити.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                             Грєхова О.А.