Рішення

від 21.05.2013 по справі 915/195/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 915/195/13-г

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

представника позивача: Гусєва М.М. - дов. б/н від 29.01.2013,

представника відповідача: Лях Н.В. - дов. б/н від 12.04.2011,

представника III особи: Малюка А.В. - дов.№13 від 15.03.2010,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом : Державного підприємства «Суднобудівний завод ім.61 комунара»

(54001, м.Миколїв, вул.Адміральська, буд.38)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Наш дом»

(54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.29, кв.19),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Миколаївській області

(54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 20)

про: повернення орендованого майна за договором оренди від 10.08.1995, а саме: автозавантажувача «BOSS» 1994 року випуску вартістю159736,0 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача повернути позивачу орендоване майно, а саме: автозавантажувач «BOSS», 1994 року випуску, заводський номер 022604, інвентарний номер 28389, вартістю 159736,0 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за договором оренди від 10.08.1995, відповідачу, у складі цілісного майнового комплексу було передано в оренду автозавантажувач «BOSS» 1994 року випуску (інвентарний номер 28389, заводський номер 022604). Угодою від 15.03.2012 сторони домовились про розірвання договору оренди майна від 10.08.1995 та повернення орендованого майна протягом семи днів з дати підписання угоди. Однак, при поверненні майна, відповідачем автозавантажувач «BOSS» переданий не був, що зафіксовано в акті приймання-передачі від 01.06.2012. Претензія направлена на адресу відповідача з вимогою про повернення майна також залишилась без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач проти позовних вимог заперечує (т.1 а.с.142,143 т.2 а.с.4, 84-89), вказуючи на те, що:

- позивачем не доведено факт передання в оренду саме автозавантажувача «BOSS» (інвентарний номер 28389, заводський номер 022604) та відсутні правові підстави вимагати його повернення, оскільки надані суду докази наявності вказаного технічного засобу на балансі підприємства (оригінали акту приймання-передачі основних засобів та інвентарної картки) не відповідають вимогам, які пред'являються до документів даного виду чинним законодавством та містять дописки;

- у Додатку №1 до договору оренди від 10.08.1995 (позиція 22) та заздалегідь підготовленому позивачем акті приймання-передачі від 01.06.2012 відсутня така ідентифікуюча ознака автозавантажувача, як марка «BOSS» та заводський номер 022604;

- отриманий в оренду по договору 10.08.1995 автонавантажувач 1994 року випуску знаходився у приміщеннях, які також були передані відповідачем після розірвання договору оренди, про що представником відповідача зроблено відповідну відмітку на акті приймання-передачі автозавантажувача від 01.06.2012.

ІІІ особа у своїх пояснення (т.1 а.с.67,68) зазначає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Миколаївській області не є стороною по договору оренди від 10.08.1995, а тому не здійснює контроль за використанням орендованого майна на правах орендаря та приймає участі у його повернення, а лише погоджує розрахунки орендної плати, як того вимагає Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджена постановою КМУ від 04.10.1995 №786. Однак, позиція позивач як суб'єкт господарювання, у якого державне майно перебуває на праві господарського відання, підтримується ІІІ особою в повному обсязі.

У судовому засіданні 23.04.2013 представником позивача на виконання ухвали від 17.04.2013 подані до суду витребувані оригінали акту приймання-передачі основних засобів - автозавантажувача (інв. №28389), інвентарну картку автозавантажувача, інвентаризаційні описи станом на 01.10.2011 та станом на 16.01.2012, які долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.05.2013 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів з урахуванням того, що підстави для її проведення, передбачені ч.1 ст.41 ГПК України, відсутні.

Під час розгляду справи, представники сторін та ІІІ особи підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

21.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

10.08.1995 між Державним підприємством «Суднобудівний завод ім.61 комунара» та Акціонерним товариством закритого типу фірма «Наш дом» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Наш дом») було укладено договір оренди (надалі - Договір від 10.08.1995), за умовами якого орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає у платне користування майно, необхідне для здійснення його підприємницької діяльності (т.1 а.с.11-13).

Пунктом 1.1.1 Договору від 10.08.1995 сторони передбачили, що основні засоби становлять 12955410165 крб., перелік яких міститься у Додатку №1.

Відповідно до п.2.3 Договору від 10.08.1995, передача майна в оренду здійснюється по вартості, встановленій сторонами, виходячи з оцінки цього майна на момент його передання в оренду з урахуванням фактичного зносу. Таким же чином визначається вартість майна, яке повертається орендарем орендодавцю по закінченню терміну дії договору, а також у разі розірвання договору.

Пунктом 8.1 Договору від 10.08.1995 сторони визначили строк його дії - 25 років з моменту підписання.

10.08.1995 сторонами підписано акт приймання-передачі основних засобів, перелік яких міститься у Додатку №1 до Договору від 10.08.1995 (т.1 а.с.14,15).

Під порядковим номером 7 у вказаному переліку зазначений автонавантажувач вантажопідйомністю до 2-х тон (1989 р.в., інв. №9270), а під порядковим номером 22 зазначений автонавантажувач вантажопідйомністю понад 3 тони (1994 р.в., інв. №28389).

Факт отримання зазначених автонавантажувачів в оренду по акту приймання-передачі від 10.08.1995 відповідачем не заперечується.

21.08.2003 сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору від 10.08.1995 (т.1 а.с.24,25), якою пункт 1.1.1 Договору від 10.08.1995 викладено в іншій редакції, а саме: основні засоби становлять 177362,25 грн., перелік яких міститься у Додатку №1 до Договору від 10.08.1995 в редакції від 21.08.2003.

Пунктами 20, 21 Додаткової угоди від 21.08.2003 сторони передбачили, що орендар на протязі 20 днів з моменту набрання чинності даною угодою повертає орендодавцю частину майна, раніше отриманого по договору, яке не впливає на функціональну цілісність майнового комплексу (перелік майна, що повертається викладений у Додатку №2 від 21.08.2003). Повернення орендарем основних фондів оформлюється шляхом підписання актів приймання-передачі по вартості конкретного майна, встановленої сторонами на момент укладання Договору від 10.08.1995 з урахуванням фактичного зносу та проведеної в установленому порядку індексації вартості основних засобів.

Додаток №2 від 21.08.2003 (перелік майна, що повертається орендарем на виконання Додаткової угоди від 21.08.2003) містить автонавантажувач вантажопідйомністю до 2-х тон (1989 р.в., інв. №9270) (т.1 а.с.26).

Відповідно, у Додатку №1 від 21.08.2003 (основні засоби передані в оренду, в редакції Додаткової угоди від 21.08.2003) під порядковим номером 19 зазначений автонавантажувач (1994 р.в., інв. №28389, остаточна вартість станом на 01.10.2001 - 3939,97 грн.) (т.1 а.с.26).

16.07.2004 сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору від 10.08.1995 (т.1 а.с.30), якою пункт 1.1.1 Договору від 10.08.1995 викладено в іншій редакції, а саме: основні засоби становлять 86012,14 грн., перелік яких міститься у Додатку №1 до Договору від 10.08.1995 в редакції від 16.07.2004).

Додаток №1 в редакції від 16.07.2004, під порядковим номером 19 містить посилання на автонавантажувач (1994 р.в., інв. №28389, остаточна вартість станом на 01.07.2004 - 1937,21 грн.) (т.1 а.с.30 зворотній бік).

15.03.2012 сторонами підписано угоду про розірвання Договору від 10.08.1995 з дати підписання даної угоди. При цьому. сторони зобов'язались здійснити приймання-передачу орендованого майна протягом семи днів з дати підписання угоди по акту приймання-передачі із зазначенням його стану (т.1 а.с.40).

Представниками сторін надані суду три акти приймання-передачі майна від 01.06.2012, а саме: акт приймання-передачі рухомого майна (т.1 а.с.44); акт приймання-передачі будівлі (виробнича ділянка на Темводі), розташованої за адресою м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 1-л із зауваженнями до акту (т.2 а.с.17,18); акт приймання-передачі автонавантажувач вантажопідйомністю 3 тони (1994 р.в., інв. №28389) (т.2 а.с.121).

У акті приймання-передачі автонавантажувача від 01.06.2012 у розділі «Примечание» міститься примітка «Не передан» та зауваження представника відповідача Дуднікової Н.Г., згідно якого автонавантажувач фактично отриманий від орендодавця в момент підписання договору оренди, знаходиться в приміщенні за адресою пр.Героїв Сталінграду, 1-А, що передається з оренди.

Згідно пояснень представника відповідача, у вказаній примітці фактично йдеться про приміщення розташоване за адресою пр.Героїв Сталінграду, 1-л, зазначення іншої адреси є помилковим.

Згідно письмових пояснень членів комісії з передачі автозавантажувача Синцова В.Ю., Алексєєнко М.П. та Глебової М.А. (т.1 а.с.51,132,133) у процесі повернення майна з оренди автозавантажувач повернено не було, пояснень з приводу відсутності його за місцезнаходженням у приміщенні, що передається та прилеглій території, представником відповідача не було надано.

Позивач у позовній заяві зазначає, що по актах приймання-передачі, автонавантажувач «BOSS», 1994 року випуску, з інвентарним номером 28389, заводським номером 022604, вартістю 159736,0 грн., відповідачем не передавався, що стало підставою подання позову до суду. Вартість автонавантажувача визначена відповідачем комісійно (т.1 а.с.48) на підставі даних Інтернету, виходячи з технічних характеристик аналогічних автонавантажувачів на вторинному ринку Германії.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Укладений між сторонами Договір від 10.08.1995 (з подальшими змінами та доповненнями) за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Стаття 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

За Договором від 10.08.1995 відповідачу було передано річ з такими ідентифікуючими ознаками як: автонавантажувач, рік випуску - 12 місяць 1994 року, інвентарний номер 28389.

В обґрунтування своєї позиції, що у користування відповідачу було передано саме автонавантажувач «BOSS» 1994 року випуску (інвентарний номер 28389, заводський номер 022604 ), позивачем надані суду титульний лист технічного паспорту (т.1 а.с.16), акт приймання-передачі основних засобів - автозавантажувача (інв. №28389), інвентарну картку автозавантажувача (інв. №28389), інвентаризаційні описи станом на 01.10.2011 та станом на 16.01.2012 (т.2 а.с.33-73).

Проаналізувавши надані позивачем докази суд дійшов наступних висновків.

Заводський номер автозавантажувача 022604, який зазначений у наданій позивачем інвентарній картці, не відповідає заводському номеру, який зазначений на титульному листі технічного паспорту автозавантажувача «BOSS», придбаному заводом у 1994 році, та на поверненні якого наполягає позивач.

Дані, які містяться у акті приймання-передачі основних засобів автозавантажувача та інвентарній картці стосовно марки автозавантажувача, не знайшли свого відображення у актах приймання-передачі основних засобів по Договору від 10.08.1995 (у т.ч. в редакціях від 21.08.2003 та 16.07.2004), що не надає суду можливості достеменно встановити, що в оренду відповідачу було передано саме автозавантажувач марки «BOSS».

Що стосується посилання відповідача на те, що відмітка представника відповідача на акті приймання-передачі від 01.06.2012 доводить, що автонавантажувач з інвентарним номером 28389 фактично знаходився в приміщенні за адресою пр.Героїв Сталінграду, 1-л, відхиляється судом, оскільки підписаний тим же представником акт приймання-передачі будівлі (виробнича ділянка на Темводі), розташованої за адресою м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 1-л та надані до акту зауваження не містять жодної вказівки на перебування автозавантажувача у вказаній будівлі або на її території та передання його наймодавцю.

Решта наданих відповідачем заперечень стосовно невідповідності форми інвентарної картки (т.2 а.с.34) та акту (т.2 а.с.32) приписам нормативно-правових актів діючих на час їх складання, не спростовують факту отримання від позивача автозавантажувача (1994 року випуску, інвентарний номер 28389), існування обов'язку відповідача (орендаря) передати вказане майно позивачу (орендодавцю) після розірвання договору оренди та недоведеність факту виконання цього обов'язку з боку відповідача.

Посилання позивача на те, що вартість автонавантажувача, який підлягає поверненню, становить 159736,0 грн., судом відхиляється, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.3 Договору від 10.08.1995, сторони домовились, що передача майна в оренду здійснюється по вартості, встановленій сторонами, виходячи з оцінки цього майна на момент його передання в оренду з урахуванням фактичного зносу . Таким же чином визначається вартість майна, яке повертається орендарем орендодавцю по закінченню терміну дії договору, а також у разі розірвання договору.

Згідно п.21 Договору від 10.08.1995 в редакції Додаткової угоди від 21.08.2003, сторони передбачили, що повернення орендарем основних фондів оформлюється шляхом підписання актів приймання-передачі по вартості конкретного майна, встановленої сторонами на момент укладання Договору від 10.08.1995 з урахуванням фактичного зносу та проведеної в установленому порядку індексації вартості основних засобів .

В останньому описі переданого в оренду майна (Додаток №1 в редакції від 16.07.2004) вартість автонавантажувача (1994 р.в., інв. №28389), станом на 01.07.2004, визначена сторонами у розмірі 1937,21 грн . Наданий суду інвентаризаційний опис майна, що перебуває в оренді ТОВ фірма - «Наш дом», станом на 16.01.2012 (за два місяці до розірвання договору оренди) визначає фактичну вартість автозавантажувача (1994 р.в., інв. №28389) у розмірі 2667,90 грн .

Надані суду докази того, що вартість переданого відповідачу автонавантажувача на даний час становить 159736,0 грн. не є належними у розумінні ст.34 ГПК України, оскільки довідка комісії від 22.01.2013 (т.1 а.с.48) складена в односторонньому порядку позивачем, який є зацікавленою особою; вартість автонавантажувача визначена на підставі даних Інтернету, які не мають статусу офіційних; визначена позивачем вартість майна не підтверджена жодним висновком товарознавчої експертизи, тобто визначена без урахування технічного стану, інтенсивності експлуатації та технічних характеристик автонавантажувача.

За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма - «Наш дом» повернути Державному підприємству «Суднобудівний завод ім.61 комунара» отриманий в оренду, по договору оренди від 10.08.1995, автозавантажувач, 1994 року випуску, інвентарний номер 28389.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору ухвалою суду від 13.02.2013, та керуючись приписами ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у мінімальному розмірі, встановленому для майнових спорів, з урахуванням ненадання суду належних доказів в підтвердження вартості переданого в оренду майна у розмірі 159736,0 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма - «Наш дом», 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.29, кв.19 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 23401227) повернути Державному підприємству «Суднобудівний завод ім.61 комунара», 54001, м.Миколїв, вул.Адміральська, буд.38 (р/р 260060263700 в ПАТ «Брокбізнесбанк», МФО 326922, код ЄДРПОУ 14313240) отриманий в оренду, по договору оренди від 10.08.1995, автозавантажувач 1994 року випуску, інвентарний номер 28389.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма - «Наш дом», 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.29, кв.19 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 23401227) в дохід Державного бюджету України (р/р 31218206783002, одержувач УДКСУ у м.Миколаєві, банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992781, код платежу 22030001) судовий збір у сумі 1720,50 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 24 травня 2013 року.