Рішення

від 26.01.2009 по справі 46/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2009 р.                                                Справа № 46/204

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма торгівельний дім “Маркет- груп”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Кварта-Інвест”

Простягнення 8 054,20 грн.

                                                                                        Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаКушкова Н.М. —представник за довіреністю від 09.10.2008 р.   

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма торгівельний дім “Маркет- груп” звернулося до суду з позовом від 03.11.2008 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Кварта-Інвест” 4 887,47 грн. заборгованості за поставлений в рамках договору № К-677 від 10.10.2005 р. товар,  2 332,75 грн. інфляційних нарахувань, 441,25 грн. пені та 392,73 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/204 від 02.12.2008 р., яку призначено до розгляду на 12.01.2009 р.  

У судове засідання, призначене на 12.01.2009 р. представник відповідача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвали від 02.12.2008 р. не надав.

Ухвалою від 12.01.2009 р. розгляд справи було відкладено на 26.01.2009 р.

26.01.2009 р. в засідання суду відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвали суду у справі № 46/204 від 02.12.2008 р. та від 12.01.2009 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході судового розгляду спору представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірма торгівельний дім “Маркет-груп” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість, що складає вартість переданого у власність, але не оплаченого товару, пеню, інфляційну складову боргу та 3 % річних з простроченої суми.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір, видаткові накладні, якими підтверджується приймання-передача товару, накладну на повернення товару, розрахунок ціни позову, картку рахунку на підтвердження часткового погашення боргу відповідачем.  

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

10.10.2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Кварта-Інвест” та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма торгівельний дім “Маркет- груп” уклали договір № К-677, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти товар позивачеві в асортименті та за ціною відповідно до протоколу узгодження цін та асортименту, за кількістю відповідно до замовлення, належної якості та з усіма необхідними та належним чином оформленими документами відповідно до цього договору та законодавства України, а відповідач зобов'язався приймати цей товар, підписувати відповідні документи та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 даної угоди право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної та / або іншого документу, який засвідчує момент передачі товару  

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 договору № К-677 оплата за поставлені товари здійснюється відповідачем в національній валюті України на поточний рахунок позивача протягом двадцяти восьми календарних днів з моменту отримання відповідачем товару та всіх належних документів.

Аналіз умов угоди від 10.10.2005 р. № К-677 дає підстави стверджувати про виникнення між сторонами зобов'язань з договору поставки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав взяті на себе договором від 10.10.2005 р. зобов'язання, а саме: поставив товар загальною вартістю 20 124,26 грн., а відповідач —прийняв його у власність, що підтверджується видатковими накладними №м 3-00022326 від 03.11.2005 р. на суму 6 594,90 грн., № 3-00024363 від 24.11.2005 р. на суму 2 071,20 грн., № 3-00025006 від 01.12.2005 р. на суму 366,72 грн., № 3-00025621 від 08.12.2005 р. на суму 977,28 грн., № 3-00026254 від 15.12.2005 р. на суму 1 423,68 грн., № 3-00026982 від 22.12.2005 р. на суму 3 881,28 грн., № 3-00027747 від 29.12.2005 р. на суму 590,40 грн., № 3-00000788 від 12.01.2006 р. на суму 1 093,04 грн., № 3-00002125 від 26.01.2006 р. на суму 780,48 грн.

З накладних на повернення товару від 23.02.2006 р., 28.02.2006 р. та 26.03.2006 р.  слідує, що відповідач повернув, а позивач прийняв товар на суму 1 906,29 грн.  

За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, станом на час його звернення до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару у сумі 4 887,47 грн. чим порушив умови укладеного правочину та чинне законодавство, що регулює зобов'язальні правовідносини господарюючих суб'єктів.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений паро дату, час і місце судового засідання у справі № 46/204 без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості, доказів її перерахування на користь позивача.

Таким чином з матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що покупець отримав товар вартістю 20 124,26 грн., повернув на суму 1 906,29 грн. і оплатив у розмірі 13 330,50 грн.

Виходячи з викладеного борг відповідача складає 4 887,47 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором поставки № К-677 від 10.10.2005 р. в сумі 4 887,47 грн. підлягають повному задоволенню.    

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 2 332,75 грн. інфляційних нарахувань, 441,25 грн. пені та 392,73 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 8.4 договору від 10.10.2005 р. сторони встановили, що у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.  

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно та підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Згідно з нормами ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Кварта-Інвест” (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37-а, ідентифікаційний код 33304935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма торгівельний дім “Маркет- груп” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 249, ідентифікаційний код 33114291) 4 887 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 47 коп. боргу, 441 (чотириста сорок одну) грн. 25 коп. пені, 392 (триста дев'яносто дві) грн. 73 коп. 3 % річних з простроченої суми, 2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 75 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   його прийняття.

Суддя                                                                                                    С.В. Шабунін

Справа №  46/204

26.01.09