Рішення

від 02.02.2009 по справі 23/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Берегиня»

 про                  стягнення 586 000, 00 грн.

Суддя  Демидова А.М.

Представники:

 від позивача           Зорін О.В. –представник за довіреністю № 586/09 від 29.01.2009 р.;

 від відповідачане з'явився.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Одеський олійножировий комбінат»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Берегиня»про стягнення заборгованості, у розмірі 586 000, 00 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов договору купівлі-продажу № 677 від 28.12.2004 р. та договору купівлі-продажу № 11 від 02.01.2007 р., укладених між Відкритим акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Берегиня», останній свої зобов'язання щодо оплати товару виконав лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 р. порушено провадження у справі за № 23/304 та призначено її розгляд на 19.01.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 р. на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 02.02.2009 р.

У судове засідання, призначене на 02.02.2009 р., з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання 02.02.2009 р. вдруге не з'явився, хоча всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 р. та від 19.01.2009 р., про що свідчать відмітки на зворотній стороні зазначених ухвал.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У судовому засіданні 02.02.2009 р. представник позивача подав суду письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі здійсненням відповідачем оплати, у розмірі 6 000, 00 грн.

Тож, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Берегиня»заборгованість, у розмірі 580 000, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Станом на день слухання справи відповідач вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 р. та від 19.01.2009 р. не виконав, відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, справа слухається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.  

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши  пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          28.12.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат»(далі –Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Берегиня»(далі –Покупець, Відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 677 від 28.12.2004 р. (далі –Договір 1).

Відповідно до п. 1.1 договору 1 продавець зобов'язується на умовах, передбачених даним договором, передавати у власність покупця за його попередніми заявками, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати масложирову продукцію виробництва Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»для подальшої промислової обробки. Повне найменування товару, кількість, асортимент, його характеристика, ціна одиниці товару, вартість, умови поставки та оплати містяться в специфікаціях, які оформляються на кожну партію товару та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору 1 загальна сума цього договору складає орієнтовно 1 000 000, 00 грн.

Згідно п. 2.3. договору 1 покупець здійснює 100% передплату за заявлену партію товару.

У відповідності до пп. 3.1.3. п. 3.1. договору 1 продавець зобов'язується фактично передавати товар покупцю на підставі накладних.

Покупець, відповідно до пп. 3.2.4. п. 3.2. договору 1 зобов'язується оплачувати вартість товару на умовах і в порядку, передбаченому в даному договорі.

Пунктом 9.1. договору 1 передбачено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2005 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається за матеріалів справи, додатковою угодою № 2 від 29.12.2005 р. строк дії договору купівлі-продажу № 677 від 28.12.2004 р. пролонговано до 31.12.2006 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджується, що у період дії договору купівлі-продажу № 677 від 28.12.2004 р. (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 29.12.2005 р.) відповідачеві відвантажено товар на загальну суму 3 520 410, 00 грн. (належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних містяться в матеріалах справи), з яких сплачено лише 3 020 410, 00 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Берегиня»перед Відкритим акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат»за договором купівлі-продажу № 677 від 28.12.2004 р. становить 500 000, 00 грн.

02.01.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Берегиня»укладено договір купівлі-продажу № 11 (далі –Договір 2), за яким позивач зобов'язався передавати у власність відповідача за його попередніми заявками товар, повне найменування, кількість, асортимент, характеристика, ціна, вартість, умови поставки та оплати якого містяться в специфікаціях, які оформляються на кожну партію товару та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.3. договору 2 покупець здійснює оплату за поставлений товар на умовах відстрочки платежу на 7 банківських днів.

Згідно з п. 8.1. договору 2 даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2007 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З матеріалів справи слідує, що за договором купівлі-продажу № 11 від 02.01.2007 р. позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 138 000, 00 грн. (належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних містяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково –у розмірі 52 000, 00 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Берегиня»перед Відкритим акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат»за договором купівлі-продажу № 11 від 02.01.2007 р. становить 86 000, 00 грн.

Загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Берегиня»перед Відкритим акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат»становить 586 000, 00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що  відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу № 677 від 28.12.2004 р. та договору купівлі-продажу № 11 від 02.01.2007 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Берегиня»заборгованості за договорами купівлі-продажу № 677 від 28.12.2004 р. та № 11 від 02.01.2007 р., у розмірі 586 000, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач подав суду письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі здійсненням відповідачем оплати, у розмірі 6 000, 00 грн.

Тож, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Берегиня»перед Відкритим акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат»становить 580 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Берегиня»(02217, м. Київ, вул. Закревського, 22, код ЄДРПОУ 16301650, р/р 260063010484 в ТОВ КБ «АКТИВ-БАНК»в м. Києві, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»(65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 00376509, п/р 260037805 в АКБ «Одеса-Банк»в м. Одеса, МФО 328102; п/р 2600801639024 у філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Одесі, МФО 328618; п/р 26008301456525 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса», МФО 328135) заборгованість, у розмірі 580 000, 00 (п'ятсот вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) грн., 5 800, 00 (п'ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) грн. –державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                          А.М. Демидова