Рішення

від 20.01.2009 по справі 33/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/3

20.01.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем»

до                            товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Телеком»

про                           стягнення 41 082,95 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Литвин Л.М. –представник за довіреністю № 327 від 29.10.2008 року;

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Київстар Дж.Ес.Ем»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Телеком»про стягнення 41 082,95 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 20.11.2002 року було укладено договір № 1972/2002 про надання (телекомунікаційних) послуг, за яким позивач –оператор, а відповідач –провайдер.

Відповідно до предмету даного договору, провайдер бере на себе зобов'язання надавати користувачам конвент за допомогою мережі оператора. Конвент надається користувачу, який ініціює трансакцію в інформаційно-довідковому центрі провайдера, використовуючи при цьому мережу оператора. Провайдер зобов'язується створити умови для безперервного функціонування інформаційно-довідкового центру. Оператор зобов'язаний виділити короткий номер доступу чи діапазон коротких номерів для всіх користувачів своєї мережі і забезпечити функціонування мережі для обміну інформацією між користувачем та інформаційно-довідковим центром провайдера. Оператор зобов'язаний стягувати з користувачів вартість наданого провайдером контенту, після чого перерахувати провайдеру його частину від вартості трансакцій у відповідності до умов договору, рахунку провайдера і акту виконаних робіт.

В додатках до договору, які є його невід'ємною частиною, сторони визначили вартість трансакцій для кожного виду контенту, розмір разового платежу за активацію короткого номеру доступу, щомісячну плату за експлуатацію короткого номеру доступу.

Заборгованість у відповідача виникла внаслідок не оплати послуг, що були надані позивачем в період з жовтня 2007 року по травень 2008 року на загальну суму 36 852,96 грн.

У судовому засіданні 20.01.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.12.2008 року. Підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити. Стягнути з відповідача основний борг в розмірі 36 852,97 грн., індекс інфляції в розмірі 1 939,55 грн., три проценти річних в розмірі 459,92 грн., пеню в розмірі 1 830,51 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 410,83 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1972/2002 про надання послуг.

Відповідно до п.2.1 договору № 1972/2002 від 20.11.2002 року оператор (позивач) доручає, а провайдер (відповідач) бере на себе зобов'язання з надання користувачам контенту, в об'ємі, передбаченому в додатку № 1 до даного договору, за допомогою транспортної сітки оператора.

Згідно п.6.1 договору № 1972/2002 від 20.11.2002 року оператор зобов'язаний виділити короткий номер доступу чи діапазон коротких номерів для всіх користувачів своєї мережі і забезпечити функціонування мережі для обміну інформацією між користувачем та інформаційно-довідковим центром провайдера.

На виконання умов договору позивач надавав відповідачу рахунки щомісячної плати за використання короткого номера.

Таким чином, за період з жовтня 2007 року по травень 2008 року позивачем були виставлені рахунки на загальну суму 36 852,97 грн., які наявні в матеріалах справи, а саме:

- № 0710/8719 від 31.10.2007 року на суму 4 739,86 грн.;

- № 0711/9202 від 30.11.2007 року на суму 4 739,86 грн.;

- № 0712/9513 від 31.12.2007 року на суму 4 739,86 грн.;

- № 0801/9911 від 31.01.2008 року на суму 4 739,86 грн.;

- № 0802/10483 від 29.02.2008 року на суму 4 739,86 грн.;

- № 0803/11062 від 31.03.2008 року на суму 4 739,86 грн.;

- № 0804/11362 від 30.04.2008 року на суму 4 739,86 грн.;

- № 0805/11728 від 31.05.2008 року на суму 3 675,95 грн.

Як зазначив позивач, відповідач вищезазначені рахунки не оплатив.

Відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи наявні претензії № 3878/2/01/07/03 від 18.04.2008 року та № 575/2/1/07/03 від 23.06.2008 року відповідно до яких станом на 13.06.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 1972/2002 від 20.11.2002 року становить 36 852,96 грн.

Фактично вищезазначені претензії на адресу відповідача були відправлені 21.08.2008 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанцією № 1527 від 21.08.2008 року та описом вкладення у цінний лист з відміткою пошти –21.08.2008 року.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 36 852,96 грн. (за період з жовтня 2007 року по травень 2008 року плати за використання короткого номеру) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, договором не визначено строк (термін) виконання боржником обов'язку з оплати, а претензії були направлені відповідачу позивачем 21.08.2008 року, тому, моментом прострочення відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України є 29.08.2008 року.

Розрахунок індексу інфляції:

36 852,96 грн. * 101,1 % (вересень 2008 року) = 37 258,35

37 258,34 - 36 852,96 = 405,38 грн.

Таким чином, індекс інфляції за перерахунком суду становить 405,38 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Розрахунок трьох відсотків річних:

36 852,96 * 3%/366 * 33 = 99,68 грн.

Таким чином, за перерахунком суду розмір трьох процентів річних становить 99,68 грн. та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 830,51 грн. та в обґрунтування своїх вимог посилається на статтю 36 Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до ч. 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації», споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Статтею 1 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку

Оскільки, дані правовідносини виникли між оператором (позивачем) та провайдером (відповідачем), а не споживачем, тому посилання позивача на стягнення пені відповідно до статті  36 Закону України «Про телекомунікації»є неправильним та у зв'язку з цим вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 830,51 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 37,39 грн., на відповідача –373,44 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 10,74 грн., на відповідача –107,26 грн.  

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ч.5 ст.49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Телеком» (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 63, фактична адреса: 03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова,1;  р/р 26001111053980 в філії КРУ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 300937, код ЄДРПОУ 31354203) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.»(юридична адреса: 03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51, адреса для кореспонденції: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53; р/р 26008164716001 в КРУ КБ «ПриватБанк», МФО 321842; код ЄДРПОУ 21673832) суму основного боргу в розмірі 36 852 (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 96 коп., індекс інфляції в розмірі 405 (чотириста п'ять) грн. 38 коп., три проценти річних в розмірі 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 373 (триста сімдесят три) грн. 44 коп. та 107 (сто сім) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 1 830,51 грн. відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

        Суддя                                                                                                       С.М.Мудрий