Рішення

від 03.02.2009 по справі 27/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравторент»

простягнення  19 894, 70 грн., розірвання договору та вилучення майна залишковою вартістю 52 851, 46 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Терешко О.В. –представник за довіреністю № 1854 від 05.08.2008 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравторент»про стягнення 17 483, 88 грн. –основного боргу, пені у сумі 772, 10 грн., 96, 50 грн. –3% річних, 270, 22 грн. інфляційних витрат та штрафу у розмірі 1 272, 00 грн., а також розірвання договору фінансового лізингу № 080423-84/ФЛ-Ю-А від 23.04.2008 року та вилучення у відповідача предмету лізингу, а саме: автомобіль DAEWOO LANOS, д.н. АА 8193 НЕ, 2008 року випуску.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.12.2008 року.

У судове засідання 24.12.2008 року відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 27/46 від 10.12.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Позивач у судове засідання 24.12.2008 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач сплачує лізингові платежі, а тому просить суд розірвати договір та повернути предмет лізингу.

        Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору по суті суд відклав розгляд справи на 13.01.2009 року.

У судове засідання 13.01.2009 року представники сторін не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2009 року розгляд справи відкладено до 03.02.2009 року у зв'язку із неявкою представників сторін.

        У судовому засіданні 03.02.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

        Відповідач у судове засідання 03.02.2009 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

На адресу Господарського суду м. Києва повернулися ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 літ. Д із зазначенням, що лист повертається за закінченням терміну зберігання.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(надалі –лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравторент»(надалі –лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 080423-84/ФЛ-Ю-А (надалі –Договір), за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу в платне володіння та користування  на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв  у користування легковий автомобіль DAEWOO LАNOS, державний номер АА 8193 НЕ, первісною вартістю  63 600, 00 грн., що підтверджується підписаними і завіреними печатками обох сторін актом приймання-передачі майна в користування за договором фінансового лізингу № 080423-84/ФЛ-Ю-А від 23.04.2008 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.3.1 Договору відповідач виплачує позивачу  лізингові платежі  відповідно до графіку сплати лізингових платежів згідно Додатку №1 до Договору.

Згідно із п. 3.4.1 Договору лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США.

Як стверджує позивач, відповідач в супереч прийнятих обов'язків, свої зобов'язання  за Договором виконує не в повному обсязі, систематично порушує строки сплати лізингових платежів, а з липня 2008 року перестав сплачувати відповідні платежі. Зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за період за період з липня 2008 року по листопад 2008 року згідно виставлених позивачем рахунків–фактур за № СФ-0005388 від 04.07.2008 року, № СФ-0006492 від 06.08.2008 року, № СФ-0007650 від 05.09.2008 року, № СФ-0008773 від 06.10.2008 року, № СФ –0009979 від 06.11.2008 року (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи) відповідач повністю не виконав.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором на день подання позовної заяви склав 17 483, 88 грн.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчить Графік сплати лізингових платежів, відповідач повинен був здійснити оплату за користування автомобілем до 06 числа кожного місяця.

Як встановлено судом, відповідач здійснив лізингові платежі за липень –листопад 2008 року не в повному обсязі, а саме перерахував на розрахунковий рахунок позивача 3 902, 67 грн. за липень 2008 року згідно рахунку-фактури № СФ-0005388 від 04.07.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 105 від 06.07.2008 року наявним в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача щодо оплати лізингового платежу за користування автомобілем за липень 2008 року спростована, тому позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 523, 14 грн. (за серпень - листопад 2008 року).

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 772, 10 грн. за період з 06.06.2008 року по 24.11.2008 року.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 11.2.1 Договору визначено, що за порушення обов'язку  з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п.3.1 Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором  відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожний день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим  позивачу, понад вказану пеню.

Таким чином, розмір пені становить:

3 938, 12 грн. (заборгованість) * 24% * 8 (з 06.06.2008 року по 13.06.2008 року) / 365 = 20, 72 грн.

3 909, 46 грн. (заборгованість) * 24% * 31 (з 07.08.2008 року по 06.09.2008 року) / 365 = 79, 69 грн.

7 787, 42 грн. (заборгованість) * 24% * 30 (з 07.09.2008 року по 06.10.2008 року) / 365 = 153, 61 грн.

11 701, 83 грн. (заборгованість) * 24% * 31 (з 07.10.2008 року по 06.11.2008 року) / 365 = 238, 52 грн.

16 523, 14 грн. (заборгованість) * 24% * 18 (з 07.11.2008 року по 24.11.2008 року) / 365 = 195, 56 грн.

Отже, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 688, 10 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 96, 50 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 270, 22 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, розмір 3 % річних становить:

3 938, 12 грн. (заборгованість) * 3 % * 8 (з 06.06.2008 року по 13.06.2008 року) / 365 = 2, 59 грн.

3 909, 46 грн. (заборгованість) * 3 % * 31 (з 07.08.2008 року по 06.09.2008 року) / 365 = 9, 96 грн.

7 787, 42 грн. (заборгованість) * 3 % * 30 (з 07.09.2008 року по 06.10.2008 року) / 365 = 19, 20 грн.

11 701, 83 грн. (заборгованість) * 3 % * 31 (з 07.10.2008 року по 06.11.2008 року) / 365 = 29, 82 грн.

16 523, 14 грн. (заборгованість) * 3 % * 18 (з 07.11.2008 року по 24.11.2008 року) / 365 = 24, 45 грн.

Таким чином, за розрахунком суду загальна сума 3 % річних становить 86, 02 грн. та підлягає задоволенню.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції становить:

3 938, 12 грн. (заборгованість) * 100,8 % - 3 938, 12 грн. = 31, 50 грн.

3 909, 46 грн. (заборгованість) * 99,9 % * - 3 909, 46 грн. = - 3, 90 грн.

7 787, 42 грн. (заборгованість) * 101,1 % * - 7 787, 42 грн. = 85, 66 грн.

11 701, 83 грн. (заборгованість) * 101,7 % * 11 701, 83 грн. = 198, 19 грн.

Отже, загальний розмір індексу інфляції за перерахунком суду становить 312, 19 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 270, 22 грн.

Згідно п. 8.2.1 Договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місце знаходження майна шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій Сторонами (Додаток №3 до Договору). Як стверджує позивач, протягом другого, третього кварталів 2008 року звіт  в установленій формі відповідач не надавав. Відповідач у судове засідання не з'явився, дане твердження не спростував.

Відповідно до п.11.2.3 Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження  майна згідно з 8.2.1 Договору боржник сплачує  кредитору штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо надання  звітів про стан та місцезнаходження майна, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає  штраф в  сумі 1 272, 00 грн.

Згідно зі ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини другої ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із п. 16.3.2 Договору на вимогу Лізингодавця цей Договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку у випадках, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

Таким чином, Договором встановлене право позивача в односторонньому порядку розірвати Договір. Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати лізингових платежів більш ніж на 30 днів, а тому вимоги позивача про розірвання договору підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 10.1.1 позивач має право вилучити майно у випадку, якщо відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

Як вже було встановлено судом, відповідач прострочив виконання більше ніж на 30 днів, а отже, з урахуванням викладеного, вимоги позивача про вилучення у відповідача предмету лізингу, а саме легкового автомобіля DAEWOO LАNOS, державний номер АА 8193 НT підлягають задоволенню. Однак з врахуванням вимог ст. 84 ГПК України до змісту рішення, зазначена позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повернути позивачу вказане майно.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 801, 91 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111, 75 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 549, 551, 625, 651, 762, 806 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

     2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравторент»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 літ. Д; п/р 26002300127897 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві, МФО 321637, код ЄДРПОУ 35467768), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 літ Г; п/р 26005300115839 в в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві, МФО 321637, код ЄДРПОУ 33880354) основну суму заборгованості у розмірі  16 523 (шістнадцять тисяч п'ятсот  двадцять три) грн. 14 коп., пеню у сумі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 10 коп., 3% річних у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 02 коп., індекс інфляції у сумі 270 (двісті сімдесят) грн. 22 коп., штраф у сумі 1 272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 801 (вісімсот одна) грн. 91 коп., та 111 (сто одинадцять) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Розірвати договір фінансового лізингу № 080423-84/ФЛ-Ю-А від 23.043.2008 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравторент».

     4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеравторент»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 літ. Д; п/р 26002300127897 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві, МФО 321637, код ЄДРПОУ 35467768) передати  Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 літ Г; п/р 26005300115839 в в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві, МФО 321637, код ЄДРПОУ 33880354) легковий автомобіль DAEWOO LАNOS, 2008 року випуску, державний номер АА 8193 НЕ, № кузову SUPTF69YD8W403471.  

     5. В решті позовних вимог відмовити.

     6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 09.02.2009 року