Рішення

від 30.01.2009 по справі 41/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/432

30.01.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдигнова компанія»

                       «Єдина будівельна»

про                  стягнення 378 493, 79 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:     Вакарчук В.А. –дов. № Б/н від 29.07.2008 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія»«Єдина будівельна»про стягнення 234 223, 37грн. основного боргу, 83 693, 45 грн. інфляційних втрат, 10 883, 12 грн. 3 % річних, 49 693, 86 грн. пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на виконання укладеної між сторонами Угоди № 119 від 21.11.2006 року надав відповідачу послуги транспортом та механізмами, однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати зазначених послуг не виконав. Внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився  борг на суму  234 223, 37 грн.

Ухвалою від 11.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.12.2008 року.

В судовому засіданні 29.12.2008 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 29.12.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 30.01.2009 року.

В судовому засіданні 30.01.2009 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 30.01.2009 року вдруге не з'явився про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

 В судовому засіданні 30.01.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21листопада   2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Єдина будівельна»(далі –Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд»(далі –Виконавець, позивач) укладено угоду № 119 про надання послуг транспортом та механізмами (далі Угода).

Відповідно до п.1.1 даної Угоди, на підставі заявок (річних, квартальних, місячних, разових)  Виконавець зобов'язувався надати послуги транспортом та механізмами (надалі основні засоби –ОЗ) Замовнику відповідно до статутного предмета діяльності Виконавця, а Замовник зобов'язувався використовувати надані ОЗ згідно їх цільового призначення та своєчасно проводити оплату за надані послуги.

Крім того, згідно до п. 2.1.5 Угоди, Виконавець зобов'язувався на підставі змінних рапортів, товаротранспортних накладних та шляхових листів оформлених Замовником, до 5 числа наступного за звітним місяця виставляти останньому рахунки до оплати, а Замовник в силу положень п. 2.2.10 Угоди, зобов'язувався своєчасно проводити розрахунок за виконанні роботи, до 20 –числа наступного за звітним місяця.

Розмір оплати та порядок здійснення розрахунків сторони погодили Розділом  3 згаданої Угоди, яким встановлено, що розмір плати визначається в порядку, передбаченому ДБН Д 1. 1-1-2000 із подальшими змінами та доповненнями, планово-розрахунковими  цінами та взаємно узгодженими калькуляціями.

Оплата послуг Замовником проводиться на підставі наданого Виконавцем рахунку, складеного у відповідності до п. 2.1.5 даної Угоди.

Розрахунок проводиться щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця.

31 грудня 2006 року Угодою № 1 від 31.12.2006 року про зміну і доповнення Угоди № 119 від 21.11.2006 року сторони внесли зміни до Угоди, а саме п. 3.1 Угоди, розмір плати визначається договірною ціною в порядку, передбаченому ДБН Д.1-1-1-200 з подальшими змінами та доповненнями, планово-розрахунковими цінами, узгодженими Замовником та Генпідрядником; взаємно узгодженими калькуляціями.

Пункт 8.6 Угоди викладено в наступній редакції, «Дана угода згідно п. 8.2 пролонгується сторонами і діє до 31.12.2007 року».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з листопада 2006 року по травень 2007 року на підставі замовлень відповідача та на виконання умов укладеної між сторонами Угоди, надав транспортні послуги та послуги іншими механізмами, що підтверджується талонами замовника, товаро-транспортними накладними, подорожними листами вантажних автомобілів, рапортами машиністів та зведеною відомістю послуг (належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи).

Вартість наданих позивачем послуг визначена планово-розрахунковими цінами (які містяться в матеріалах справи) та складає 234 223, 37 грн., проте відповідач свої зобов'язання з оплати зазначених послуг протягом обумовленого Угодою строку не виконав.

У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 234 223, 37 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 234 223, 37 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 Угоди, передбачено, що у разі несвоєчасного розрахунку за надані послуги Замовник зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за наданні послуги керуючись п. 5.1.угоди   нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 49 693, 86 грн.

Строк дії Угоди № 119 від 21.11.2006 року, Угодою № 1 від 31.12.2006 року продовжено до 31.12.2007 року.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата послуг Замовником проводиться на підставі наданого Виконавцем рахунку складеного у відповідності до п. 2.1.5 Угоди. Зазначеним пунктом встановлено, що Виконавець на підставі змінних рапортів, товарно - транспортних накладних та шляхових листів, оформлених Замовником, до  5 числа наступного за звітним місяця зобов'язується виставити останньому рахунки до оплати.

У зв'язку з тим, що матеріали справи не містять належних доказів виставлення позивачем рахунків, прострочення з оплати наданих послуг наступило з 01.01.2008 року, тобто після закінчення строку дії Угоди.

        Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням шестимісячного обмеження встановленого ст. 232 ГК України, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд прийшов до висновку, що  розмір пені розрахований позивачем не вірно, а тому підлягає до стягнення пеня на суму 25 033, 79 грн. за період з 01.01.2008 року по 01.07.2008 року, в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 10 883, 12 грн. та 83 693, 45 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідача, господарський суд приходить до висновку, що розмір та періоди зазначених нарахувань позивачем визначено не вірно, у зв'язку з чим підлягає до стягнення 3 % річних в розмірі 6198, 90 грн. за період з 01.01.2008 року по 17.11.2008 року та інфляційних втрат в розмірі 42 160, 21 грн. в межах розрахунку позивача з січня по жовтень 2008 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

        Керуючись  ст.ст. 33, 80,  82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдиногова компанія»«Єдина будівельна»(01004, м. Київ, вул. Горького, 7, код ЄДРПОУ 33936098) 234 223 (двісті тридцять чотири тисячі двісті двадцять три) грн. 37коп. боргу, 6198 (шість тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 90 грн. 3 % річних, 42 160 (сорок дві тисячі сто шістдесят) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 25 033 (двадцять п'ять тисяч тридцять три) грн. 79 коп. пені, 3076 (три тисячі сімдесят шість) 16 коп. державного мита  та 95 (дев'яносто п'ять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                             О.М. Спичак

Дата підписання рішення

27.02.2009р.