Ухвала

від 18.04.2013 по справі 22/86б/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 квітня 2013 року Справа № 22/86б/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О., суддів:Козир Т.П., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю. розглянувши заявуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська Державної податкової служби про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі№22/86б/2011 за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальності "КЛ-СЕРВІС" провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.12.2011 порушене провадження у справі №22/86б/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ-СЕРВІС" (далі - ТОВ "КЛ-СЕРВІС") на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Луганської області від 26.01.2012 у справі №22/86б/2011 боржника - ТОВ "КЛ-СЕРВІС" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Сичову В.О.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.06.2012 затверджено звіт ліквідатора боржника та ліквідаційний баланс ТОВ "КЛ-СЕРВІС", ліквідовано банкрута - ТОВ "КЛ-СЕРВІС" як юридичну особу, провадження у справі №22/86б/2011 припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012 у справі №22/86б/2011 ухвалу господарського суду Луганської області від 26.06.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012 та ухвалу господарського суду Луганської області від 26.06.2012 залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Луганська Державної податкової служби звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі №22/86б/2011, у якій просить скасувати дану постанову та направити справу на новий розгляд за належністю.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2012 у справі №5017/395/2012, від 13.07.2011 у справі №12/118б, від 01.09.2010 у справі №42/92Б мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах а саме: статей 32, 51 Закону про банкрутство, статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі №22/86б/2011, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для ліквідації юридичної особи боржника, оскільки судами попередніх інстанції встановлено, що ліквідатором боржника у встановленому Законом про банкрутство порядку проведено ліквідаційну процедуру банкрута, зокрема вчинено дії, спрямовані на виявлення та пошук майна боржника; ліквідатором проведено інвентаризацію банкрута, але за результатами її проведення майна не виявлено.

Приймаючи постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2012 у справі №5017/395/2012 та від 13.07.2011 у справі №12/118б, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку про безпідставність порушення справи про банкрутство з огляду на відсутність обов'язкових передумов та обставин, за наявності яких, відповідно до законодавства порушується та здійснюється провадження у справі про банкрутство в порядку статті 51 Закону про банкрутство, а саме:

- відсутність публікації оголошення про припинення юридичної особи як це передбачено приписами статті 105 ЦК України та 60 Господарського кодексу України (справа №5017/395/2012);

- не дотримано строків щодо розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи (справа №12/118б);

- боржником не було повідомлено явних кредиторів про порушення справи про банкрутство (справи №5017/395/2012 та №12/118б);

- додані до заяви про порушення справи про банкрутство документи не містять доказів виконання ліквідаційною комісією вимог частини четвертої статті 111 ЦК України щодо проведення інвентаризації та оцінки майна боржника, що свідчить про неналежне формування активу боржника (справа №5017/395/2012).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2010 у справі №42/92Б, на яку також посилається заявник, скасовано постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на зазначену постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Луганська Державної податкової служби у допуску справи №22/86б/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Заріцька Судді Т.Козир О.Кот М.Малетич І.Панова