ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2013 року Справа № 2/5007/109/11(2-1268/06) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Черкащенка М.М.
суддів: Нєсвєтової Н.М.
Студенця В.І.
розглянувши касаційну скаргу 1.ОСОБА_2 2.ОСОБА_3 на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 у справі№ 2/5007/109/11 за позовом 1.ОСОБА_4 2.ОСОБА_3 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" провизнання права власності на частку в майні товариства за участю представників сторін
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_5 - за довіреністю.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.06 р. позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ТОВ "Бердичівфото" про визнання права власності на частку в приватизованому приміщенні по справі №2-1268/02 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на частку приватизованого приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 в розмірі 1,4% його вартості, а також визнано за ОСОБА_4 право власності на частку вказаного приміщення в розмірі 32,1% його вартості. Приймаючи рішення, суд виходив з того що у ТОВ "Бердичівфото" на момент придбання вищевказаного приміщення були відсутні кошти, а тому були залучені кошти позивачів та їх майнові сертифікати.
20.09.2011р. ТОВ "Бердичівфото" звернулось до господарського суду Житомирської області із заявою про перегляд рішення від 24.05.2006 року у цивільній справі № 2-1268/06 у зв'язку із нововиявленими обставинами. У заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами покладено факти, викладені у постанові про закриття провадження у справі від 04.01.2011 року стосовно ОСОБА_4 з підстав п.8 ст. 6 КПК України.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.11.11р. скасовано рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.06. у цивільній справі 2-1268/06 за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ТОВ "Бердичівфото" про визнання права власності на частку в приватизованому приміщенні.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.12р. рішення господарського суду Житомирської області від 09.11.11р. в частині скасування рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.06. у цивільній справі 2-1268/06 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.12р. касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення господарського суду Житомирської області від 09.11.11р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.12р. у справі №2/5007/109/11 скасовано. Справу №2/5007/109/11 передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.10.2012р. у справі №2/5007/109/11 замінено заявника (відповідача) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІФ", відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.06р. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 р. у справі № 2-1268/06 залишено без змін.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.12р. ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.10.12р. скасовано, справу №2/5007/109/11 передано на розгляд господарського суду Житомирської області.
Не погоджуючись з рішеннями судів, ОСОБА_2 (син померлого ОСОБА_4.) та ОСОБА_3 звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2012р. скасувати, ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.10.2012р. залишити в силі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Частиною 2 ст.112 ГПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти які мають значення для правильного вирішення спору. Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляду справи забезпечила би прийняття судом іншого рішення.
Судами встановлено, що відповідно до мотивувальної частини постанови про закриття провадження у кримінальній справі від 04.01.2011 року ОСОБА_4 використовуючи своє службове становище вирішив скласти завідомо неправдиві офіційні документи, відповідно до яких учасниками ТОВ "Бердичівфото" 12.12.1996 року нібито були проведені загальні збори учасників, на яких було затверджено доповнення до статуту ТОВ "Бердичівфото", отже ОСОБА_4 до складу засновників ТОВ "Бердичівфото" фіктивно, протиправно були включені особи, які передали йому приватизаційні майнові сертифікати у 1996 році і його частка голосів у товаристві нібито була збільшена до 30%.
Відповідно до статті 111 12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Скасовуючи рішення господарського суду Житомирської області та постанову Рівненського апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 22.08.2012р. вказав на те, що обставини викладені в постанові про закриття кримінального провадження, можуть бути визнані судом як нововиявлені, лише у розумінні п. 1 ч. 2 ст.112 ГПК України.
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на частку в майні товариства.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказавши на те, що встановлення у кримінальній справі факту підроблення установчих документів товариства і тим самим незаконне збільшення позивачем частки в статутному фонді ТОВ "Бердичівфото" до 30% є суттєвою обставиною, яка не була і не могла бути відома на час прийняття рішення судом, тобто, нововиявлена обставина, яка вплинула б на висновок суду про визнання права власності на нерухоме майно, при цьому, не з'ясувавши яким чином встановлені судом обставини спростовують висновок покладений в основу рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.06 р.
Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій, в порушення статті 111 12 ГПК України, при новому розгляді справи після скасування попередніх судових рішень постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2012 року, не виконали вказівки суду касаційної інстанції та не встановили чи мають обставини встановлені в постанові про закриття провадження у кримінальній справі істотне значення для правильного вирішення даного спору.
Враховуючи наведене, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів норм процесуального законодавства, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування прийнятих судових рішень у справі.
З огляду на вищевикладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали господарського суду Житомирської області від 22.10.2012 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року, як таких, що прийняті при невірному застосуванні норм процесуального права.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2012р. та ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.10.2012р.у справі №2/5007/109/11 скасувати.
Справу №2/5007/109/11 направити до господарського суду Житомирської області на новий розгляд.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді Н.М. Нєсвєтова
В.І. Студенець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2013 |
Оприлюднено | 28.05.2013 |
Номер документу | 31425067 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Нєсвєтова H.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні