Постанова

від 03.12.2014 по справі 2/5007/109/11(2-1268/06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 2/5007/109/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Акулової Н.В.

Алєєвої І.В.

за участю представників:

Позивача -1: не з'явився;

Позивача -2: не з'явився;

Відповідача: Телічка Ю.А., дов. № б/н від 15.04.2014 року;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.." на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року

у справі № 2/5007/109/11 господарського суду Житомирської області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф..")

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 2-1268/06

за позовом ОСОБА_3

ОСОБА_4

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф..")

про визнання права власності на частку в майні товариства

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото", представництва Фонду Державного майна України в м. Бердичеві, просили поновити строк позовної давності; визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення загальною площею 309,3 кв. м., розташованого у АДРЕСА_1, укладений 28.12.1996 року між представництвом Фонду Державного майна України в м. Бердичеві та товариством з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото"; визнати за позивачами право власності на відповідну частку зазначеного приміщення (т. 1, а.с. 4-6).

Письмовими поясненнями відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" позов визнало, посилаючись на те, що воно використало кошти у вигляді приватизаційних майнових сертифікатів та грошей для придбання спірного приміщення, які належали на праві приватної власності позивачам (т. 1, а.с. 49).

Додатковою позовною заявою позивачі, відмовившись від позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.12.1996 року, просили визнати за ОСОБА_3 право власності на частку вищевказаного приміщення у розмірі 1,4% його вартості та за ОСОБА_4 право власності на частку у розмірі 32,1% його вартості (т. 1, а.с. 103-104).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на частку приватизованого приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 у розмірі 1,4% його вартості; визнано за ОСОБА_4 право власності на частку вказаного приміщення у розмірі 32,1% його вартості (т. 1, а.с. 108-109).

У лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" звернулось Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з заявою про перегляд вищезгаданого рішення за нововиявленими обставинами, вважаючи такою постанову про закриття провадження у кримінальній справі від 04.01.2011 року, якою, на думку заявника, встановлена незаконність використання ОСОБА_4 приватизаційних майнових сертифікатів; просило прийняте у справі рішення скасувати та відмовити у позові (т. 1, а.с. 206).

У запереченнях позивач - ОСОБА_3 не вбачала підстав для перегляду судового акту за нововиявленими обставинами (т. 2, а.с. 7-8).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.06.2011 року зупинено провадження у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду до набрання законної сили рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_3 та інших до Державного реєстратора Черняхівської районної державної адміністрації про визнання незаконними відмов у вчинені реєстраційних дій (т. 2, а.с. 12-13).

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 09.08.2011 року ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.06.2011 року скасовано. Провадження у справі закрито (т. 2, а.с. 26).

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" звернулось до господарського суду Житомирської області з заявою про перегляд рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 2-1268/06 за нововиявленими обставинами, посилаючись на вищезгадану постанову у кримінальній справі від 04.01.2011 року (т. 3, а.с. 1).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.11.2011 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі 2-1268/06 скасовано (т. 3, а.с. 35-36).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишено без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 09.11.2011 року в частині скасування рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року без змін (т. 3, а.с. 92-94).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.21012 року вищезазначені судові акти скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Житомирської області (т. 3, а.с. 147-150).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.10.2012 року замінено товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.."; відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.." у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 2-1268/06 залишено без змін (т. 4, а.с. 24-25).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.10.2012 року скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Житомирської області (т. 4, а.с. 54-58).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2013 року ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.10.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року скасовано з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду (т. 4, а.с. 85-87).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.08.2013 року (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року (головуючий Олексюк Г.Є., судді Гудак А.В., Сініцина Л.М.) (т. 5, а.с. 47-55) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф..") про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду задоволено. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 2-1268/06 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено (т. 4, а.с. 185-188).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2014 року рішення господарського суду Житомирської області від 20.08.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року скасовано з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду (т. 6, а.с. 41-47).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.07.2014 року (суддя Лозинська І.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року (головуючий Павлюк І.Ю., судді Бригинець Л.М., Миханюк М.В.) (т. 6, а.с. 131-133) у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф..") про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року відмовлено. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 2-1268/06 залишено без змін (т. 6, а.с. 99-101).

Не погодившись з постановленими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.." звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 2-1268/06 (т. 6, а.с. 139-145).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.." прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.10.2014 року (т. 6, а.с. 137-138).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/459 від 21.10.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Акулова Н.В., Алєєва І.В. (т. 6, а.с. 153).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2014 року розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.." відкладено на 19.11.2014 року (т. 6, а.с. 155-156).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/502 від 18.11.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Мирошниченко С.В. (т. 6, а.с. 157).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 року розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.." відкладено на 03.12.2014 року (т. 6, а.с. 159-160).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/525 від 01.12.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Акулова Н.В., Алєєва І.В.

У судове засідання 03.12.2014 року представники позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Тобто, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф..") з заявою про перегляд рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 2-1268/06 за нововиявленими обставинами стала наявність постанови про закриття провадження у кримінальній справі від 04.01.2011 року, згідно якої, на думку заявника, встановлено обставини, що не були і не могли бути їй відомі на час розгляду справи та які спростовують висновки, викладені у рішенні міськрайонного суду від 24.05.2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Зазначена норма Конституції України також знайшла своє відображення у ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Суди дійшли висновку, що постанова про закриття кримінального провадження не може бути визнана нововиявленою обставиною, оскільки грунтується лише на обвинувальному висновку, який не є вироком у кримінальній справі.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку, що обставини, на яких ґрунтується заява товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф..") не є нововиявленими, оскільки вони не характеризуються наявністю необхідних ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому статтею 112 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф..", оскільки судами попередніх інстанції було правильно застосовані норми процесуального права, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 , 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.." залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року у справі № 2/5007/109/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: Н.В. Акулова

І.В. Алєєва