Рішення

від 13.02.2009 по справі 53/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/47

13.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «ВЕСТА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий континент»

про стягнення 76 033,82 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О.А.

                    Представники:

Від позивача: Яценко В.А. –представник по довіреності від 19.01.2009р.

Від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий континент»заборгованості за невиконання умов Договору № 37 від 28.01.2008р. в сумі 73 033,82  грн., в тому числі: 70 578,75 грн. –основний борг, 4 842,95 грн. –пеня, 612,12 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/47, розгляд справи призначено на 26.01.2009р.

           У зв'язку з не з'явленням в судове засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою  Господарського суду міста Києва від 26.01.2009р. розгляд справи було відкладено до 13.02.2009р.

13.02.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав додаткові докази та пояснення по справі, в яких зазначив, що позивач до позовної заяви надав накладну № 000006314 з невірною сумою. Помилка сталася через те, що товар за вказаною накладною було відвантажено 01.07.2008р. в повному обсязі, але з невірною ціною (замість знижки в розмірі 22%, була надана знижка в розмірі 12%). Протягом 3-х днів накладна на суму 20 628,10 грн. була замінена на накладну в сумі 18 301,70 грн. Перерахування знижки дало різницю в розмірі 2 326,40 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 24.12.2008р. та            26.01.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/188-1 від 16.01.2009р., наданим позивачем по справі.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для розгляду справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.02.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.01.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 37, предметом якого є поставка широкого спектру продовольчої групи товарів та кормів для тварин.

Відповідно до п. 1.2 Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і сплатити вартість отриманого Товару відповідно до умов Договору і додаткових угод до нього.

Номенклатура, кількість, ціна Товару визначаються сторонами у видаткових накладних.  

Факт поставки товару відповідачеві на загальну суму 71 578,75 грн. підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних:  № 000006314 від 01.07.2008р., № 000006432 від 03.07.2008р., № 000006708 від 14.07.2008р., № 000006988 від 21.07.2008р., № 0000007111 від 25.07.2008р., № 000007376 від 04.08.2008р., № 000007626 від 08.08.2008р., № 000007940 від 18.08.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Як зазначено в п. 6.1 Договору розрахунки за товар відповідач проводить протягом 30 календарних днів з моменту його отримання шляхом перерахунку коштів на розрахункові рахунки позивача. Днем здійснення платежу вважається день, коли сума що підлягає сплаті списується з рахунку відповідача.

Відповідач за отриманий Товар частково розрахувався на суму 1 000,00 грн.,  що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином завіреною копією банківської виписки з рахунку позивача.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 70 578,75 грн., що підтверджується довідкою за підписами директора та головного бухгалтера позивача, та Актом звірки взаємних розрахунків підписаним сторонами без зауважень.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, –за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 70 578,75 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 70 578,75 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 6.3 Договору при порушенні терміну розрахунку покупець зобов'язаний виплатити пеню за кожен день прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє на період за який нараховується пеня.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 4 842,95 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 612,12 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий континент»(01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 7, кв. 35 код ідентифікаційний код 30635830 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «ВЕСТА»(04127, м. Київ, пров. Жуковського Василя, 12, ідентифікаційний  код 30928325) основний борг в сумі 70 578 (сімдесят тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 75 коп., пеню в розмірі –4 842 (чотири тисячі вісімсот сорок дві) грн. 95 коп.,  3% річних –612  (шістсот дванадцять) грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 760 (сімсот шістдесят) грн. 34 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.