Рішення

від 10.02.2009 по справі 32/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.09                                                                                           Справа№ 32/280

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТЕРІЯ”, м.Львів.

До відповідача Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю „Мультівіта”, м.Жовква Львівська область.

Про стягнення 66 049,03 грн.             

За участю представників сторін:

Від позивача: Галань Г.І. - представник (довіреність №1 від 06.01.2009р.

Від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „АРТЕРІЯ”, м.Львів до Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю „Мультівіта”, м.Жовква Львівська область про стягнення 66 049,03 грн., з яких                   41 409,50 грн. сума основного боргу, 12 018,68 грн. інфляційні нарахування, 11 039,94 грн. пеня, 1 580,92 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 29.12.2008р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 27.01.2009р. Ухвалою суду від 27.01.2009р. розгляд справи відкладено, з підстав вказаних в даній ухвалі.

Рішення прийнято 10.02.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень № 3909508 від 29.12.2008р. –вручено 31.12.2008р. та №3967656 від 28.01.2009р. –вручено 30.01.2009р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

                                                                   встановив:

27.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АРТЕРІЯ” (продавець), в собі директора Бегей І.М. та Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю „Мультівіта” (покупець), в особі генерального директора        Познахівського А.Й. було укладено договір № 2/02 купівлі-продажу (далі по тексту –договір № 2/02 від 27.02.2007р.), відповідно до якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю молоко сухе знежирене та інші продукти харчування, (в подальшому товар), а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Згідно п.2.2. договору № 2/02 від 27.02.2007р. загальна кількість товару, яка підлягає передачі у власність покупця визначається відповідно до накладних.

Відповідно до п.3.1. та п.3.4. договору № 2/02 від 27.02.2007р. датою поставки вважається дата, що вказана в накладних, приймання товару по кількості-якості відбувається на момент його відпуску. Після оформлення та підписання сторонами накладних, претензії від покупця щодо кількості і якості не приймаються.

Згідно  до п.4.1. договору № 2/02 від 27.02.2007р. ціна на товар, який є предметом даного договору є договірною і вказується в накладних на отримання товару, які є невід'ємною частиною даного договору.

За умовами п.5.1. договору № 2/02 від 27.02.2007р. розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті –гривні.

Відповідно до п.5.2. договору № 2/02 від 27.02.2007р. покупець проводить розрахунки на протязі 10-ти (десяти) банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця у відповідності до Інструкції „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.

Згідно п.5.3. договору № 2/02 від 27.02.2007р. датою оплати вважається дата поступлення грошових коштів на рахунок продавця.

В п.5.4. договору № 2/02 від 27.02.2007р. вказано, що  з метою впорядкування платежів в рахунок оплати за поставлену продукцію покупець зобов'язаний зазначити у кожному платіжному дорученні на переказ коштів, номер і дату накладної. У разі невиконання покупцем цієї умови продавець вправі здійснювати зарахування платежів в погашення заборгованості на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору № 2/02 від 27.02.2007р. виконав повністю.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору № 2/02 від 27.02.2007р. підтверджується накладною № РН-0000289 від 09.10.2007р. та довіреністю на отримання товару серії ЯНЧ №654694 від 09.10.2007р. на загальну суму 65 000,00 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін у справі.

Відповідач порушив свої зобов'язання, у визначений договором № 2/02                        від 27.02.2007р. термін оплату не здійснив. Згідно видаткової накладної №РН-0000289                від 09.10.2007р. останній день оплати був 19.10.2007р. Проте відповідач сплатив суму основного боргу до квітня 2008р., а саме  65 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 01.11.2007р. на суму 2000,00 грн.; від 14.11.2007р. на суму 2000,00 грн.;             від 21.11.2007р. на суму 5000,00 грн.; від 26.11.2007р. на суму 2000,00 грн.; від 29.11.2007р. на суму 1 000,00 грн.; від 20.12.2007р. на суму 3 000,00 грн.; від 11.03.2008р. на суму        24 750 грн.; від 14.03.2008р. на суму 19 800,00 грн.; від 14.03.2008р. на суму 200 грн.;               від 20.03.2008р. на суму 2 000,00 грн.; від 26.03.2008р. на суму 3 250,00 грн. про поступлення на рахунок ТзОВ „АРТЕРІЯ” коштів.

Згідно п.6.2. договору № 2/02 від 27.02.2007р. у випадку прострочення покупцем зазначеного у п.5.2. даного договору терміну оплати він сплачує продавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Позивач керуючись умовами договору № 2/02 від 27.02.2007р., у зв'язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 4 014,00 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних, що згідно поданого ним розрахунку становлять 677,55 грн. та збитки від інфляції в сумі 7 850,00 грн.

04.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АРТЕРІЯ” (продавець), в собі директора Бегей І.М. та Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю „Мультівіта” (покупець), в особі генерального директора        Познахівського А.Й. було укладено новий договір № 3/03 купівлі-продажу (далі по тексту –договір №3/03 від 04.03.2008р.), відповідно до якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю молоко сухе знежирене та інші продукти харчування, (в подальшому товар), а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Умови договору №3/03 від 04.03.2008р. аналогічні умовам договору №2/02 від 27.02.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору № 3/03 від 04.03.2008р. виконав повністю.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору №3/03 від 04.03.2008р. підтверджується накладними, які підписані повноважними представниками сторін на загальну суму 162 622,50 грн., а саме:

- № РН 0000026 від 05.03.2008р. на суму 11 550,00 грн.;

- № РН 0000032 від 12.03.2008р. на суму  24 750,00 грн.;

- № РН 0000039 від 17.03.2008р. на суму  19 800,00 грн.;

- № РН 0000050 від 02.04.2008р. на суму    4 950,00 грн.;

- № РН 0000055 від 10.04.2008р. на суму    9 585,00 грн.;

- № РН 0000061 від 16.04.2008р. на суму    2 475,00 грн.;

- № РН 0000069 від 05.05.2008р. на суму    3 300,00 грн.;

- № РН 0000070 від 06.05.2008р. на суму     3 300,00 грн.;

- № РН 0000074 від 07.05.2008р. на суму    7 425,00 грн.;

- № РН 0000075 від 14.05.2008р. на суму    6 600,00 грн.;

- № РН 0000080 від 19.05.2008р. на суму    4 125,00 грн.;

- № РН 0000081 від 20.05.2008р. на суму     4 125,00 грн.;

- № РН 0000082 від 21.05.2008р. на суму     4 537,00 грн.;

- № РН 0000085 від 26.05.2008р. на суму   12 375,00 грн.;

- № РН 0000086 від 27.05.2008р. на суму     7 425,00 грн.;

- № РН 0000095 від 05.06.2008р. на суму   11 137,50 грн.;

- № РН 0000102 від 17.06.2008р. на суму   11 550,00 грн.;

- № РН 0000105 від 19.06.2008р. на суму     3 300,00 грн.;

- № РН 0000114 від 04.07.2008р. на суму   10 312,50 грн.

Відповідач порушив свої зобов'язання по договору №3/03 від 04.03.2008р., щодо оплати, а саме: як вбачається з матеріалів справи, відповідач продовжуючи сплачувати борг по договору №2/02 від 27.02.2007р. отримував товар вже по новому договору №3/03 від 04.03.2008р. Тобто суми проплат відповідача в період з 04.03.2008р. по 26.03.2008р. (коли остаточно не була погашена заборгованість за договором №2/02 від 27.02.2008р.) в основному зараховувались як погашення боргу за видатковою накладною №РН-0000289 від 09.10.2007р. на загальну суму 65 000,00 грн. по договору №2/02 від 27.02.2007р.

Відповідач здійснював проплати одними платіжними дорученнями одночасно і по договору №2/02 від 27.02.2007р. і по договору №3/03 від 04.03.2008р., а також неправильно зазначав в платіжних дорученнях підставу платежу (посилання на договір №2/02 від 27.02.2007р. в той час, як заборгованість по ньому вже була погашена).  

Відповідачем частково сплачено основний борг по договору №3/03 від 04.03.2008р. на загальну суму 121 213,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 04.03.2008р. на суму 11 550,00 грн.; від 26.03.2008р. на суму 1 750,00 грн.; від 02.04.2008р. на суму 4 950,00 грн.; від 10.04.2008р. на суму 7 425,00 грн.; від 11.04.2008р. на суму 2 160,00 грн.; від 11.04.2008р. на суму 340,00 грн.; від 16.04.2008р. на суму 2 475,00 грн.; від 16.04.2008р. на суму 25,00 грн.;  від 05.05.2008р. на суму 3 300,00 грн.; від 06.05.2008р. на суму 3 300,00 грн.; від 07.05.2008р. на суму 7 425,00 грн.; від 07.05.2008р. на суму  575,00 грн.; від 14.05.2008р. на суму 6 600,00 грн.; від 19.05.2008р. на суму 4 000,00 грн.; від 21.05.2008р. на суму 3 600,00 грн.; від 22.05.2008р. на суму 5 188,00 грн.; від 27.05.2008р. на суму 9 000,00 грн.; від 04.06.2008р. на суму 22 200,00 грн.; від 17.06.2008р. на суму 11 550,00 грн.; від 20.06.2008р. на суму 3 037,00 грн.; від 20.06.2008р. на суму 263,00 грн.; від 04.07.2008р. на суму 10 312,50 грн.; від 04.07.2008р. на суму 187,50 грн.

Відтак, сума основного боргу відповідача перед позивачем згідно договору №3/03 від 04.03.2008р. за період з 23.03.2008р. по 10.12.2008р. становить 41 409,50 грн.

Згідно п.6.2. договору №3/03 від 04.03.2008р. у випадку прострочення покупцем зазначеного у п.5.2. даного договору терміну оплати він сплачує продавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Позивач керуючись умовами договору №3/03 від 04.03.2008р., у зв'язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 7 025,94 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних, що згідно поданого ним розрахунку становлять 903,37 грн. та збитки від інфляції в сумі 4 168,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи на момент подання позовної заяви відповідач згідно умов укладених договорів № 2/02 від 27.02.2007р. та № 3/03 від 04.03.2008р. має заборгованість на суму 66 049,03 грн., з яких  41 409,50 грн. сума основного боргу,             12 018,68 грн. інфляційні нарахування, 11 039,94 грн. пеня, 1 580,92 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід зауважити, що позивачем було направлено відповідачу 15.01.2009р. Акт звірки за період з 01.10.2007р. по 18.12.2008р., що підтверджується фіскальним чеком №6189 від 15.01.2009р. З акту звірки складеного позивачем станом на 18.12.2008р. та долученим до матеріалів справи вбачається, що у ньому враховані проплати відповідача  по усіх банківських виписках долучених до матеріалів справи.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку основного боргу в сумі 41 409,50 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 11 039,94 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 1 580,92 грн. –3% річних.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне: у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.6.2. договору №3/03 від 04.03.2008р. у випадку прострочення покупцем зазначеного у п.5.2. даного договору терміну оплати він сплачує продавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню по договору №3/03 від 04.03.2008р. згідно поданого ним розрахунку 7 025,94 грн. пені.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 4 014,00 грн., нарахованої на підставі п.6.2. договору №2/02 від 27.02.2007р., суд зазначає наступне.

До вимог про стягнення пені застосовується строк позовної давності в один рік, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України. Позивач просить стягнути пеню в сумі                             4 014,00 грн. за період з жовтня 2007р. по березень 2008р. Борг виник в жовтні 2007р., відтак позивач пропустив строк позовної давності по вимозі про стягнення пені, який закінчився в жовтні 2008р.

Відтак, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені по договору №2/02 від 27.02.2007р. в сумі 4 014,00 грн. слід відмовити.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частково, а саме: 41 409,50 грн. основного боргу,  7 025,94 грн. пені,            12 018,68 грн. інфляційних нарахувань та  1 580,92 грн. 3% річних.

Відповідач позовні вимоги належним чином не спростував, наданим йому правом на захист не скористався, заходів спрямованих на погашення заборгованості не вжив.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 4 від 14.01.2009р. на суму 6,00 грн. та №212 від 17.12.2008р. на суму 654,49 грн. - держмита і     № 213 від 17.12.2008р. на суму 118,00 грн. - вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 258, 526, 530, 549, 612, 625, 655 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю „Мультівіта” (80300, Львівська область м.Жовква, вул. Вокзальна, 13; р/р 260040060925 в „Укрексімбанк” м.Львів; МФО 325718; ЄДРПОУ 30757745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТЕРІЯ” (79007, м.Львів, вул.Ак.Кучера, 13;                             р/р 260070101704 в ЗАТ „ПроКредитБанк” м.Київ; МФО 320984; ЄДРПОУ 23882652)  основний борг в сумі  41 409,50 грн., пеню в сумі  7 025,94 грн., інфляційні нарахування в сумі 12 018,68 грн., три проценти річних в сумі  1 580,92 грн., держмито в сумі 620,35 грн. та 110,82 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені по договору №2/02 від 27.02.2007р. в сумі 4 014,00 грн. відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя