Рішення

від 24.02.2009 по справі 11/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 лютого 2009 р.                          Справа 11/16-09

за позовом     товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»,

                      м. Львів

до                   відкритого акціонерного товариства «Ладижинський завод силікатної

                      цегли»,   м. Ладижин Вінницької області

про                 стягнення 82 706 грн. 96 коп..

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача      -  не з‘явився;

від відповідача  -  Є. Пархоменко за довіреністю.       

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Ладижинський завод силікатної цегли»заборгованості за договором  оперативного  лізингу № 330/0807 від 02.08.2007р. в загальному розмірі 82 706,96 грн., з яких: 69714,96 грн. –борг з лізингових платежів, 5594,43 грн. –інфляційні нарахування, 970,61 грн. –річні та 6426,96 грн. –пеня.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору оперативного  лізингу від 02.08.2007р. № 330/0807  відповідачу надано гусеничний екскаватор в кількості 1 одиниця на загальну суму 1 039 502,10 грн.. Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 6.2. вказаного договору Лізингоодержувач повинен сплачувати  лізингові платежі до 15 числа поточного місяця, відповідно до графіку (додаток № 3 до договору). Свої зобов‘язання відповідач систематично порушує внаслідок чого станом на 16.12.2008р. утворилась заборгованість в розмірі 69 714,96 грн..

         Відповідач  в поясненнях за № 205 від 20.02.2009р. не заперечує факт наявності заборгованості та зауважує, що завод перебуває у скрутному становищі, виробництво стоїть, боржники не виконують своїх обов‘язків по поверненню заборгованих коштів за отриманий ними товар. Крім того відповідач клопоче перед судом про  відстрочення на певний час  повернення боргу за договором оперативного лізингу.

        Дослідивши дане клопотання, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено вирішення питання відстрочення повернення боргу. Разом з тим, ст. 121 цього Кодексу регулюється питання відстрочення рішення суду.

Розглянувши матеріали справи,  оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судом  встановлено наступне.

02.08.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (позивач) та відкритим акціонерним товариством «Ладижинський завод силікатної цегли»(відповідач)   укладено договір оперативного лізингу за № 330/0807.

Предметом даного договору є майно , яке Лізингодавець придбає на замовлення Лізингоодержувача для наступної передачі йому в користування.

Згідно  акту приймання-передачі   б/н. від 06.09.2007р.  відповідачу передано  гусеничний екскаватор HYUNDAI R320LC-7  вартістю 1 039 502, 10 грн..

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3   договору встановлено, що  Лізингоодержувач  за користування майном вносить періодичні лізингові платежі. Лізингові платежі включають:

- суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину у лізинг майно;

- платіж як винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

- інші витрати Лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у Графіку платежів, викладеному у Додатку № 3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід‘ємною частиною.

Як зазначено в позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, станом  на 16.12.2008р. за відповідачем рахується заборгованість по лізингових платежах в розмірі 69 714,96 грн. за період з листопада 2007 року по грудень 2008 року.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Наведене свідчить, що позивачем правомірно заявлено  до стягнення  69 714,96 грн. заборгованості  за договором лізингу.

Відповідно до п. 9.2 договору Лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобов‘язань  згідно даного договору, а саме, за порушення термінів сплати лізингових платежів сплачує пеню в розмірі 0,15%  від суми простроченого платежу за кожен день протермінування, незалежно від терміну тривання порушення.

Водночас,  відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір  пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого  платежу та не може перевищувати подвійної облікової Ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.   

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання.

Як вбачається з розрахунку , позивач просить стягнути пеню в розмірі 6 426,96 грн.,  за  період з 18.12.2007р. по 15.12.2008р. виходячи з приписів  ЦК України.

Суд  не  може  погодитись  з  твердженням  позивача  щодо  нарахування  пені  за  нормами  ЦК України,  оскільки   між  сторонами  договору  виникли  господарські  правовідносини і  до них  слід  застосовувати  норми  ГК  України,  як  спеціального  закону,  який  регулює  господарські  відносини.

Так,  відповідно до  п. 6 ст. 232  ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачений спеціальний строк позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені).

Беручи до уваги вищевикладене, період нарахування пені обмежений ч.6 ст.232 ГК України та становить з 18.12.2007р. по 18.05.2008р., розмір якої складає 2826,42 грн..

Наведене свідчить, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені, а як наслідок і невірно визначено її розмір, а тому в стягненні 3600,54 грн. пені слід відмовити, як безпідставно заявленій.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, розмір якої складає 5594,43грн.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких становить 970,61 грн..

           Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідач визнає наявність заборгованості за договором, а позовні вимоги у вище вказаній частині є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають  задоволенню з розподілом  судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ладижинський завод силікатної цегли»(Вінницька область, м. Ладижин, вул. Промислова, 1, код 00294020) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, код 31730064) 69714 (шістдесят дев‘ять тисяч сімсот  чотирнадцять) грн. 96 коп. –боргу по лізингових платежах; 5  594 (п‘ять тисяч п‘ятсот дев‘яносто чотири) грн. 43 коп. –інфляційних втрат; 970 (дев‘ятсот сімдесят) грн. 61 коп. – річних; 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 42 коп. –пені; 791 (сімсот дев‘яносто одну) грн. 06 коп. –витрат зі сплати державного  мита та 112 (сто дванадцять) грн. 86 коп. -  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      4.          В стягненні 3600,54 пені відмовити.

5.          Копію рішення направити сторонам.

                                                                        Рішення оформлено та підписано 26.02.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 –відповідачу