Рішення

від 02.03.2009 по справі 53/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/73

02.03.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «САВВА»   

до Приватного підприємства «Клеопатра Нова»

про стягнення 17 256,05 грн.

                                                                      Суддя           Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Шевченко Т.М. –представник по довіреності № 48 від 01.12.2008р.

від відповідача:  не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

          Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «Клеопатра Нова»заборгованості за Договором поставки № 44352 від 19.05.2008р. в розмірі 17 256,05 грн., в тому числі: сума основного боргу –13 910,65 грн., пеня –1 646,41 грн., інфляційні збитки –1 493,2 грн., 3% річних –205,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2008р. порушено провадження по справі № 53/73, розгляд справи призначено на 02.02.2009р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2009р. у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважних представників сторін та невиконанням останніми вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 23.02.2009р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2009р. у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та необхідністю витребування від позивача додаткових доказів розгляд справи було відкладено до 02.03.2009р.

          Представник позивача в судовому засіданні 02.03.2009р. надав пояснення по суті позовних вимог, документи на виконання вимог попередніх ухвал суду, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 23.12.2008р., від 19.01.2009р. та від 16.02.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені на запит позивача Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України наданим Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві від 21.01.2009р. № 21-10/276-3.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.03.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19.05.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 44352 поставки (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність (продати) Покупцю (відповідач) товар згідно з накладними у відповідності до отриманих замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується здійснити оплату за такий товар та приймати його на умовах даного Договору (купити)  (п. 1.1 Договору).

Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі цього Договору та накладних, згідно з замовленнями Покупця (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору загальна вартість даного Договору становить суму всіх накладних на відпуск товару Покупцю.

           На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу по справі Товар на загальну суму 19 814,30 грн., що  підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних:  № Др-0041673 від 05.06.2008р., № Др-0038716 від 26.05.2008р., № Др-0037239 від 21.05.2008р., № Др-0037233 від 21.05.2008р., № Др-0037143 від 20.05.2008р., № Др-0048017 від 28.06.2008р., № Др-0041082 від 03.06.2008р., № Др-0039388 від 28.05.2008р., № Др-0042661 від 09.06.2008р., № Др-0043121 від 11.06.2008р., № Др-0043360 від 11.06.2008р., № Др-0044352 від 15.06.2008р., № Др-0045039 від 18.06.2008р., № Др-0045796 від 20.06.2008р., № Др-0048945 від 03.07.2008р., № Др-0048944 від 03.07.2008р., № Др-0052041 від 14.07.2008р.  (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

          Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за товар Покупцем здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар п. 4.4 Договору.

          Відповідно до п. 4.4 Договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару на складі Покупця та підписання видаткової (товарно-транспортної) накладної.

          Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що Товар був прийнятий згідно з видатковими накладними уповноваженою особою покупця.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Матеріали справи свідчать що відповідач за отриманий від позивача товар частково на суму 10 708,12 грн. розрахувався, частину товару на суму 21,36 грн. повернув позивачу, що підтверджується взаєморозрахунками з клієнтами з 01.01.2007р. по 22.12.2008р.

          Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача вимогу № 0712-2 від 07.12.2008р. про оплату товару в сумі 13 910,65 грн. На доказ направлення вказаної вимоги позивач долучив до позовної заяви належним чином завірену копію фіскального чека № 6085 від 09.12.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).  

          Відповідач відповіді не надавав, обов'язок щодо сплати заборгованості перед позивачем не виконав.

          Таким чином на день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача за неналежне виконання умов Договору становить 10 729,48 грн.

          Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 181,17 грн. (13 910,65 грн. (заявлена сума основного боргу позивачем до стягнення) -  10 729,48 грн. (підтверджена матеріалами справи) = 3 181,17 грн.) не підлягає задоволенню за недоведеністю.  

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  10 729,48 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.  

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 8.2.1 Договору за порушення термінів розрахунків, передбачених в п. 6.1 даного Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.    

Позивач надав суду розрахунок пені зроблений відповідно до п. 8.2.1 Договору та вимог чинного законодавства України.

Однак, розмір пені позивачем обраховано невірно, оскільки невірно визначено суму основної заборгованості відповідача та дату початку нарахування пені.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 985,00 грн. за розрахунком суду.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних та річних обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню за розрахунком суду в сумі 686,69 грн. інфляційних та 123,46 грн. 3% річних, оскільки позивач також невірно зробив розрахунок інфляційних та 3% річних оскільки невірно визначив суму основної заборгованості відповідача та дату початку нарахування штрафних санкцій.

          Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Приватного підприємства  «Клеопатра Нова»(02099, м. Київ, вул.. Ялтинська, 5-Б, ідентифікаційний код 35871478 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВВА»(02230, м. Київ, вул. Карла Маркса, 60, ідентифікаційний код 31117435) 10 729 (десять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн.. 48 коп.  основного богу, 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. пені, 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 69 коп.  інфляційних, 123 (сто двадцять три) грн.. 46 коп. 3% річних, 125 (сто двадцять п'ять) грн.. 24 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 64 коп.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.