Рішення

від 16.02.2009 по справі 1/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/30

16.02.09

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода»

Про                              стягнення 963,82 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Ткаченко Т.О., довіреність № 14/10-03 від 14.10.2008р.

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 963,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконував умови договору № ДАО-000150 від 14.09.2007 року.

Ухвалою суду від 29.12.08 порушено провадження у справі № 1/30 та призначено розгляд на 16.02.2009.

16.02.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі  не виконав.

З довідки ЄДРПОУ відповідача, надану представником позивача, слідує, що відповідач місце реєстрації не змінював, тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, без участі відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ДАО-000150, згідно з якими позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 1355,16 грн.

Згідно з п.5.1 договору відповідач повинен був оплачувати товар не пізніше 14 дня після поставки.

Поставки здійснювались за накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем в рахунок часткової оплати поточного боргу були надіслані кошти всього на загальну суму 819,76 грн., що копією банківської виписки.

Станом на день подачі позову до Господарського суду міста Києва сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 535,40 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 963,82 грн. боргу, а саме: 535,40 грн. – основного боргу, 428,42 грн. –40% річних (п.5.4 договору), та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов'язується прийняти та оплатити за поставлений товар певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов'язань, заборгованість в сумі 535,40грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Згідно п.1 ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар згідно договору, суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов'язання доведена матеріалами справи, та не спростована відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода»(04075, м.Київ, вул. Межи гірська 82-А, код 19494401, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин» (68500, Одеська обл.., Тарутінський р-н, смт. Тарутине, вул.Капітана Панасенко 1-А, п/р 2600881198 у Солом'янському відділенні №3 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 31851793) 535(п'ятсот тридцять п'ять)грн. 40 коп. –основного боргу; 428 (чотириста двадцять вісім)грн. 42 коп. –40% річних; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 17.02.09р.)