Рішення

від 23.05.2013 по справі 919/429/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року справа № 919/429/13

За позовом приватного підприємства "Карбон"

(99045, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 15/3)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест"

(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 29/5)

про стягнення заборгованості у розмірі 24 939,20 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Петрова М.О., довіреність б/н від 11.02.2013;

відповідача - Кутєпової Л.В., довіреність б/н від 20.05.2013

Суть спору:

Приватне підприємство "Карбон" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики у розмірі 24 939,20 грн, з яких: 21000,00 грн - сума основного боргу, 307,23 грн - 3% річних, 2100,00 грн - штраф, 1531,97 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови договору безпроцентної позики від 10.09.2012 щодо своєчасного повернення суми позики у розмірі 21 000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2013 порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 25.04.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 23.05.2013.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача надала відзив на позов, зазначає, що договір позики було укладено з метою привласнення кадастрового номера земельній ділянці під будівлею ТП-105, для подальшого укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу вказаного об'єкту. Отримані за договором займу грошові кошти у розмірі 21 000,00 грн були перераховані відповідачем приватному підприємцю Живанову В.В. - у розмірі 18000,00 грн, та приватному підприємству «Севастопольський інститут геоінженерно-технічних досліджень» - у розмірі 3000,00 грн, для виконання технічної землевпорядної документації за договорами № 1-09/12 від 07.09.2012 та № 03/09/12 від 07.09.2012 у зв'язку з відповідач просив залучити до участі у справі в якості відповідачів приватного підприємця Живанова В.В. та ПП «СІГТД». Позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів приватного підприємця Живанова В.В. та ПП «СІГТД» було відмовлено, оскільки підставою позовних вимог є наявність договірних відносин між сторонами у справі, та вказані особи до договірних відносин сторін щодо безпроцентної позики не мають жодного відношення.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2012 між приватним підприємством «Карбон» (далі - ПП «Карбон», позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ремстройтрест» (ТОВ «Ремстройтрест», позичальник) укладено договір безпроцентної позики.

Відповідно до п. 1.1 Договору позикодавець передає позичальникові грошові кошти для цілей, пов'язаних з веденням господарської діяльності у розмірі, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю в обумовлений строк і на умовах, передбачених договором.

Позика за договором є безпроцентною (п. 1.2 Договору).

Сума позики складає 21 000,00 грн (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору, позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 4.1. Договору сторони визначили, що строк повернення позики позичальником - не пізніше 30.09.2012.

У пункті 5.1. Договору сторони зазначили, що позичальник зобов'язаний повернути суму позики в строк, встановлений п. 4.1. Договору, шляхом перерахування в безготівковому порядку грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

Відповідно до п. 7.1. Договору, договір вступає в силу з моменту надання позикодавцем суми позики позичальникові та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за договором.

Неповернення позичальником, отриманої суми позики у розмірі 21 000,00 грн стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Спірні правовідносини, виникли між сторонами з приводу виконання умов договору безпроцентної позики та регулюються главою 71 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого договору.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні приписи містяться в статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами частини першої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Частина сьома цієї ж статті передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено імперативне правило: договір є обов'язковим для виконання сторонами договору.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору безпроцентної позики від 10.09.2012 позивачем були переховані відповідачу грошові кошти в сумі 21 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою (а.с. 10) та не спростовувалося представником відповідача у судовому засіданні. Отримані кошти позичальник зобов'язався повернути в повному обсязі в строк до 30.09.2012 (пункт 4.1 Договору).

Однак, в обумовлені договором строки сума позичених грошових коштів відповідачем повернута в повному обсязі не була, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 21 000,00 грн, яка до теперішнього часу не погашена.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доказів погашення ТОВ «Ремстройтрест» заборгованості в сумі 21 000,00 грн відповідачем суду не надано.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що він не повинен повертати грошові кошти у розмірі 21 0000,00 грн, оскільки ці кошти були перераховані на рахунки ПП Живанов В.В. та ПП «СІ ГІТІ» на виконання укладених з ними договорів, оскільки, по-перше, умовами договору позики чітко визначено строк повернення грошових коштів - не пізніше 30.09.2012, а по-друге, виконання відповідачем своїх зобов'язань за умовами договору позики не ставиться у залежність виконання будь-яких дій чи інших договорів третіми особами.

Правовідносини між відповідачем у справі та приватним підприємцем Живановим В.В. і ПП «СІГТД» за договорами № 1-09/12 від 07.09.2012 та № 03/09/12 від 07.09.2012 не можуть бути предметом розгляду у даній справі, оскільки не є предметом спору.

За таких обставин, судом встановлений факт порушення ТОВ «Ремстройтрест» умов договору безпроцентної позики від 10.09.2012 в частині виконання зобов'язання щодо своєчасного повернення грошей, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 21 000,00 грн, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 307,23 грн, штрафу в сумі 2100,00 грн та пені у розмірі 1531,97 грн суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Цивільного кодексу України.

Суд перевірив розрахунок 3% річних (а.с. 4), зроблений позивачем, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 307,23 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

За змістом пункту 6.1 Договору, при простроченні повернення позики позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від неповернутої суми позики та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Зважаючи на наявність прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо сповнення суми позики, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені та штрафу.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок пені та штрафу (а.с. 4), суд знаходить їх вірними, а вимоги позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 1 531,97 грн та штрафу у розмірі 2100,00 такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП «Карбон» підлягають задоволенню повністю, з ТОВ «Ремстройтрест» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 24 939,20 грн, з яких: 21 000,00 грн - сума основного боргу за договором позики, 307,23 грн - 3% річних, 2100,00 грн - штраф, 1531,97 грн - пеня.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача, отже, з ТОВ «Ремстройтрест» на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" (99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 29/5, ідентифікаційний код 05449377, р/р 26004000092107 в ПАТ УСБ м. Київ, МФО 300023, або з будь-якого іншого рахунку) на користь приватного підприємства "Карбон" (99045, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 15/3, ідентифікаційний код 30342417, р/р 2600300018223 в СФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 384986 або на будь-який інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 24 939,20 грн (двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 20 коп), з яких: 21 000,00 грн - сума основного боргу, 307,23 грн - 3% річних, 2100,00 грн - штраф, 1531,97 грн - пеня, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва