Постанова

від 29.07.2013 по справі 919/429/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Справа № 919/429/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - Петров М.О., представник, довіреність № б/н від 11.02.2013;

відповідача - Кутєпова Л.В., представник, довіреність № б/н від 20.05.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 23 травня 2013 року у справі №919/429/13

за позовом Публічного підприємства "Карбон" (вул. Рєпіна, 15/3, Севастополь, 99045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" (вул. М. Музики, 29/5, Севастополь, 99007)

про стягнення заборгованості у розмірі 24939,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Карбон" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" про стягнення заборгованості у розмірі 24939,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем порушені зобов'язання за договором безпроцентної позики від 10 вересня 2012 року в частині своєчасного повернення позики. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач також нарахував штрафні санкції.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 23 травня 2013 року у справі №919/429/13 позовна заява Приватного підприємства "Карбон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" про стягнення заборгованості у розмірі 24939,20 грн., задоволена.

Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем неналежним чином виконувалось зобов`язання щодо повернення позики у зв`язку з чим, на підставі умов договору, з відповідача підлягає стягненню сума позики в розмірі 21000,00 грн. та нараховані на неї штрафні санкції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що договір позики було укладено з метою привласнення кадастрового номера земельній ділянці під будівлею ТП-105, для подальшого укладення договору купівлі-продажу вказаного об'єкту. Крім того, відповідач зазначає, що отримані за договором безпроцентного займу грошові кошти у розмірі 21000,00 грн. 12.09.2012 були перераховані відповідачем Приватному підприємцю Живанову В.В. - у розмірі 18000,00 грн. для виконання технічної землевпорядної документації за договором № 1-09/12 від 07.09.2012 та Приватному підприємству "Севастопольський інститут геоінженерно-технічних досліджень" - у розмірі 3000,00 грн. за договором № 03/09/12 від 07.09.2012. Заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що вказаними підприємствами не були виконані договірні зобов`язання, у зв`язку з чим позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду № 1 до договору безпроцентної позики від 10.09.2012, якою змінений строк повернення позики до 01.12.2012, відтак період прострочки з 01.10.2012 не відповідає дійсності. Крім того, сума позики фактично була повернута позивачу через Приватного підприємця Живанова В.В. та Приватне підприємство "Севастопольський інститут геоінженерно-технічних досліджень".

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 липня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.

У попередньому судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

В судовому засіданні оголошена перерва до 29.07.2013, після якої уповноважені представники в судове засідання не з'явились.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

10 вересня 2012 року між Приватним підприємством "Карбон" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" (позичальник) укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника для цілей, пов'язаних з веденням господарської діяльності у розмірі, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю в обумовлений строк (не пізніше 30.09.2012) і на умовах, передбачених договором (далі - Договір), (а.с.8).

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що позичальник зобов'язаний повернути суму позики в строк, встановлений п. 4.1. Договору, шляхом перерахування в безготівковому порядку грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

Відповідно до п. 7.1. Договору, договір вступає в силу з моменту надання позикодавцем суми позики позичальникові та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за договором.

Позивач умови Договору щодо надання відповідачеві позики виконав.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманої безпроцентної позики не виконав.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення сума позики.

Господарський суд міста Севастополя позовні вимоги задовольнив повністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

У відповідності до вимог статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору безпроцентної позики від 10 вересня 2012 року.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що обов`язок позикодавця з надання безпроцентної позики був виконаний належним чином, про що свідчить банківська виписка з рахунку позивача від 12.09.2012 (а.с. 10).

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з повернення суми позики в розмірі 21000,00 грн. встановлений судом та підтверджується матеріалами справи.

Оскільки повернення безпроцентної позики передбачено п.4.1 Договору, та відповідач не надав доказів її повернення у встановленому Договором порядку, судова колегія визнає вірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення суми позики в розмірі 21000,00 грн.

Частиною першою статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 1531,97 грн., судова колегія зазначає, що санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами Договору і що її розмір відповідає розміру, встановленому діючим законодавством. Судова колегія вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми пені у заявлено позивачем розмірі правомірно задоволена судом першої інстанції в розмірі 1531,97 грн. (рахунок перевірений судовою колегією та є вірним).

З огляду на положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України судова колегія визнає, що позивач має право на стягнення 3% річних. Рахунок позивача перевірений судовою колегією та є вірним, тому задоволення позовних вимог в розмірі 307,23 грн. визнано судовою колегією правильним.

Оскільки сплата штрафу в розмірі 10% від неповерненої суми передбачена п.6.1 Договору, та відповідач не надав доказів своєчасного повернення суми займу у встановленому Договором порядку, судова колегія визнає вірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення штрафу в розмірі 2100,00 грн.

Дослідивши доводи заявника, які викладені в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.

Не може бути прийнятий судом довід заявника апеляційної скарги стосовно того, що він не повинен повертати грошові кошти у розмірі 21000,00 грн., оскільки ці кошти були перераховані на рахунки Приватного підприємця Живанова В.В. - у розмірі 18000,00 грн. за договором № 1-09/12 від 07.09.2012 та Приватного підприємства "Севастопольський інститут геоінженерно-технічних досліджень" - у розмірі 3000,00 грн. за договором № 03/09/12 від 07.09.2012, з наступних підстав.

По-перше, позивач належним чином, відповідно до умов Договору, надав відповідачу суму безпроцентної позики, що підтверджується матеріалами справи (а.с.10) та не спростовується відповідачем.

По-друге, умовами Договору чітко визначено строк (не пізніше 30.09.2012) повернення грошових коштів позивачу - Приватному підприємству "Карбон", а не третім особам.

По-третє, виконання відповідачем своїх зобов'язань за умовами Договору не ставиться у залежність від виконання будь-яких дій чи інших договорів третіми особами.

Договори, на які посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень, судовою колегією не розглядаються, оскільки вони не є предметом спору у даній справі, жодного посилання на ці договори або правовідносини з іншими сторонами договір безпроцентної позики не містить.

Щодо доводу про зміну строку повернення позики до 01.12.2012 судова колегія зазначає наступне.

По-перше, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Сторона приймала участь у розгляді справи в суді першої інстанції та не була позбавлена права надати цей доказ: проект додаткової угоди до Договору, не навела жодного доказу поважності причин не надання цих доказів суду першої інстанції.

По-друге, Додаткова угода № 1 до Договору від 10.09.2012, яка долучена відповідачем до апеляційної скарги, підписана лише позивачем. Наданий відповідачем в судовому засіданні 22.07.2013 для огляду судовій колегії оригінал вказаної додаткової угоди також підписаний тільки однією стороною - позивачем.

Згідно вимог статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки у сторін відсутня, тому не надана суду підписана обома сторонами Додаткова угода, судова колегія дійшла висновку, що сторонами не погоджено продовження строку повернення позики до 01.12.2012, відтак, строк повернення позики є 30.09.2012.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі та поясненнях позивача, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія визнала вірним висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23 травня 2013 року у справі №919/429/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Карбон" (вул. Репіна, 15/3, Севастополь, 99045).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремстройтрест" (вул. М. Музики, 29/5, Севастополь, 99007).