Рішення

від 16.02.2009 по справі 53/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш»

до Приватного підприємства «УкрСпецАгроМаш»

про стягнення 125 300,00 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О.А.

                    Представники:

Від позивача: Шеботинська І. А. –представник за довіреністю № 2 від 22.01.2009р.

Від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «УкрСпецАгроМаш»заборгованості за Договором купівлі-продажу № 21/06 від 21.06.2007р. в розмірі 125 300,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2009р. порушено провадження по справі № 53/86, розгляд справи призначено на 30.01.2009р.

У зв'язку з не з'явленням в судове засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою  Господарського суду міста Києва від 30.01.2009р. розгляд справи було відкладено до 16.02.2009р.

В судовому засіданні 16.02.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання  не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 15.01.2009р. та від 30.01.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 725028 від 27.10.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.02.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21.06.2007р. між сторонами у справі укладено Договір № 21/06 купівлі-продажу з залученням клієнтом банківського кредиту (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця,  а Покупець прийняти та оплатити наступний Товар – Самоскид БелАЗ-7540В по ціні 736 000,00 грн., в тому числі ПДВ –122 666,67 грн. у кількості 5 одиниць ( п. 1.1. Договору № 21/06 від 21.06.2007р.). Загальна сума Договору складає 3 680 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 613 333,33  грн. ( п. 3.3 Договору № 21/06 від 21.06.2007р.)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

Пунктом 5.1 Договору № 21/06 від 21.06.2007р. передбачено, що Покупець зобов'язаний перерахувати авансовий платіж за Товар на п/р Продавця у розмірі 20%, що складає 736 000,00 грн., в тому числі ПДВ –122 666,67 грн.

Заявник (позивач по справі) 22.06.2007р. перерахував на розрахунковий рахунок Виконавця суму 736 000,00 грн. (що становить 20% від загальної суми поставки) на підставі Договору № 21/06 від 21.06.2007р., що підтверджується платіжним дорученням № 298 від 22.06.2007р. (оригінал знаходиться в матеріалах справи.

Строк поставки товару: 45 днів з моменту виконання Покупцем умов п. 5.1 Договору № 21/06 від 21.06.2007р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача лист № 08-16 від 16.08.2007р. в якому вказує, що свої зобов'язання відповідно до  умов Договору № 21/06 від 21.06.2007р. позивач виконав та просить відповідача по справі належним чином виконати умови Договору № 21/06 від 21.06.2007р. зі своєї сторони.

Відповідач надав відповідь на лист позивача, в якій зазначив, що зобов'язується виконати Договір № 21/06 від 21.06.2007р. в межах взятих на себе зобов'язань.

Проте, всупереч положенням Договору Відповідач поставку товару в обумовлений Договором № 21/06 від 21.06.2007р.  строк не здійснив.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо  продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

24.10.2007р. позивач по справі надіслав на адресу відповідача претензію № 10-24/3 про повернення авансового платежу та пені в сумі 758 584,11 грн. (736 000,00 грн. –сума передплати, 22 584,11 грн. –пеня), нарахованої за неналежне виконання зобов'язань, яка передбачена Договором № 21/06 від 21.06.2007р.

Відповідач відповіді на претензію не надав, але повернув  частину попередньої оплати за Договором № 21/06 від 21.06.2007р. Часткове повернення коштів складає суму в розмірі 610 700,00 грн., що підтверджується належним чином завіреними виписками з банку: від 01.11.2007р., від 02.11.2007р., від 14.03.2008р., від 21.03.2008р., від 01.04.2008р., від 17.04.2008р., від 25.04.2008р., наданими позивачем по справі (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

03.06.2008р. позивач по справі надіслав на адресу відповідача претензію № 06-65 про повернення авансового платежу та пені в сумі 162 100, 00 грн. (125 000,00 грн. –сума частини передплати, 36 800,00 –пеня), нарахованої за неналежне виконання зобов'язань, яка передбачена Договором № 21/06 від 21.06.2007р. Позивач надав докази відправлення претензії № 06-65 від 03.06.2008р., а саме оригінал фіскального чеку № 7171 від 03.06.2008р.

Відповіді на претензію позивач не отримав.

          Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.          

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 13.06.2008р. повернути передоплату позивачу по справі в сумі 125 300,00  грн.

          Проте, Відповідач, як у строк до 13.06.2008р. так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення попередньої оплати в повному обсязі не виконав.

          Таким чином, на день розгляду справи в суді основний борг відповідача по справі перед позивачем складає суму в розмірі 125 300,00 грн., що підтверджується розрахунком суми позову до  Приватного підприємства «УкрСпецАгроМаш»підписаним генеральним директором та головним бухгалтером.

Відповідно до частини 3 статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як слідує з матеріалів справи, Позивач здійснив Відповідачеві передоплату відповідно до умов Договору, однак Відповідач свого обов'язку щодо поставки товару у строк визначений в Договорі не виконав, отриманих коштів не повернув.

Відтак, суд визнає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати по Договору в розмірі 125 300,00 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства «УкрСпецАгроМаш»(02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 7, код ЄДРПОУ 31520026 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш»(84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Катеринича, 7, кв. 13 , код ЄДРПОУ 23178143) основний борг в сумі 125 300,00 (сто двадцять п'ять тисяч триста) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 253 (одна тисяча двісті п'ятдесят три) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.