Ухвала

від 22.05.2013 по справі 5011-32/1305-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-32/1305-2012 22.05.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду міста Києва скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" на дії (бездіяльність) Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Шахтобуріння"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - Барс"

про стягнення 264 966,22 грн.

за участю представників:

від стягувача: Марусєв М.В. - адвокат

від боржника: Кузнєцов В.Є. - юрисконсульт

від ДВС: не з'явився

СУТЬ ПИТАННЯ: Стягувач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" звернулося до Господарського суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії (бездіяльність) Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві та просить суд, зокрема:

· зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві виконати рішення суду по справі № 5011-32/1305-2012.

Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва вказану скаргу передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

Учасників виконавчого провадження було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для розгляду скарги на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Тому не з'явлення до судового засідання представника Державної виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги по суті, у зв'язку з чим вона розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 121-2 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" наполягає на поданій скарзі та просить суд її задовольнити.

Боржник надав пояснення щодо скарги та повідомив суд про неможливість погашення суми боргу через відсутність коштів.

Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, суд встановив :

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.04.2012 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - Барс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" основний борг у сумі 235 533,45 грн., пеню в сумі 15 203,20 грн., 3% річних у сумі 4 239,60 грн. та судовий збір у сумі 5 131,65 грн.

На виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2012 видано наказ господарським судом м. Києві від 20.04.2012 року, який було направлено стягувану.

На підставі вказаного наказу, 11.05.2012 року старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Печерського управління юстиції у м. Києві Журбою Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 32509750. Пунктом другим даної постанови зазначено, що боржник повинен добровільно виконати дану постанову в 7-ми денний строк.

Скаргу стягувача мотивовано тим, що судове рішення не виконується, борг на рахунок позивача не перераховано. ВДВС Печерського району м. Києва тільки направив декілька запитів про наявність майна боржника, про що 03.08.2012 року було поінформовано стягувача, більше ніяких дій не було проведено. Лише 25.02.2013 року на виконання наказу господарського суду від 20.04.2012 року стягувану було перераховано 147,02 грн.

Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов'язані зі виконанням рішення суду, вислухавши доводи стягувача та боржника, суд дійшов висновку, що доводи викладені у скарзі є правомірними, а скарга підлягає задоволенню.

Стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", далі Закон.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою ст. 11 Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб ( ч. 1 ст. 6 Закону).

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки незважаючи на вимоги Закону старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Печерського управління юстиції у м. Києві до даного часу не виконано рішення суду від 04.04.2012 року. ВДВС Печерського району м. Києва на виконання судового рішення лише обмежився направленням декількох запитів про наявність майна боржника, то за таких обставин доводи стягувача, викладені у скарзі, слід визнати правомірними, а скаргу задовольнити, у зв'язку з чим слід:

· зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві виконати рішення суду по справі № 5011-32/1305-2012.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 30 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 115, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Доводи стягувача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння", викладені у скарзі визнати правомірними.

2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" на дії (бездіяльність) Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві - задовольнити.

3. Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві виконати рішення суду по справі № 5011-32/1305-2012.

Суддя Ю.О.Підченко