Рішення

від 15.05.2013 по справі 916/911/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2013 р.Справа № 916/911/13

За позовом Приватного підприємства "ІТАЛ КЕРАМІКА"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРЕЛЬ 2008"

про стягнення 68521,64грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Закордонська Н.Б., діюча на підставі довіреності від 25.02.2013р. №3;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, приватне підприємство "ІТАЛ КЕРАМІКА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „АПРЕЛЬ 2008" заборгованості за договором поставки товарів №406 від 04.01.2011р. у розмірі 46260,71грн., з яких: 34649,50грн. основного боргу, 8714,36грн. 45% річних від простроченої суми заборгованості та 2896,85грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №916/911/13.

30.04.2013р. позивач звернувся до суду із заявою (вх№14109/2013) про зміну підстав позову в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить суд стягнути з ТОВ „АПРЕЛЬ 2008" на користь ПП „ІТАЛ КЕРАМІКА" 68521,64грн., у тому числі 39268,40грн. суми основного боргу з урахуванням передбаченого договором збільшення ціни товару; 21919,85грн. - 45% річних за неправомірне користування грошима; 7333,39грн. пені за прострочення платежів. Зазначена заява прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить вимогам ст.22 ГПК україни.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом належним чином згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

04.01.2011р. між приватним підприємством „ІТАЛ КЕРАМІКА" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „АПРЕЛЬ 2008" (покупець) укладено договір поставки товарів №406, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві будівельно-оздоблювані матеріали (товар) згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладних, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.3. даного договору партією товару вважається товар, вказаний в одній накладній.

Згідно п.1.5. вказаного договору сторони визнають, що накладна підписана сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.6. названого договору загальний обсяг товару, що є предметом цього договору, визначається протягом строку дій договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими відповідно до умов договору окремими партіями товару.

Згідно п.2.1. цього договору ціни на товар та загальна вартість товару визначаються сторонами у видаткових накладних, виходячи із сформованих цін, що склалися на момент передачі партії товару.

Відповідно до п.2.2. даного договору у випадку прострочення термінів по сплаті покупцем згідно умов п.5.2. цього договору суми вартості товару, передбаченої видатковою накладно (-ими), покупець погоджується на збільшення ціни на відвантажений та несплачений товар на 20% та зобов'язується негайно сплатити збільшену вартість цього товару.

Розділом 4 цього договору визначені умови поставки, приймання та зберігання товару.

Пунктом 4.1. даного розділу передбачено, що продавець передає (відвантажує) зі свого складу покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погодженій сторонами у видаткових накладних, рахунках-фактурах, тощо.

Згідно п.4.2. вказаного розділу поставка товару проводиться на умовах EXW (франко-завод) м.Одеса, вул.Новомосковська дорога, 23 відповідно до Міжнародних правил «Інкотермс» у редакції 2000р., а саме за умови, коли продавець лише забезпечує покупцю доступ до товару на своїх площах, а також організовує завантаження на транспортний засіб покупця зі складу продавця у м.Одеса, якщо інші умови та/або місце поставки не будуть погоджені сторонами у відповідній заявці та рахунку-фактурі. З моменту прийняття продавцем від покупця заявки, продавець відвантажує покупцю товар протягом 7-ми робочих днів.

Пунктом 4.3. зазначеного розділу передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти відвантажений згідно умов цього договору товар та провести повний розрахунок за отриману партію товару після відвантаження зазначеної партії зі складу подавця протягом строку розрахунків, вказаного (установленного) у п.5.2. даного договору.

Відповідно до п.4.4. названого розділу датою поставки вважається дата здачі-приймання покупцем товару від продавця. Датою здачі-приймання товару за кількістю та якістю вважається дата підписання відповідної накладної на товар.

Згіно п.4.6. цього розділу право власноті на партію товару переходить покупцю в момент здачі-приймання останнім товару на підставі видаткових накладних.

Розділом 5 даного договору передбачений порядок розрахунків.

Згідно п.5.1. вказаного розділу розрахунок за товар проводиться в безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень, шляхом перерахуванням покупцем суми вартості партії товару в гривнях на поточний банківський рахунок продавця, вказаний у реквізитах продавця в цьому договорі.

Відповідно до п.5.2. названого розділу поукпець зобов'язаний провести з продавцем повний рохоахунок за дану партію товару у строк, що не перевищує 7-ми календарних днів з дня здачі-приймання товару.

Пунктом 5.4. зазначеного розділу передбачено, що у разі прострочення оплати товару, грошові кошти, які покупець був зобов'язаний сплатити продавю, вважаються такими, що знаходаться у неправомірному користуванні покупця. За неправомірне користування такими грошовими коштами покупець додатково до пені та штрафу, передбачених п.6.2. цього договору, зобов'язаний сплатити продавцю відсотки за користування чужими коштами у розмірі 45% річних, які справляяються по день сплати боргу продавцю.

Згідно п.6.1. договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність визначену чинним законордавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконанння або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунком 6.2. вказаного договору встановлено що, за порушення строків оплати товару, передбачених цим договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної олікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від суми простороченого платежу за кожний день прострочення оплати. Нарахування пені, передбаченої цим пунктом договору, здійснюється протягом всього періоду прострочки до моменту здійснення оплати боргу покупцем, і будь-яким іншим строком не обмежується.

Відповідно до п.6.3. даного договору сторони, керуючись нормами ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, домовились, що для стягнення неустойки (штрафу, пені) за договором, встановлюється строк позовної давності три роки.

Згідно п.6.6. цього договору продавець залишає за собою право не застосовувати штрафні санкції, зазначені в п.6.2. даного договору.

Пунктом 8.1. вказаного договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Цей договір може бути укладений шляхом обміну факсограмами. Строни, домовились, що пересилання стороні по факсу екземпляра договору, підписаного та скріпленого печаткою відповідної сторони, засвідчує про її повну та безумовну згоду на укладання цього договору.

Відповідно до п.8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. даного договору, та закінчується 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного їх завершення. У випадку, якщо по закінченню строку дії договору жодна сторона письмово не повідомила іншу сторону про наміри розірвати даний договір, то він вважається пролонгований на наступний календарний рік.

Згідно п.8.3. даного договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На виконання умов зазаначеного договору, згідно видаткової накладної №12862 від 18.10.2011р. на суму 8980грн., видаткої накладної №16157 від 02.12.2011р. на суму 9482грн., видаткової накладної №17868 від 27.12.2011р. на суму 5600грн., видаткової накладної №13133 від 26.09.2012р. на суму 34649,50грн. позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 58711,5грн.

В подальшому, позивачем виставлені відповідачу рахунки для оплати, а саме: №7585 від 26.09.2012р на суму 34649,50грн., №9014 від 12.11.2012р. на суму 5139,93грн., №9101 від 13.11.2012р. на суму 441,45грн., №9830 від 03.12.2012р. на суму 1143грн.

В порушення умов договору товариство з обмеженою відповідальністю "АПРЕЛЬ 2008" за отриманий товар своєчасно не розрахувалося, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем, з врахуванням часткової оплати та умов договору, виникла заборгованість у сумі 39268,40грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання за договором поставки товарів №406 від 04.01.2011р. щодо своєчасної оплати отриманого товару, з врахуванням часткової оплати, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „АПРЕЛЬ 2008" заборгованості за договором поставки товарів №406 від 04.01.2011р. у розмірі 68521,64грн., у тому числі 39268,40грн. суми основного боргу з урахуванням передбаченого договором збільшення ціни товару; 45% річних за неправомірне користування грошима у розмірі 21919,85грн. та 7333,39грн. пені за прострочення платежів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст.627 Цивільного кодексу України

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту, строку поставки, що вбачається із змісту ст.ст.266, 268 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

В силу ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.5.2. покупець зобов'язаний провести з продавцем повний розрахунок за дану партію товару у строк, що не перевищує 7-ми календарних днів з дня здачі-приймання товару, отже вартість отриманого товару мала бути сплачена не пізніше: за накладною №12862 від 18.10.2011р. - до 25.10.2011р.; за накладною №16157 від 02.12.2011р. - до 09.12.2011р.; за накладною №17868 від 27.12.2011р. - до 03.01.2012р.; за накладною №13133 від 26.09.2012р. - до 03.10.2012р. Доказів спростовуючих зазначене відповідачем суду всупереч приписів ст.33 ГПК України не надано.

Відповідно до п.2.2 договору поставки товарів №406 від 04.01.2011р. у випадку прострочення термінів по сплаті покупцем згідно умов п.5.2. цього договору суми вартості товару, передбаченої видатковою накладною (-ими), покупець погоджується на збільшення ціни на відвантажений та несплачений товар на 20% та зобов'язується негайно сплатити збільшену вартість цього товару.

Враховуючи викладене, наведені норми матеріального права, договірні умови, ненадання відповідачем суду доказів сплати вартості отриманого від позивача товару у сумі 39268,40грн. у встановлений договором строк, перевіриши правильність наданого позивачем розрахунку вартості товару з врахуванням збільшення ціни на відвантажений та несплачений товар на 20%, позовні вимоги Приватного підприємства „ІТАЛ КЕРАМІКА" в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4. договору поставки товарів №406 від 04.01.2011р. передбачено, що у разі прострочення оплати товару, грошові кошти, які покупець був зобов'язаний сплатити продавцю, вважаються такими, що знаходаться у неправомірному користуванні покупця. За неправомірне користування такими грошовими коштами покупець додатково до пені та штрафу, передбачених п.6.2. цього договору, зобов'язаний сплатити продавцю відсотки за користування чужими коштами у розмірі 45% річних, які справляяються по день сплати боргу продавцю.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в тому числі неустойкою.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема ч.6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, зазначеною статтею встановлено строк, зі спливом якого припиняється нарахування штрафних санкцій, і даний строк не є строком позовної давності - строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).

Норма ч.6 ст.232 Ггосподарського кодексу України не є імперативною, і сторони в договорі можуть відступити від її положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Зокрема, в договорі може бути передбачений інший строк, зі спливом якого припиняється нарахування штрафних санкцій.

Пунктом 6.2. договору поставки товарів №406 від 04.01.2011р. встановлено що, за порушення строків оплати товару, передбачених цим договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної олікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від суми простороченого платежу за кожний день прострочення оплати. Нарахування пені, передбаченої цим пунктом договору, здійснюється протягом всього періоду прострочки до моменту здійснення оплати боргу покупцем, і будь-яким іншим строком не обмежується.

Відповідно до п.6.3. даного договору сторони, керуючись нормами ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, домовились, що для стягнення неустойки (штрафу, пені) за договором, встановлюється строк позовної давності три роки.

Оскільки згідно умов договору за домовленістю сторін у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України збільшена позовна давність, встановлена законом, та встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, в даному випадку нарахування пені здійснюється протягом всього періоду прострочки до моменту здійснення оплати боргу покупцем, і будь-яким іншим строком не обмежується.

Разом з тим, як вбачається з доданого 30.04.2013р. (вх.14109/2013) до заяви про зміну підстав позову розрахунку 45% річних та пені, останні розраховані станом на 15.05.2013р.

Приймаючи до уваги договірні умови, наявність прострочення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості товару, перевіриши правильність наданого позивачем розрахунку пені та 45% річних за кожною накладною, з урахуванням здійснених оплат, слід відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо нарахування в майбутньому за період з 01.05.2013р. по 15.05.2013р. пені та процентів через ненадання позивачем доказів наявності заборгованості в майбутньому у вказаний період при зверненні з заявою про зміну предмету позову 30.04.2013р., що також не відповідає приписам ст.1 ГПК України в цій частині вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки товарів №406 від 04.01.2011р. у розмірі 67493,93грн., у тому числі 39268,40грн. суми основного боргу з урахуванням передбаченого договором збільшення ціни товару; 45% річних за неправомірне користування грошима у розмірі 21148,53грн. та 7077грн. пені за прострочення платежів.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 1694,70грн.

Керуючись ст.ст.22, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АПРЕЛЬ 2008" (65088, м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.123, корпус 5, кв.85; код ЄДРПОУ 35881224; п/р26006311558301 в ПАТ АБ „Південний", МФО 328209) на користь Приватного підприємства „ІТАЛ КЕРАМІКА" (65014, м.Одеса, вул.Базарна, 32; код ЄДРПОУ 35641104; п/р26004311848701 в ПАТ „АБ Південний", МФО 328209) заборгованість за договором поставки товарів №406 від 04.01.2011р. на загальну суму 67493(шістдесят сім тисяч чотириста дев'яносто три)грн.93коп. та 1694(одна тисяча шістсот дев'яносто чотири)грн.70коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.05.2013р.

Суддя Ю.Г.Фаєр