Постанова

від 21.05.2013 по справі 15/018-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Справа № 15/018-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластбетон" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. та рішеннягосподарського суду Київської області від 26.10.2012р. у справі№15/018-12 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промвпровадження" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластбетон" 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфорт-Експедиція" за участютретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 простягнення 944030,92грн.,

За участю представників

- позивача: Мазур Ю.О., дов. №17/01/13 від 17.01.2013р.;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: не з'явилися;

- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися;

- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промвпровадження" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластбетон", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", треті особи ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфорт-Експедиція" про стягнення 944030,92грн.

Під час розгляду даної справи від позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову, яке за своїм змістом визнано судом першої інстанції поясненнями по суті спору, в яких позивач повідомляє суд про виплату відповідачем-2 страхового відшкодування у сумі 49490грн., та просить задовольнити позовні вимоги до відповідача-1 у сумі 894540,92грн. При цьому, позивач не відмовився від позову до відповідача-2. Щодо вказаного клопотання позивача, суд першої інстанції зазначив, що воно не є заявою про зміну предмету позову, що допускається лише до початку розгляду спору по суті, та не є заявою про зменшення розміру позовних вимог і про часткову відмову від позову.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.10.2012р. у справі №15/018-12 (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Синиці О.Ф., Мальченко А.О.), провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про стягнення 49490грн. припинено. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластбетон" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластбетон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промвпровадження" 692709,38грн. матеріальної шкоди, 1800грн. витрат на оплату незалежної експертної оцінки, 4568,88грн. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи, 13890,19грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпластбетон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. та рішення господарського суду Київської області від 26.10.2012р. у справі №15/018-12 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Заявлене скаржником у касаційні скарзі клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в порядку касації за касаційною скаргою відповідача-1, судом касаційної інстанції відхиляється, оскільки у відповідності до ст.121 1 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Подане від імені скаржника клопотання про відкладення розгляду справи, судом касаційної інстанції відхиляється, як необґрунтоване, через недоведення наявності на підприємстві лише єдиного його представника, який надав суду це клопотання.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 05.11.2011р. приблизно о 10-й годині в м.Млині Житомирської області ОСОБА_4, керуючи автомобілем "МАН", реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, на дорозі від МКДЗ не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, в порушення п.11.2, 11.3 Правил дорожнього руху, і допустив зіткнення з автомобілем "Сканія", реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить позивачу, під керуванням ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 11.01.2012р. на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення, на підставі ст.124 КУпАП, штраф в розмірі 400грн., та зазначено в мотивувальній частині постанови про вину ОСОБА_4 в порушенні п.11.2, 11.3 Правил дорожнього руху, що мало насідком зіткнення і пошкодження транспортних засобів.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіль "МАН" (номерний знак НОМЕР_1) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластбетон" застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" за полісом №АА/2135433 від 13.04.2011р., строк дії якого з 13.04.2011р. до 12.04.2012р., з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну на суму 50000грн. та франшизою на суму 510грн.

Врахував приписи ст.ст.22, 990, ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, ч.2 ст.8, ч.1, 16 ст.9 Закону України "Про страхування", п.9.1 ст.9, п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в ред. на момент спірних правовідносин), суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що на ПАТ "Страхова компанія "Перша" покладено обов'язок відшкодувати завдані позивачу збитки в межах, визначених полісом №АА/2135433 від 13.04.2011р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на суму 49490грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій зі здійсненого у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України аналізу матеріалів справи, на замовлення позивача ТОВ "Бережнюк і Компанія" було проведено автотоварознавче дослідження та складено звіт №1230/2 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку на суму 942230,92грн., завданого власнику колісного транспортного засобу "Сканія Р380С В8Х4EНZ", реєстраційний НОМЕР_3.

Водночас, судами попередніх інстанцій з урахуванням приписів п.30.1 ст.30, п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в ред. на момент спірних правовідносин) та здійсненого аналізу матеріалів справи згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України з'ясовано, що 10.04.2012р. позивач звернувся до відповідача-2 з заявою №10-04/12/1 про виплату страхового відшкодування на суму 50000грн. за застрахований у ПАТ "Страхова компанія "Перша" належний відповідачу-1 автомобіль "МАН", реєстраційний № НОМЕР_1. 06.07.2012р. відповідач-2 перерахував позивачу в межах лімітів відповідальності страховика за полісом №АА/2135433 від 13.04.2011р. страхове відшкодування за вказаний автомобіль на суму 49490грн. (з вирахуванням франшизи 510грн.), що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача за 06.07.2012р. Врахував здійснення відповідачем-2 страхового відшкодування позивачу на суму 49490грн., суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, керуючись п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, припинив провадження у даній справі в цій частині вимог.

Разом з цим, місцевим та апеляційним господарськими судами з висновку судової автотоварознавчої експертизи №6639/6640/12-54 від 19.09.2012р. з'ясовано, що утилізаційна вартість автомобіля "Сканія", реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 200031,54грн. Судом першої інстанції встановлено, що вказаний автомобіль знаходиться у позивача, внаслідок чого дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача-1 утилізаційної вартості автомобіля.

Суди попередніх інстанцій, здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, встановили, що власником автомобіля "МАН", реєстраційний №АІ2401СМ, є "Укрпластбетон" (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) . ОСОБА_4 на час скоєння ДТП (05.11.2011) перебував в трудових відносинах з ТОВ "Укрпластбетон", що підтверджується договором про майнову відповідальність матеріально-відповідальної особи від 30.09.2011р., наказом №19 від 07.11.2011р. про звільнення з посади ОСОБА_4 з 07.11.2011р. по п.2 ст.41 КЗпПУ за втрату довіри до матеріально-відповідальної особи, матеріалами адміністративної справи №3/1006/2/2012 Бородянського районного суду Київської області та не заперечувалось відповідачем-1. Врахував вищезазначені обставини, суди попередніх інстанцій відхилили твердження віповідача-1 про відсутність підстав для стягнення з нього на користь позивача матеріальної шкоди з посиланням на наявність укладеного з ТОВ "Трансфорт-Експедиція" договору оренди транспортного засобу з водієм №03/10/11-8 від 03.10.2011р.

Водночас встановив понесення позивачем витрат на здійснення незалежної експертної оцінки транспортного засобу "Сканія", реєстраційний номер НОМЕР_2, на суму 1800грн., перерахованих позивачем ТОВ "Бережнюк і Компанія" за платіжним дорученням №6979 від 18.11.2011р., з призначенням платежу "оплата за експертизу згідно рахунку №253 від 17.11.2011р.", суди задовольнили вказану вимогу позивача.

Врахував вищевикладені обставини, з'ясовані на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, приписи ч.1 ст.1166, ст.1172, ч.1 ст.1188, ст.1194 Цивільного кодексу України, наявність елементів для застосування відповідальності у вигляді стягнення шкоди, здійснене відповідачем-2 страхове відшкодування позивачу на суму 49490грн., визначену за висновком судової автотоварознавчої експертизи №6639/6640/12-54 від 19.09.2012р. утилізаційну вартість автомобіля "Сканія", реєстраційний номер НОМЕР_2, на суму 200031,54грн., який знаходиться у позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактичний розмір завданої позивачу працівником відповідача-1 ОСОБА_4, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, матеріальної шкоди становить 692709,38грн., яку відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати позивачу, внаслідок чого частково задовольнив позов, з чим підставно погодився суд апеляційної інстанції.

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластбетон" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. у справі №15/018-12 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за касаційний перегляд покласти на скаржника.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко