Рішення

від 21.05.2013 по справі 910/5624/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5624/13 21.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Приватного підприємства «Ресурсний центр «Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000»

про стягнення 49 710,38 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Будниченко О.В. - довіреність б/н від 27.10.2010 року; Никеруй Т.М. - довіреність б/н від 08.02.2013 року;

від відповідача: Кам'янчук О.В. - довіреність б/н від 18.04.2013 року;

Обставини справи :

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Ресурсний центр «Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» про стягнення 49 710,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти внесення орендної плати із застосуванням індексу інфляції за користування об'єктом оренди згідно умов Договору оренди нежитлового приміщення 033-05/1/101210 від 10.12.2010 року..

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 49 710,38 грн. - заборгованості, 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 29.03.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.04.2013 року.

23.04.2013 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 23.04.2013 року оголошено перерву до 21.05.2013 року.

В судовому засіданні 21.05.2013 року представник позивача подав письмові пояснення на відзив відповідача на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.05.2013 року позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 21.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі по тексту - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Ресурсний центр «Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення 033-05/1/101210 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежилий будинок-офіс (літ. А) загальною площею 1 957,20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 37, зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього Договору, разом з меблями та облаштуванням у відповідності до переліку, що зазначений у Додатку №1 до Договору та який є невід'ємною частиною цього Договору (далі за текстом - орендоване майно) та затверджується підписами повноважних осіб Сторін та скріплюється печатками Орендаря та Орендодавця.

Згідно з п. 3.1. Договору Орендодавець протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з дати підписання цього Договору передає, а Орендар приймає у строкове платне користування орендоване майно на підставі Акту приймання - передачі орендованого майна. Орендоване майно вважається переданим Орендодавцем Орендарю з дати підписання повноважними представниками Сторін Акту приймання - передачі орендованого майна.

Відповідно до п. 4.1. Договору Орендна плата за користування орендованим майном за 1 (один) календарний місяць встановлюється в розмірі 266 179,20 (двісті шістдесят шість тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 20 коп.), в тому числі ПДВ 44 363,20 (сорок чотири тисячі триста шістдесят три гривні 20 коп.) (далі - Орендна плата) та сплачується Орендарем Орендодавцю щомісячно на підставі рахунків-фактур протягом 5 банківських днів з дня отримання Орендарем рахунку-фактури.

Згідно з п. 4.2. Договору Орендна плата за цим Договором підлягає індексації:

- за період з 10.12.2010 року до 09.12.2011 року

- або за період фактичного користування Орендарем орендованим майном (від дати підписання Сторонами акту приймання-передачі щодо прийняття орендованого майна в оренду до дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі щодо повернення орендованого майна з оренди) у разі дострокового припинення дії цього Договору та повернення орендованого майна Орендарем Орендодавцю до закінчення строку, визначеного п. 12.1 Договору (до 09.12.2011), протягом 15 днів місяця, наступного за місяцем, в якому Сторонами підписано Акт приймання-передачі щодо повернення орендованого майна з оренди.

Індексація орендної плати розраховується шляхом перемноження між собою помісячних індексів інфляції, що офіційно встановлені та оприлюднені Держкомстатом України за відповідний період та суми Орендної плати за цей період за наступною формулою:

t

?_ = О _ * П Іі - О_ ,

1,t 1,t i=1 1,t

де: ?1,t - сума перерахунку орендної плати за період, О1,t - орендна плата за період, Іі -індекс інфляції за і-й місяць, П - знак добутку.

Якщо Орендар користується орендованим майном неповний місяць, то для розрахунку індексації береться частина Орендної плати за фактичний строк користування орендованим майном у такому місяці.

Різниця між фактично сплаченою Орендною платою та проіндексованою згідно з цим пунктом Договору Орендною платою підлягає сплаті Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку-фактури протягом 5-ти банківських днів з дати його виставлення Орендодавцем. Припинення дії цього Договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити Орендодавцю частину орендної плати, що виникла у зв'язку із застосуванням індексу інфляції, відповідно до цього пункту Договору.

Відповідно до п. 12.1. Договору цей Договір набуває чинності з 10.12.2010 року і діє до 09.12.2011 року включно. В частині Орендарем Орендної плати, в тому числі частини орендної плати, що утворилась у зв'язку із застосуванням індексу інфляції, платежів за комунальні послуги та інших витрат Орендодавця цей Договір діє до повного виконання зобов'язань Сторін за ним.

Факт приймання-передачі об'єкту оренди підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 15.12.2010 року.

09.12.2011 року відповідачем було повернуто об'єкт оренди, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передачі орендованого майна від 09.12.2011 року.

Спір утворився в зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач має перед позивачем заборгованість в розмірі 49 710,38 грн., у зв'язку з проведенням позивачем індексації орендної плати (розрахунок індексації від 19.02.2013 року № 185-00/1370 додано до позовної заяви).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що методика індексації застосована Позивачем суперечить рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 pоку «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», а саме: «В случаях, когда возмещению подлежит сумма, которая состоит из взносов, сделанных в разные периоды, каждый взнос увеличивается на величину индекса соответствующего периода, результаты подытоживаются. При применении индекса инфляции следует иметь в виду, что индекс рассчитывается не на каждую дату месяца, а в среднем на месяц; поэтому условно следует считать, что сумма, внесенная за период с 1 по 15 число соответствующего месяца, например, мая, индексируется за период с учетом мая, а если с 16 по 31 число, то расчет начинается со следующего месяца - июня».

Також, такий порядок застосування індексу інфляції суперечить п. 13. Постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу», згідно з яким Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Так відповідно до п. 1 Статуту публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», затвердженого Постановою КМУ від 10.08.2000 року № 1250 «Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) є державним банком, що створений відповідно до розпорядження Президента України від 27 квітня 2000 р. № 189, постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2000 р. № 1020, законодавства шляхом перетворення Державного експортно-імпортного банку у публічне акціонерне товариство.

Таким чином при проведенні індексації позивач повинен був керуватися листом Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 pоку «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Суд здійснивши власний розрахунок індексації орендної плати, відповідно до умов Договору (п. 4.2. Договору) та листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 pоку «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» дійшов висновку, що індексація орендної плати за період з грудня 2010 року (15-31 число) по грудень 2011 року (1-9 число) становить 120 455,41 грн.

Судом встановлено, що індексацію орендної плати в розмірі 120 455,41 грн. було сплачено відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 256 від 26.06.2012 року на суму 120 455,41 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 27.05.2013 року.