Постанова

від 12.08.2013 по справі 910/5624/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р. Справа№ 910/5624/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Мосійчук Я.І.;

від відповідача: представник за довіреністю Камянчук О.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року

у справі №910/5624/13 (суддя Якименко М.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до приватного підприємства «Ресурсний центр «Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000»

про стягнення 49 710,38 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі №910/5617/13 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі №910/5617/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року апеляційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 31.07.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 12.08.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.08.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 12.08.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.12.2010 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - орендодавець) та ПП «Ресурсний центр «Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» (далі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №033-05/1/101210 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежилий будинок-офіс (літ. А) загальною площею 1 957,20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 37 (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору орендодавець протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з дати підписання цього договору передає, а орендар приймає у строкове платне користування орендоване майно на підставі акту приймання - передачі орендованого майна.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв орендоване майно, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 15.12.2010 року (а.с. 17).

Згідно з п. 4.1. договору орендна плата за користування орендованим майном за 1 (один) календарний місяць встановлюється в розмірі 266 179,20 грн., в тому числі ПДВ 44 363,20 грн. та сплачується орендарем орендодавцю щомісячно на підставі рахунків-фактур протягом 5 банківських днів з дня отримання орендарем рахунку-фактури.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що орендна плата за цим договором підлягає індексації:

- за період з 10.12.2010 року до 09.12.2011 року;

- або за період фактичного користування орендарем орендованим майном (від дати підписання сторонами акту приймання-передачі щодо прийняття орендованого майна в оренду до дати підписання сторонами акту приймання-передачі щодо повернення орендованого майна з оренди) у разі дострокового припинення дії цього договору та повернення орендованого майна орендарем орендодавцю до закінчення строку, визначеного п. 12.1 договору (до 09.12.2011 року), протягом 15 днів місяця, наступного за місяцем, в якому сторонами підписано акт приймання-передачі щодо повернення орендованого майна з оренди.

Також, даним пунктом договору визначено формулу індексації орендної плати.

Відповідно до п. 12.1. сторонами встановлено, що цей договір набуває чинності з 10.12.2010 року і діє до 09.12.2011 року включно.

На підставі п. 12.1. договору, 09.12.2011 року відповідачем було повернуто об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 09.12.2011 року (а.с. 20).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 49 710,38 грн., яка виникла у зв'язку з проведенням позивачем індексації орендної плати.

Згідно з ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, методика індексації застосована позивачем суперечить рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 pоку «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», а саме: «В случаях, когда возмещению подлежит сумма, которая состоит из взносов, сделанных в разные периоды, каждый взнос увеличивается на величину индекса соответствующего периода, результаты подытоживаются. При применении индекса инфляции следует иметь в виду, что индекс рассчитывается не на каждую дату месяца, а в среднем на месяц; поэтому условно следует считать, что сумма, внесенная за период с 1 по 15 число соответствующего месяца, например, мая, индексируется за период с учетом мая, а если с 16 по 31 число, то расчет начинается со следующего месяца - июня».

Аналогічний порядок застосування індексу інфляції суперечить п. 13. Постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу», згідно з яким розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, враховуючи умови п. 4.2. договору та приписи викладені в листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 pоку, колегія суддів погоджується з проведеним судом першої інстанції власним розрахунком індексації орендної плати за період з грудня 2010 року (15-31 число) по грудень 2011 року (1-9 число), яким було встановлено розмір орендної плати 120 455,41 грн.

При цьому, як слідує із матеріалів справи, відповідачем здійснено оплату вказаної вище суми орендної плати повністю, що підтверджується платіжним дорученням №256 від 26.06.2012 року.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 49 710,38 грн., яка виникла у зв'язку з проведенням позивачем індексації орендної плати, оскільки згідно розрахунку орендної плати, здійсненого судом першої інстанції, на підставі листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 pоку, відсутня будь-яка заборгованість ПП «Ресурсний центр «Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника щодо неправомірного застосування судом першої інстанції листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 pоку, колегією суддів відхиляються, оскільки вказівки Верховного суду України є обов'язковими для всіх судів України.

Інші доводи скаржника, зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі №910/5624/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі №910/5624/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі №910/5624/13 залишити без змін.

3. Справу №910/5624/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.