Постанова

від 27.05.2013 по справі 826/3355/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2013 року 09:40 № 826/3355/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Субаро Плюс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.01.2013 № 0000442240 та № 0000452240,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Профконсалт Плюс» з позовом до ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 29.01.2013 р.:

- № 0000442240, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 162 063 грн. за основним платежем та на 81 032 грн. за штрафними санкціями ( 50% від суми основного зобов'язання),

- № 0000452240, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 170 167 грн. за основним платежем та на 85 084 грн. за штрафними санкціями ( 50% від суми основного зобов'язання).

Ухвалою судді від 19.03.2013 р. відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу (контрагента позивача) та призначено судовий розгляд справи на 17.04.2013 р. В судовому засіданні 17.04.2013 р. оголошено перерву до 23.05.2013 р. у зв'язку з витребуванням від сторін та третьої особи додаткових доказів по справі. В судовому засідання 23.05.2013 р. на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, за згодою сторін та третьої особи, судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що доводи ДПІ в обґрунтування спірних рішень ґрунтуються на начебто безтоварності спірних операцій, учасником яких була третя особа.

У той же час, як зазначає позивач, із зазначеною особою укладено договір та позивачу за видатковими накладними поставлений товар (овочі), який придбавався з метою його подальшої оптово-роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів «Фуршет» та інших закладів торгівлі та харчування. Договір, як зазначає позивач, був виконаний сторонами цього договору і його учасники не мають претензій один до одного. По суті, як зазначає позивач, претензії ДПІ до сформованих позивачем податкових вигод ґрунтуються на тому, що згідно з висновком ДПІ, правочини, нібито укладені між ТОВ «Субаро Плюс» з ТОВ «Інтайм Сервіс» на поставку овочів не спричинили реального настання юридичних наслідків. Однак, як зазначає позивач, із зазначеним підприємством (ТОВ «Інтайм Сервіс») позивач ніколи не мав ніяких відносин. У той же час, як наполягає позивач, правочин із третьою особою є реальною господарською операцією, а відтак позивачем правомірно сформовані спірні суми податкових вигод за взаємовідносинами із зазначеним товариством.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірні рішення законним та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

Представник третьої особи, надавши пояснення по суті спору, зазначив про фактичне виконання спірних операцій та підтримав позов.

Розглянувши в поряду письмового провадження подані позивачем, третьою особою та відповідачем документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Профконсалт Плюс» (код з ЄДР 37826191; адреса: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. О. Терьохіна, 8-А) з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Субаро Плюс» (код з ЄДР 38096019; адреса: 02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, 18) за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 29.12.2012 р. № 660/22-511/37826191 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки до основних видів діяльності позивача віднесено оптову торгівлю фруктами та овочами.

Перевіркою визначення витрат встановлено порушення вимог п/п. 14.1.27, п/п. 14.1.36., п. 137.1., 138.2., 138.4., 139.1.9., 185.1. ПК України, що призвело до завищення витрат за операціями з придбання овочів за відносинами із зазначеним контрагентом за 1 півріччя 2012 року на 810 318 грн. (у т.ч. за 2 кв. 2012 р. на 810 318 грн.) та заниження податку на прибуток на 170 167 грн., що, однак, не відповідає відомостям, наведеним в оскаржуваному ППР № 0000442240 , відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі на 162 063 грн. за основним платежем.

Наведена невідповідність пояснюється представником ДПІ технічною помилкою.

Окрім того, перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ встановлено порушення п. 198.2., 198.3., 198.6. ПК України та завищення податкового кредиту з ПДВ всього на 162 063 грн., зокрема, за березень 2012 р. на 23 197 грн., який не належав до періоду, що перевірявся , та за квітень 2012 р. на 138 866 грн., що, однак, також не відповідає сумі донарахованих податкових зобов'язань за ППР № 0000452240 , яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за основним платежем на 170 167 грн. за основним платежем.

Наведена невідповідність також пояснюється представником ДПІ технічною помилкою.

В контексті наведеного в Акті перевірки зазначено, що від ДПІ у Деснянському районі м. Києва надійшов акт № 603/22-50/38096019 від 10.10.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Субаро Плюс».

Згідно із цим актом, між ТОВ «Субаро Плюс» (покупець) та ТОВ «Інтайм Сервіс» (постачальник) укладено договір від 02.03.2012 р. № 03203-12, відповідно до якого на користь ТОВ «Субаро Плюс» поставлено кріп, петрушка, шпинат, кінза на загальну суму 784 523,83 грн. з ПДВ - 130 753 грн.

Зазначається по суті про не підтвердження фактичного здійснення поставок від ТОВ «Інтайм Сервіс» у квітні 2012 р.

Згідно з податковим розрахунком за 2 квартал 2012 року у штаті контрагента рахувалась 1 особа - директор.

У той же час, як зазначається в Акті перевірки, до ДПІ у Деснянському районі м. Києва надійшов інший акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 06.07.2012 р. № 1074/22-60/37588027 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтайм Сервіс».

Як зазначає ДПІ в Акті перевірки, зазначеним актом встановлено наступне. В ході відпрацювання ТОВ «Інтайм Сервіс» за січень 2012 року від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва службовою запискою від 14.05.2012 р. № 942 було отримано висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Інтайм Сервіс». При проведенні обстеження за податковою адресою складено акт незнаходження за юридичною адресою. Також, було отримано пояснення керівника ТОВ «Інтайм Сервіс» ОСОБА_1 від 12.05.2012 р., який повідомив, що не здійснював керівництво господарською діяльністю ТОВ «Інтайм Сервіс» та не підписував від імені цього товариства будь-яких документів.

ДПІ зазначає також, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТОВ «Субаро Плюс» до контрагентів покупців. Зазначається висновок про фіктивність правочинів. Згідно з Актом перевірки зменшено контрагенту податковий кредит на суму 130 754 грн. за квітень 2012 р. та податкові зобов'язання на суму 162 064 грн.

По суті Акт перевірки позивача ґрунтується на висновках ДПІ відносно безтоварності спірних операцій та, відповідно, відсутності підстав для формування спірних податкових вигод.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо суті операцій, за якими сформовані спірні суми податкових вигод, під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, між позивачем (покупцем) та ТОВ «Субаро Плюс» (продавець) укладено договір № 103 від 23.03.2012 р. на поставку товарів.

У договорі зазначається, що поставка здійснюється з метою його оптово-роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів та інших закладів торгівлі та харчування (п. 1.4.).

Згідно з п. 1.5. для перевезення товару від продавця до покупця застосовується автотранспорт .

Поставка, згідно з п. 3.5. договору, здійснюється транспортом Продавця.

Відповідно до п. 3.6. договору , витрати по транспортуванню покладаються на Продавця.

Пунктами 3.1., 3.2. при цьому передбачено оформлення заявок для цілей здійснення поставок.

Згідно з додатковою угодою від 24.03.2012 р. пунктом поставки визначено склад покупця, розташований за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

Датою поставки товару вважається дата, визначена у видатковій накладній. Товар передається на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей.

При поставці товару, крім іншого, передбачено надання покупцю посвідчення якості, сертифіката відповідності.

Згідно з видатковою накладною від 02.04.2012 р. № РН-0000007 оформлено поставку овочів на складі позивача (кріп, петрушка листова, цибуля зелена, набір вітамінний, базилік, кінза, петрушка кучерява, щавель, шпинат, м'ята у наборах та на вагу на суму 25 593,49 грн. з ПДВ - 4265,58 грн.

Окрім того, в період з 03.04.2012 р. по 30.04.2012 р. видатковими накладними, перелік та реквізити яких визначено на стор. 4 - 5 Акту перевірки, оформлено документи про передачу позивачу протягом квітня 2012 року аналогічної овочевої продукції за 27 видатковими накладними на загальну суму 833 198,50 грн. з ПДВ, ПДВ - 138 866,42 грн., без ПДВ - 694 332,08 грн.

Перелік виданих у зв'язку з цим податкових накладних також визначений на стор. 4 - 5 Акту перевірки.

Під час розгляду справи представник позивача зазначав, що хоча договором і передбачено, що поставка здійснюється транспортом контрагента (третьої особи) на склад покупця (позивача), однак, відбір продукції зі складу продавця (третьої особи) здійснювався позивачем самостійно , власним транспортом.

Щодо доводів позивача стосовно перевезення позивачем товару зі складу постачальника на склад позивача , позивачем надано подорожні листи за період з 02.04.2012 р. по 30.04.2012 р. за №№ 775911, 775919, 775927, 775938, 775947, 775754, 775762, 775770, 775780, 775788, 775796, 775804, 775812, 775820, 775828, 775835, 775841, 775846, 148956, 148964, 148972, 148980,148988,148998, 148995.

Однак , як вбачається із зазначених подорожніх листів, відбір продукції здійснювався не зі складу третьої особи (м. Київ, вул. Електротехнічна, 18), а зі складу позивача за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, а пунктами доставки є мережа магазинів «Фуршет».

В контексті наявності у позивача складських та холодильних ресурсів, позивачем надано договір суборенди № 06/42 від 01.12.2011 р., укладений з ТОВ «Гурмандіз» (орендодавець) строком дії до 31.12.2012 р. щодо оренди за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 холодильників (складів) площею 2728,39 кв.м. та 426,1 кв.м., цехів площею 403 кв.м., 70 кв.м., допоміжних приміщень площею 150 кв.м., який укладено на підставі договору оренди № 2Гз-0109/11 від 16.08.2011 р. між ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» (орендодавець) та ТОВ «Гурмандіз» (копія з додатками залучені до справи) та на підставі листа орендодавця № 30/11 від 30.11.2011 р.

Відносно забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт на складах позивача, у т.ч. по вул. Зрошувальній, 5, позивачем надано договір № 01/11/11 від 01.11.2011 р. строком дії до 31.12.2012 р., укладений з ТОВ Трейдінг Сістемс Енко» щодо оренди візків та електрокарів, а також акт на підтвердження оренди у період квітня 2012 р.

Відносно забезпечення навантажувально-розвантажувальних робіт на складі позивача (м. Київ, вул. Зрошувальна, 5), зокрема, навантаження, розвантаження та внутрішня складська обробка вантажів, а також робіт по обслуговуванню складських площадок, позивачем надано договір № 1/12 від 03.01.2012 р. з додатками, укладений з ТОВ «ВКФ «Майтер Клас». Відносно виконання робіт за цим договором, позивачем надано акт № 195 від 31.05.2012 р. щодо виконання навантажувально-розвантажувальних робіт за період квітня-травня 2012 р.

Стосовно забезпечення роботи десяти холодильних систем позивача та діяльності позивача, до матеріалів справи надано договір від 01.11.2011 р. № 01/11, укладений з ТОВ «Техлайн».

Щодо забезпечення транспортно-експедиційного обслуговування діяльності позивача також надано договір № К/10 від 31.10.2011 р. укладений з ПП «ТІЛ ТРАНС», а також договори з фізичною особою від 06.12.2011 р. строком дії до 06.12.2014 р. щодо оренди вантажних фургонів.

Відносно подальшої реалізації товарів, позивачем надано договір № ФЦ008566 від 20.02.2012 р. з ДП «Фуршет Центр» строком дії до 31.12.2015 р., а також первинні документи щодо поставки овочів та фруктів по мережі магазинів «Фуршет».

В контексті перевезення продукції зі складу позивача по вул. Зрошувальній, 5 в м. Києві на адресу покупця (мережі магазинів «Фуршет»), позивачем надано подорожні листи за період квітня 2012 р. за номерами: 775940, 775929, 775921, 775820, 775812, 775804, 775796, 775788, 775780, 775772, 775764, 775756, 775948, 148963, 148955, 775847, 775840, 775832, 775825, 775817, 775809, 775801, 775793, 775785, 775777, 775769, 775761, 775753, 775943, 775937, 775926, 775918, 775910, 148998, 148990, 148982, 148974, 148966, 148958,775844, 775843, 775913, 775833, 775826, 775818, 775810 та інші п/л.

При цьому, у цьому ж пакеті п/л. (щодо поставки позивачем продукції до мережі магазинів «Фуршет»), позивач надає п/л. 775835, 775828, 148988, 148980, 148972, 148964, 148946, 775841, 775770, 775762, 775754, 775947, 775938 та інші подорожні листи, які одночасно надає в пакеті подорожніх листів на підтвердження відбору позивачем продукції зі складу контрагента (третьої особи), тобто одними і тими же документами позивач мотивує як відбір продукції зі складу постачальника, так і перевезення овочів зі свого складу по вул. Зрошувальній, 5 для цілей подальшої реалізації. При цьому, позивачем також надано товарно-транспортні накладні за наведений період, які також визначають пункт відвантаження - м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

У свою чергу, відносно наявності у контрагента (третьої особи) ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій, останнім надано договір оренди № 2-С від 01.03.2012 р. строком дії до 28.02.2013 р. щодо оренди приміщень для цілей зберігання овочів та фруктів по вул. Електротехнічній, 18 у м. Києві, укладений з ПАТ «Полюс», до якого додано акт про передачу приміщення контрагенту. Договір не містить умов щодо оренди контрагентом холодильних установок .

Щодо забезпечення за адресою складу третьої особи здійснення складських (вантажно-розвантажувальних) послуг із обладнанням, до матеріалів справи надано копію договору № 23 від 01.04.2012 р. з ФОП ОСОБА_2 строком дії по 31.12.2012 р., а також акт від 30.04.2012 р. щодо надання складських (вантажно-розвантажувальних) послуг із обладнанням за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. Проте, на вимогу суду не надано доказів оренди/використання навантажувально-розвантажувальної техніки, залучення робочої сили для виконання цих робіт.

Крім того, третьою особою надано договір оренди тари від 12.04.2012 р. строком дії три місяці, укладений з ТОВ «Українська Пулінгова Система» (орендодавець), в якому місцем отримання тари визначено склад орендодавця по вул. Зрошувальній, 5.

Щодо доставки контрагенту (третій особі) овочів та фруктів за угодою з ТОВ «Інтайм Сервіс» (постачальник для третьої особи), третьою особою надано ТТН, в яких пунктом доставки визначено склад третьої особи по вул. Електротехнічній, 18, які, крім печаток та підписів сторін угоди та водія, не містять всіх передбачених відміток та дозвільних написів, передбачених формою ТТН та правилами перевезення. Ці ТТН не супроводжуються подорожніми листами, які зазвичай містять відомості про рух, маршрут транспорту, місця відвантаження/розвантаження продукції.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття собівартість реалізованих товарів), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

Недоведеність зазначених обставин та підстав, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків витрат та податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача (про їх невиконання) у квітні 2012 року (період, що перевірявся), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями (квітня 2012 року ) первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, не мають юридичної значимості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями квітня 2012 року .

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Так, як встановлено під час розгляду справи, склад контрагента знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 18 у м. Києві.

Умовами договору між позивачем та контрагентом, як зазначено вище, передбачено, що саме продавець здійснює перевезення овочевої продукції автотранспортом до складу позивача, який знаходиться у м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, підтвердженням чого, відповідно, має бути товарно-супровідна документація.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568:

- Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

- Подорожній лист , це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство ;

- Дорожній лист , це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно з п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля .

Згідно з 11.3. Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається .

Пунктом 11.4. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5. Правил також передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

При цьому, відповідно до п. 11.6. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Пунктом 11.9. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

У той ж час , під час розгляду справи не надано подорожніх листів та товарно-транспортних накладних щодо перевезення овочів за спірними операціями у квітні 2012 року зі складу контрагента за адресою м. Київ, вул. Електротехнічна, 18 на склад позивача за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

При цьому, в контексті доводів позивача відносно того, що не дивлячись на умови договору продукція відбиралась ним самостійно зі складу контрагента (третьої особи), слід зазначити, що всі подорожні листи та ТТН, надані позивачем, містять місце відбору (відвантаження) продукції - м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, тобто місцем відбору продукції є склад позивача, а не його контрагента, а місцем доставки - мережа магазинів «Фуршет».

При цьому, представник позивача не зміг навести аргументованих пояснень, чому у зв'язку із змінами базису поставки та перерозподілу обов'язків за договором не була відкоригована ціна товару сторонами угоди або не було отримано у контрагента відшкодування вартості перевезення та розвантаження овочів та фруктів. В контексті наведеного не було надано і додаткових угод щодо зміни базису поставки.

Слід додати, що виходячи з положень п. 3.1. та 3.2. договору під час розгляду справи не надано замовлень, оформлення яких мало б супроводжувати виконання спірних операцій між позивачем та його контрагентом.

При цьому, не надано передбачених договором документів, які засвідчують якість продукції та сертифікатів відповідності, а також зазвичай супроводжують поставку.

Тобто, враховуючи специфіку спірних операцій та особливості обумовленого до поставки товару, під час розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, враховуючи крім іншого ненадання доказів оплати продукції, позивачем та контрагентом не доведено того, що обумовлені поставкою у квітні 2012 року товари поставлені контрагентом позивача на склад позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, враховуючи при цьому відсутність оплати за договором, а також пояснення номінального директора ТОВ «Інтайм Сервіс» (особи, визначеної постачальником овочів та фруктів на користь контрагента позивача - третьої особи) про непричетність до діяльності зазначеного товариства, суд приходить до висновку, що за спірними операціями (квітня 2012 року ) лише оформлювались документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за операціями, оформленими у квітні 2012 року . Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок «безтоварності» спірних операцій між контрагентом позивача та власне позивачем, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод за період оформлення позивачем спірних операцій у квітні 2012 року .

Надані позивачем матеріали, зокрема, щодо поставки овочів та фруктів на адресу мережі магазинів «Фуршет» не є доказом того, що поставлені овочі до цього були поставлені позивачу третьою особою, не спростовують вищенаведених висновків суду та не доводять зворотного.

Виходячи з наведеного, відносно оформлених у квітні 2012 року операцій, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки та спірних рішень в частини щодо завищення податкового кредиту з ПДВ та заниження податку на додану вартість у розмірі 138 866,42 грн., а також щодо завищення витрат за оформленими у квітні 2012 року операціями на 694 332,08 грн. та заниження у зв'язку з цим податку на прибуток на 145 809,74 грн. (за ставкою 21%).

Виходячи з наведеного та враховуючи приписи п. 123.1. ПК України, а також беручи до уваги ненадання ДПІ доказів повторного визначення позивачу податкових зобов'язань (їх узгодження ) є правомірним застосування до позивача у зв'язку з наведеним штрафів: у розмірі 34 716,61 грн. з ПДВ (25% від 138 866,42 грн.) та 36452,43 грн. з податку на прибуток (25% від 145809,74 грн.).

У той же час , відносно донарахування у спірних рішеннях інших визначених в них сум податкових зобов'язань, а саме: 31 300,58 грн. ПДВ за основним платежем (170 167-138 866,42 грн.=31300,58) та за штрафними санкціями 50 367,40 (85084-34 716,61=50 367,40), а також 16 253,26 грн. з податку на прибуток (162063-145809,74=16253,26) за основним платежем та 44 579,57 грн. (81032-36452,43=44579,57), слід зазначити наступне.

В даному випадку, як вбачається з Акту перевірки в кореспонденції із сумами, зазначеними у спірних рішеннях, визначені в Акті та розрахунках суми зобов'язань не відповідають сумам, визначеним у спірних рішеннях (висновкам Акту перевірки), що в даному випадку є наслідком того, що у ППР відносно податку на прибуток, замість визначення донарахованих згідно Акту сум податку на прибуток, - помилково визначається сума донарахованих згідно Акту зобов'язань з ПДВ. Таким же чином визначено у ППР відносно ПДВ суми податкових зобов'язань відносно цього податку, однак у розмірі донарахованих згідно Акту сум податку на прибуток.

При цьому, як вбачається з Акту перевірки (стор. 13, 20, 21 22), сума ПДВ у розмірі 23 197 грн. (за Актом) донарахована за операціями березня 2012 р. , що однак знаходиться поза межами періоду , відносно якого ДПІ мало повноваження для перевірки, та вказує на те, що ДПІ діяла протиправно, поза межами своїх повноважень, що у свою чергу вказує на відсутність підстав для прийняття спірного рішення з ПДВ в частині, що ґрунтується на донарахуванні сум ПДВ за березень 2012 року. У той же час, внаслідок вищевказаної помилки у числових значеннях донарахованих сум, помилково донарахована сума ПДВ за квітень 2012 р. за спірним рішенням, як зазначено вище, складає 31 300,58 грн. (170 167 грн. (сума за ППР) - 138 866,42 грн. (сума, визнана судом правомірною до нарахування) = 31 300,58 грн.), що перевищує донараховану суму ПДВ за Актом, яка складає 21 397 грн. (сума ПДВ за березень 2012 р., що не визнається ДПІ).

В контексті наведеного, слід зазначити, що Акт перевірки взагалі не містить будь-яких відомостей відносно ідентифікації операцій березня 2012 року, результати яких не визнаються ДПІ у податковому обліку, та контрагента позивача, як і не містить будь-яких обґрунтувань в контексті невизнання сум ПДВ за березень 2012 року ні у сумі 23 197 грн., ні у сумі 31 300,58 грн.

В даному випадку, як вбачається з акту про неможливість звірки по контрагенту та додатку № 5 до його декларації за квітень 2012 року, невизнана за Актом перевірки позивача сума ПДВ (162063 грн., у т.ч. 23 197 грн. за березень 2012 р.) визначена ДПІ лише виходячи із загальної суми податкових зобов'язань, задекларованих у квітні 2012 р. контрагентом позивача.

Відтак, внаслідок невідповідності спірного рішення висновкам акту перевірки стосовно числових значень донарахувань за Актом перевірки та відсутності підстав для донарахування ПДВ у сумі, що перевищує суму, визнану судом правомірною для донарахування, спірне рішення у цій частині не може вважатися законним та обґрунтованим та, відповідно, підлягає скасуванню.

Щодо донарахування за Актом перевірки додаткових сум податку на прибуток у розмірі, що перевищує визнану судом такою, що правомірно нарахована, а саме додаткової суми податку у розмірі 24 357,26 грн. (170167 грн. (за Актом) - 145 809,74грн. (сума, яка за висновком суду правомірно нарахована ДПІ) = 24 357,26 грн. ) , то, як вбачається з матеріалів справи, дана сума податку донарахована ДПІ фактично виходячи із розміру невизнаної ДПІ суми ПДВ за березень 2012 року у розмірі 23 197 грн., у зв'язку з чим вирахувано витрати у розмірі 115 985 грн. (23197*6) - 23197) = 115985)) та, відповідно, вищезазначену суму податку до сплати (21% від 115985 грн.).

У той же час, як зазначено вище, внаслідок помилки ДПІ у числових значеннях донарахувань за ППР, зазначена сума податку за Актом є меншою, ніж за спірним рішенням з податку на прибуток, та за спірним рішенням складає 16 253,26 грн., що є різницею, між сумою ПДВ, визнаною судом правомірною для донарахування (за операціями квітня 2012 року) та загальною сумою податкових зобов'язань за спірним рішенням. Проте, як і відносно взаємопов'язаного донарахування сум ПДВ у сумі, що перевищує встановлену судом, як правомірно нараховану ДПІ (за операціями квітня 2012 року), відносно донарахування зазначених сум податку на прибуток Акт перевірки також не містить будь-яких обґрунтувань та доводів на підтвердження висновків, які по суті ґрунтуються на перевірці періоду березня 2012 року, який знаходиться за межами періоду, який перевірявся, а відтак, спірне рішення з податку на прибуток у частині, що стосується донарахувань у сумі, що перевищує визначену судом вище, як правомірно нараховану за операціями квітня 2012 року, не може вважатися обґрунтованим у такій частині і також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме про скасування спірних рішень в частині донарахувань податкових зобов'язань за основним зобов'язанням та за штрафними санкціями у розмірі, що перевищує суми податкових зобов'язань, визнані судом правомірними до нарахування за операціями квітня 2012 року, так як зазначено вище, враховуючи при цьому відносно штрафних санкцій те, що під час розгляду справи не надано доказів повторності визначення позивачу податкових зобов'язань та їх узгодження, тобто доказів наявності підстав для нарахування штрафних санкцій у розмірі 50% від суми податкових зобов'язань, правомірність визначення яких встановлена судом у даній справі.

З урахуванням наведеного, є протиправним та підлягають скасуванню: ППР № 0000442240 (з податку на прибуток) в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 16 253,26 грн. та у розмірі 44 579,57 грн. за штрафними санкціями; ППР № 0000452240 (з ПДВ) в частині визначення податкових зобов'язань за основним платежем у розмірі 31 300,58 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 50 367,40 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» (код з ЄДР 37826191; адреса: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. О. Терьохіна, 8-А) задовольнити частково .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС від 29.01.2013 р.:

- № 0000442240 (з податку на прибуток) в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 16 253,26 грн. та у розмірі 44 579,57 грн. за штрафними санкціями;

- № 0000452240 (з податку на додану вартість) в частині визначення податкових зобов'язань за основним платежем у розмірі 31 300,58 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 50 367,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін