Постанова

від 24.05.2013 по справі 5011-73/7628-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року Справа № 5011-73/7628-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачаМонолій Є.А. (дов. від 08.02.2013 р., був присутній у судовому засіданні 21.05.2013 р.) відповідача-1Палій Є.В. (дов. від 12.03.2013 р. № 225-КР-346) прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. у справі № 5011-73/7628-2012 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до 1. Київської міської ради; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" провизнання протиправним та скасування рішення,визнання недійсним договору оренди

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.04.2013 р. у складі колегії суддів: головуючого судді - Дроботової Т.Б., суддів Волковицької Н.О., Данилової М.В., розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" було призначено на 23.04.2013 р.

23.04.2013 р. ухвалою Вищого господарського суду України строк розгляду справи за клопотанням представника ТОВ "Мультінет" продовжено на 15 днів, а розгляд касаційної скарги у даній справі відкладено на 21.05.2013 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 р. розгляд касаційної скарги у даній справі відкладено на 24.05.2013 р.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/534 від 21.05.2013 р. у зв'язку з відпусткою суддів Дроботової Т.Б., Волковицької Н.О., для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді Данилова М.В., Данилова Т.Б., про що присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача-1 було повідомлено. Відводів складу колегії суддів заявлено не було.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" про:

- визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. № 820/2230 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мультінет" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультінет", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 08.12.2005 р. за № 66-6-00309 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" права користування земельною ділянкою, що розташована на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва, площею 0,2241 га, кадастровий номер 8000000000:90:138:0033, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 1 528 841, 11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Мультінет" було порушено процедуру виготовлення проекту відведення земельної ділянки, з огляду на що рішення про передачу спірної земельної ділянки ТОВ "Мультінет" Київською міською радою було прийнято з порушенням земельного законодавства України, у зв'язку з чим і договір оренди земельної ділянки слід визнати недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Баранов Д.О., судді Спичак О.М., Шаптала Є.Ю.), яке було залишено без змін Київським апеляційним господарським судом постановою від 12.02.2013 р. (колегія суддів: головуючий Отрюх Б.В., судді Авдеєв П.В., Тищенко А.І.), позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультінет" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. та постанову постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. у даній справі, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірних рішень.

Зокрема, скаржник посилається на те, що суди в порушення приписів Господарського процесуального кодексу України не дослідили належним чином того, що ТОВ "Мультінет" при виготовленні проекту відведення спірної земельної ділянки було в повній мірі дотримано встановленого законом порядку, а Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення від 18.11.2004 р. № 820/2230, діяла в межах визначеної законодавством компетенції, натомість, прокурором у позові не було вказано у чому саме полягає порушення прав Державного агентства земельних ресурсів України, в інтересах якого заступник прокурора звернувся до суду з позовом.

Присутні в судовому засіданні представник Київської міської ради касаційну скаргу підтримав, а прокурор проти доводів касаційної скарги заперечував та зазначав, що оскаржувані судові рішення законні, обґрунтовані та такі, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача-2, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 18.11.2004 р. Київською міською радою було прийнято рішення № 553/6789 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мультінет" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва".

Зазначеним рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ "Мультінет" для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва (пункт 1); передано ТОВ "Мультінет", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,23 га для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (пункт 2).

Пунктом 3.6 рішення зобов'язано ТОВ "Мультінет" виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури № 18-16 від 10.01.2003 р. та № 18-15 від 10.01.2003 р., головного державного санітарного лікаря м. Києва №7235 від 28.12.2002 р., Державного управління екології та природних ресурсів №08-8-20/7612 від 24.12.2002 р.

22.11.2005 р. між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Мультінет" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.12.2005 р. за №66-6-00309, строком на три роки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. № 820/2230 за актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0,23 га (2 241 м 2 ) для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:90:138:0033.

Проведеною прокуратурою міста Києва перевіркою встановлено, що при прийнятті вказаного рішення Київської міської ради та видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою порушено вимоги чинного законодавства, у зв'язку з чим рішення має бути визнано незаконним і скасовано, а державний акт на право постійного користування земельною ділянкою недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. №820/2230, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зареєстрований 08.12.2005 р. за № 66-6-00309, та визнання відсутнім права користування у ТОВ "Мультінет" спірною земельною ділянкою.

Заступник прокурора вважає, що ТОВ "Мультінет" порушено процедуру виготовлення проекту відведення земельної ділянки, не повідомлено громадськість про нове будівництво, а земельна ділянка входить до охоронної зони природного ландшафту, з огляду на що рішення органу місцевого самоврядування прийнято з порушенням норм земельного законодавства, у зв'язку з чим і договір оренди земельної ділянки слід визнати недійсним.

Згідно зі статтею 39 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. №820/2230) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Як визначено статтями 17, 21 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Приписами статті 39 Земельного кодексу України, статей 17, 21 Закону України "Про основи містобудування" та статтею 13 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакціях, чинних на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та висновки щодо надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації та плану земельно-господарського устрою.

Відповідно до пункту 6 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Як було зазначено вище, пунктом 3.6 рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. № 820/2230 зобов'язано ТОВ "Мультінет" виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури № 18-16 від 10.01.2003 р. та № 18-15 від 10.01.2003 р., головного державного санітарного лікаря м. Києва №7235 від 28.12.2002 р., Державного управління екології та природних ресурсів №08-8-20/7612 від 24.12.2002 р.

У відповідності до пункту 4-6 висновку Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві № 08-8-20/7612 від 24.12.2002 р. ТОВ "Мультінет" зобов'язано проектування вести зі збереженням зелених насаджень. При проектуванні дотримуватись вимог пункту 5.13 Державних будівельних норм 360-92. Проектом організації будівництва передбачити заходи по захисту існуючих зелених насаджень, які підлягають збереженню, від пошкодження при будівництві та забезпечення умов для їх життєдіяльності. На наступній стадії проектування розробити дендроплан, в якому передбачити висадку зрілих декоративних дерев із сформованою кореневою системою з грудкою землі, розміром 0,8 м 3 та погодити його з головним дендрологом ГоловКиївархітектури та з відділом контролю біоресурсів та заповідних територій Держуправління. У зв'язку з тим, що розміщення житлового будинку за вказаною адресою може викликати негативну реакцію населення, замовнику необхідно надати публікацію в засобах масової інформації про це будівництво, відгуки на неї направляти в Постійну комісію Київради з питань охорони довкілля, екологічної безпеки та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з метою врахування громадської думки при прийнятті остаточного рішення Київрадою щодо відведення земельної ділянки під зазначене будівництво.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, що була чинною на момент прийняття рішення) при здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

Відповідно до преамбули Державних будівельних норм А.2.2-1-2003 дані будівельні норми встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового та цивільного призначення, основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів.

Пункт 1.8 Державних будівельних норм А.2.2-1-2003 встановлює, що на основі висновків остаточного звіту оцінки впливів на навколишнє середовище замовник і виконавець складають текст заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують її розповсюдження через засоби масової інформації. Остаточний звіт оцінки впливів на навколишнє середовище, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження державних експертиз.

Пунктом 1.9 вказаних норм встановлено, що врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону України "Про планування і забудову територій" та законодавчих документів, наведених у додатку В.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Мультінет" не було надано доказів виконання зазначених вимог законодавства та висновків.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що за видами об'єкти культурної спадщини поділяються, у тому числі, на ландшафтні, тобто природні території, які мають історичну цінність.

Статтею 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток (у т.ч. природного ландшафту), забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно з частиною 2 статті 52 Земельного кодексу України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Як встановлено судами, в матеріалах справи наявна копія висновку Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища № 5202 від 29.12.2002 р., відповідно до якого земельна ділянка входить до охоронної зони природного ландшафту.

Відповідно до пункту 3.4.3.1 Державних будівельних правил Б.2.2-2-2008 на території зони охоронюваного ландшафту можлива господарська діяльність, якщо вона не порушує характеру ландшафту і не потребує зведення капітальних будівель і споруд. Відповідно до режиму на окремих ділянках зони дозволяються сіножаті, випасання худоби, польові, городні та інші сільськогосподарські роботи.

Тобто, нове будівництво, в тому числі, громадських будівель у межах земель охоронюваного ландшафту не допускається.

Проаналізувавши вищенаведені приписи законодавства, відповідні норми та правила, суди попередніх інстанцій встановили, що при прийнятті оскаржуваного рішення Київської міської ради, не було дотримано порядку виготовлення проекту відведення земельної ділянки, чим порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. № 820/2230 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мультінет" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва" прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ "Мультінет" та Київською міською радою слід зазначити наступне.

У відповідності до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, зважаючи, на встановлену судами незаконність рішення Київської міської ради від 18.11.2004 р. № 820/2230, на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 08.12.2005 р. за № 66-6-00309, суди дійшли правомірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним вищевказаного договору підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, висновок судів про визнання відсутнім у ТОВ "Мультінет" права користування земельною ділянкою, що розташована на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва, площею 0,2241 га, колегія суддів також вважає правомірним.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняті у справі судові рішення такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. у справі № 5011-73/7628-2012 та рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" залишити без задоволення.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова