Ухвала

від 07.07.2014 по справі 5011-73/7628-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 липня 2014 року Справа № 5011-73/7628-2012

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого судді:Стратієнко Л.В., суддів:Вовка І.В., Добролюбової Т.В., Коробенка Г.П., Черкащенка М.М.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 24.05.2013 у справі№ 5011-73/7628-2012 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до 1) Київської міської ради; 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" провизнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" про:

- визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 18.11.2004 № 820/2230 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Мультінет" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Мультінет", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 08.12.2005 за № 66-6-00309 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- визнання відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" права користування земельною ділянкою, що розташована на Дніпровській набережній, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва, площею 0,2241 га, кадастровий номер 8000000000:90:138:0033, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 1 528 841,11 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2012 у справі № 5011 73/7628-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2013 у справі № 5011 73/7628 2012 рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультінет" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.05.2013 у справі № 5011-73/7628-2012, в якій заявник просить вказану постанову скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 17.04.2014 у справі № 911/2901/13, від 12.03.2013 у справі № 5002-23/2373-2012, від 22.06.2012 у справі № 5011-51/676-2012, від 20.11.2012 у справі № 5008/6/2012, від 04.07.2012 у справі № 51/200, від 17.04.2012 у справі № 11/115, від 06.11.2012 у справі № 41/490, від 25.01.2011 у справі № 16/112-ПД-10 та постанову Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 у справі № К/9991/4119/12, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 24.05.2013 у справі № 5011-73/7628-2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про:

- скасування рішення відповідної міської ради (відповідача-1) про передачу відповідачу 2 земельної ділянки для будівництва житлового будинку, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що спірна земельна ділянка входить до охоронної зони природного ландшафту, будівництво в межах якого не допускається; при прийнятті оскаржуваного рішення, не було дотримано порядку виготовлення проекту відведення земельної ділянки, чим порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів;

- визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного відповідачами на підставі вищевказаного рішення міської ради та визнання відсутнім у відповідача-1 права користування спірною земельною ділянкою, виходячи із встановленої судами попередніх інстанцій незаконності рішення міської ради, на підставі якого був укладений спірний договір оренди.

Водночас, з постанови від 17.04.2014 у справі № 911/2901/13 вбачається, що Вищий господарський суд України, переглядаючи позов про скасування розпорядження районної державної адміністрації про надання в оренду відповідачу-2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності порушень при прийнятті оспорюваного розпорядження та відсутності потреби розроблення нового проекту землевідведення, оскільки відповідно до положень статті 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного розпорядження) при передачі земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення в той час, як судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка до винесення оспорюваного розпорядження на умовах оренди використовувалось іншим суб'єктом сільського господарства, а подані відповідачем 2 документи ідентифікують передану йому земельну ділянку з урахуванням існуючої земельно-кадастрової інформації. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що безпідставним є позов в частині визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного відповідачами на підставі зазначеного розпорядження, оскільки зміст укладеного договору не суперечить вказаним положенням законодавства та містить усі необхідні істотні умови.

З постанови від 12.03.2013 у справі № 5002-23/2373-2012 вбачається, що суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову про визнання недійсним рішення міської ради "Про відмову суб'єкту підприємницької діяльності у передачі в оренду земельної ділянки" та спонукання розглянути проект землеустрою. Вказаного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що поданий позивачем на затвердження проект землеустрою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, з огляду на що відмовляти у її затвердженні відповідач не мав підстав. Крім того, рішення "Про відмову у передачі позивачу в оренду спірної земельної ділянки" (оспорюване рішення) прийнято на підставі рішення № 673 від 23.04.2010, яким було скасовано рішення "Про надання згоди позивачу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування кафе", що за своєю природою є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, має дію одноразового застосування, яка вичерпується фактом його виконання, тому не може бути скасовано органом місцевого самоврядування після його виконання.

Вказане свідчить про те, що суд касаційної інстанції, приймаючи відповідні рішення, виходив з різних підстав викладених у позовах та з різних встановлених фактичних обставин справи, що виключає подібність даних правовідносин.

Крім того, заявником вже подавалась заява про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 24.05.2013 у справі № 5011-73/7628-2012 з тих же підстав, що й у даній заяві та з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2012 у справі № 5011-51/676-2012, від 20.11.2012 у справі № 5008/6/2012, від 04.07.2012 у справі № 51/200, від 17.04.2012 у справі № 11/115, від 06.11.2012 у справі № 41/490, від 25.01.2011 у справі № 16/112-ПД-10 та постанову Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 у справі № К/9991/4119/12, за результатами розгляду якої було винесено ухвалу від 21.10.2013 про відмову в допуску справи № 5011 73/7628 2012 до провадження Верховного Суду України, що виключає можливість повторного вирішення питання про допуск даної справи до провадження Верховного Суду України з аналогічних підстав.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Мультінет" у допуску справи № 5011-73/7628-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:Л.Стратієнко Судді:І.Вовк Т.Добролюбова Г.Коробенко М.Черкащенко