Ухвала
від 21.05.2013 по справі 4-31/12
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10/793/97/13 Головуючий по 1 інстанції Категорія: ст. 236 КПК України 1960 року Орендарчук М.П. Доповідач в апеляційній інстанції: Безверхий І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Євтушенка В.Г., Гончарука І.М.,

за участю прокурора Демиденка П.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 13.02.2013 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на незаконні злочинні дії прокурора Христинівського району Менчинського С.В.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, ОСОБА_3 в скарзі до суду вказує, що прокурор району відмовляється розглядати його заяви відповідно до ст. 97 КПК України, на його повторні заяви теж відмовляється реагувати.

Просив суд першої інстанції зобов"язати прокурора Христинівського району Менчинського С.В. розглянути його заяву від 01.02.2012 року в порядку ст. 97 КК України 1960 року та провести додаткову перевірку відповідно до постанови суду від 12.07.2011 року з направленням на його адресу копії постанови про порушення кримінальної справи по матеріалах перевірки №115/07, визнати його право на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 22.905 грн. та цивільного відповідача внаслідок дачі в суд фальшивих довідок про трудову участь, визнати дії незаконними прокурора Христинівського району незнанням закону під час розгляду заяви відповідно ст. 97 КПК України. Також просив суд стягнути на його користь матеріальні збитки в даній справі з належного відповідача.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні скарги місцеий суд у оскаржуваній постанові вказує, що в судовому засіданні встановлено та підтверджено в.м. 115/07 року, що по заяві ОСОБА_3 та окремій ухвалі Монастирищенського райсуду проводилась перевірка із винесенням постанов.

Крім того, суд у мотивувальній частині постанови зазначає, що зазначені в скарзі питання не підлягають вирішенню при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та КПК України в редакції 1960 року їх вирішення не передбачено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням апелянт ОСОБА_3 в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування та визнання дій прокурора незаконними з визнанням права на відшкодування матеріальної шкоди, а також про стягнення судових витрат в сумі 46 грн.

При цьому, як слід розуміти з тексту апеляції, вказує на поверхневий розгляд його скарги місцевим судом, на не виконання прокуратурою належної перевірки його скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, підставою для подачі ОСОБА_3 скарги до місцевого суду на дії прокурора Христинівського району, явилось невиконання, як на його думку, ним обов"язків, в тім числі, і по розгляду його скарг.

Суд першої інстанції виносячи постанову про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на незаконні злочинні, як на думку скаржника, дії прокурора Христинівського району Менчинського С.В., повинен був зіслатися на норми ст. 236 КПК України 1690 року, які регулюють порядок оскарження дій прокурора. Але, місцевий суд у оскаржуваній постанові від 13.02.2013 року при прийнятті рішення зіслався на положення ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України 1960 року, які регулюють порядок оскарження до суду постанов органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи.

З вищевикладеного вбачається, що місцевий суд приймаючи оскаржувану постанову керувався не тими нормами КПК України 1960 року, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і є безумовною підставою для скасування даного рішення місцевого суду.

Крім того, як вбачається із протоколу судового засідання (а.с. 47), суд в судовому засіданні досліджував відмовний матеріал № 115-1007, який містить 167 аркушів, але при цьому суд, не вказав жодного аркуша з вказаного відмовного матеріалу та не зазначив жодного досліджуваного документа, який міститься у відмовному матеріалі, що в свою чергу свідчить про формальність дослідження місцевим судом вказаних матеріалів і сумніви в тому чи досліджувався вищезазанчений відмовний матеріал при прийнятті рішення місцевим судом взагалі. Як слідує з тексту журналу судового засідання ( див. а.с. 46), то там взагалі не зазначено, що при розгляді скарги ОСОБА_3 місцевим судом досліджувався відмовний матеріал № 115-1007, який містить 167 аркушів.

З викладеного слідує, що судом першої інстанції взагалі не були предметом дослідження та не вивчалися і не досліджувалися в даному судовому засіданні матеріали перевірки № 115-1007 року за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо надання службовими особами СВК „Розсішки" завідомо неправдивих відомостей з їх послідуючою відповідною оцінкою при прийнятті головуючим по справі рішення в цілому.

А тому, колегія суддів судової палати вважає, що висновки місцевого суду викладені в оскаржуваній постанові від 13.02.2013 року не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні (див. мат. справи: протокол судового засіданні а.с.47, та журнал судового засідання а.с. 46), що в свою чергу є безумовною підставою для скасування постанови місцевого суду від 13.02.2013 року згідно вимог п.2 ч.1 ст. 367 КПК України 1960 року (невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи та істотне порушення кримінально-процесуального закону).

За таких обставин постанова місцевого суду, як незаконна, підлягає до скасування з наступним направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд в той же місцевий суд, але в іншому складі суду.

При новому розгляді справи місцевому суду слід врахувати викладене в даній ухвалі і прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2013 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на незаконні злочинні дії прокурора Христинівського району Менчинського С.В. скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.

Головуючий

Судді

Дата ухвалення рішення21.05.2013
Оприлюднено31.05.2013
Номер документу31529568
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —4-31/12

Постанова від 20.01.2012

Кримінальне

Корольовський районний суд м. Житомира

Драч Ю. І.

Постанова від 05.07.2012

Кримінальне

Кельменецький районний суд Чернівецької області

Туржанський В. В.

Вирок від 12.06.2012

Кримінальне

Монастирищенський районний суд Черкаської області

Мазай Н. В.

Постанова від 07.05.2012

Кримінальне

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Яківчик І. В.

Постанова від 25.07.2012

Кримінальне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

Постанова від 27.06.2012

Кримінальне

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Гуц О. В.

Ухвала від 21.05.2013

Кримінальне

Апеляційний суд Черкаської області

Безверхий І. В.

Постанова від 28.12.2012

Кримінальне

Ленінський районний суд м. Луганськ

Попова О. М.

Постанова від 23.01.2012

Кримінальне

Вишгородський районний суд Київської області

Чірков Г. Є.

Постанова від 17.08.2012

Кримінальне

Тальнівський районний суд Черкаської області

Міщенко К. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні