Постанова

від 12.09.2012 по справі 5020-348/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року Справа № 5020-348/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Воронцової Н.В.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія";

представник відповідача, Чередніченко Марина Вікторівна, довіреність № б/н від 01.01.12, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада";

третя особа, не з'явився, ОСОБА_3;

представник відповідача, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистріб'юторська компанія "Еллада".

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 25.07.2012 у справі № 5020-348/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (вул. Борщагівська, буд. 145,Київ 56,03056)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" (вул. Н. Краєвої, 15,Севастополь,99002)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистріб'юторська компанія "Еллада" (вул. Первомайська, 10,Кача,Севастополь,,99804)

3-тя особа ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення 5546,92 грн.

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство „Українська охоронно-страхова компанія" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" про стягнення витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5 316,92 грн. та витрат, пов'язаних з оцінкою транспортного засобу, у розмірі 230,00 грн. у порядку регресу.

Ухвалою суду від 15.05.2012 залучено до участі у справі іншого відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистріб'юторська компанія "Еллада" та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25 липня 2012 року у справі № 5020-348/2012 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення позову.

Апеляційну скаргу мотивовано посиланням статті 440, 450, 530, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», крім того заявник апеляційної скарги не згодний з пропуском строку позовної давності.

12.09.2012 представники позивача, відповідача 1 та третьої особи до судового засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

11.10.2006 між Позивачем (страховик) та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в АР Крим (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № И1-04.40443 (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого Страховик приймає на себе обов'язок сплатити Страхувальнику страхове відшкодування в межах страхової суми за шкоду, пов'язану з пошкодженням, знищенням або втратою застрахованих транспортних засобів та (або) додаткового обладнання, які належать Страхувальнику, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страховий платіж у визначені строки та виконувати умови цього Договору та Правил страхування И1-04.

Згідно з пунктом 2 Договору, об'єктом страхування є майновий інтерес Страхувальника та (або) Вигодонабувача, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням та (або) розпорядженням, та (або) користуванням транспортних засобів, причепом до нього додаткового обладнання, що зазначені у Додатку № 1 до цього Договору.

Договором передбачено, що автомобіль Sens» було застраховано від низькі ризиків, у тому числі, від дорожньо-транспортної пригоди (пункт 3.2.1 Договору). Страхова сума за Договором для oo Sens»встановлена у розмірі 32 895,00 грн. (пункт 2 Додатку № 1 до Договору)

Згідно з довідкою 2-го міжрайонного відділу при УДАІ ГУМВС України від 31.08.2007 №11/1790 /т.1 а.с.28-30/, 22.12.2006 по вул. Блюхера, 1 у місті Ялта сталася ДТП за участю легкового автомобіля марки Sens», який належить Управлінню Державної служби охорони при ГУМВС України в АР Крим, під керуванням водія ОСОБА_3, та транспортним засобом "ТАТА", що належить ТОВ ДК «Еллада».

Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль марки Sens». .

Відповідно до звіту № 723-02/07 від 08.02.2007 про оцінку матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Sens», становить 5 447,35 грн.

25.12.2006 заявою-повідомленням за вих. № 17/6-3212/Ад Страхувальник звернувся до Позивача із заявою на виплату страхового відшкодування /т.1 а.с.48/.

11.04.2008 позивачем складений акт № 4331 про настання страхового випадку та здійснено розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого страхове відшкодування, що належить до виплати Страхувальнику, становить 5 316,92 грн.

У подальшому, позивачем платіжним дорученням № 6649 від 08.05.2008 виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5 316,92 грн. /т.1 а.с.49/.

Відповідно до приписів статті 993 Цивільного кодексу України , статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Страховиком крім виплати страхового відшкодування Страхувальнику були понесені витрати за експертне дослідження автомобіля ewoo Sens»у розмірі 230,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1419 від 11.04.2007, копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2007 ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та встановлено, що ДТП сталося в результаті порушення вказаною особою Правил дорожнього руху.

Рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2011 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Українська охоронно-страхова компанія", стягнуто з ОСОБА_3 на в порядку регресу матеріальний збиток в сумі 5 546,92 грн.

Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2012 рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2011 скасовано, в позові відмовлено.

Слід зазначити, що у зазначеному рішенні Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2012 встановлено, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_3 в період з 30.09.2005 до 09.01.2007 він працював в ТОВ "ДК "Еллада".

Крім того, позивач листами за вих. № 535 від 22.02.2012 звертався до Відповідача 1 з вимогою про оплату суми страхового відшкодування та фактичних затрат на загальну суму 5546,92 грн., проте ТОВ "Дістрибьютерська компанія "Еллада" вказана сума сплачена не була.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до свідоцтва реєстрації транспортного засобу РСА 488427 від 04.07.2006 транспортний засіб "ТАТА" державний номер СН 6368 належить відповідачу 1 (Товариству з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада", ідентифікаційний код 25131016).

ОСОБА_3, у період з 30.09.2005 по 09.01.2007 був працівником ТОВ "Дистріб'юторська компанія "Еллада" (ідентифікаційний код 32624463) та обіймав посаду вантажника, про що свідчать відповідні накази Відповідача 2: № 174 від 30.09.2005 та № 2-а від 09.01.2007.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність вимог позивача до відповідача 1 щодо стягнення з останнього витрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 5 316,92 грн. та фактичних витрат в розмірі 230,00 грн.

Стосовно позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Українська охоронно-страхова компанія" до відповідача 2 ТОВ "Дистріб'юторська компанія "Еллада", слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

Проте, позивачем не доведено пред'явлення ним на момент звернення з позовом належної вимоги до ТОВ "Дистріб'юторська компанія "Еллада", що свідчить про ненастання строку виконання відповідачем 2 зобов'язання по відшкодуванню шкоди в порядку регресу.

Таким чином, позивач передчасно звернувся до суду з позовом до відповідача 2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, не довівши порушення своїх прав на добровільну виплату відповідачем 2 страхового відшкодування.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги щодо невірного застосування строку позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Оскільки позивачем фактичне виконання зобов'язання стосовно виплати страхувальнику страхового відшкодування відбулося 08.05.2008, тому з цієї дати починається перебіг строку позовної давності, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України.

Зазначений строк закінчився 08.05.2011.

Отже, ПАТ „Українська охоронно-страхова компанія" звернулось з позовом до господарського суду першої інстанції з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до приписів статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про застосування позовної давності було заявлено відповідачем 1 у відзиві від 05.06.2012 та відповідачем 2 у відзиві від 05.06.2012.

Проте, як свідчать матеріали позивач також просив поновити строк позовної давності, оскільки частиною п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість захисту порушеного права після спливу позовної давності у випадку визнання судом наявності поважних причин її пропущення.

Так, до поважних причин пропуску позовної давності відносяться обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги, та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Натомість, позивач у свою чергу обґрунтовує вимогу щодо поновлення строку позовної давності тим, що відомості щодо перебування водія ОСОБА_3 в трудових відносинах з власником транспортного засобу стали відомі йому лише в ході судового розгляду справи в Апеляційному суді Автономної Республіки Крим.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2008 комісією у складі представників Страховика при дослідженні події, яка відбулася 22.12.2006 та вирішенні питання стосовно віднесення її до страхового випадку, передбаченого умовами Договору, було досліджено розгорнуту довідку ДАІ, у якій було визначено, що власником транспортного засобу "ТАТА" є ТОВ "ДК "Еллада", а керував ним ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивач мав можливість встановити наявність або відсутність правових відносин між водієм вказаного транспортного засобу та ТОВ "Дістрибьютерська компанія "Еллада", а відтак і можливість звернутися з позовом до належного відповідача в межах строків позовної давності.

З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення господарського суду міста Севастополя від 25.07.2012 у справі № 5020-348/2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 25.07.2012 у справі № 5020-348/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді Н.В. Воронцова

О.І. Проценко

Розсилка:

1. Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" (вул. Борщагівська, буд. 145,Київ 56,03056)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" (вул. Н. Краєвої, 15,Севастополь,99002; Камишове шосе, б. 15, м. Севастополь, 99014)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистріб'юторська компанія "Еллада" (вул. Первомайська, 10,Кача,Севастополь,,99804)

4. ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)